Дрібно-буржуазні течії в українській музиці

(Закінчення) *)
Тепер ми запитаємо т. Козицького: не зважаючи на Жовтневу декларацію, чи далеко відійшло нове Т-во від старого в
своїх художньо-ідеологічних поглядах, не кажучи вже про реальні досягнення.
Крім «селянських» впливів, є в нашій жовтневій музиці і «європейські». Т. Козицький надзвичайно обурився, коли ми
з невеличкої хронікерської замітки про утворення при Т-ві «асоціяції просто ком
позиторів» зробили належні висновки.
Що появлення цієї замітки не випадкове, видко з того, що й після нашої статті Т-во через, тиждень знов умістило таку ж інформацію в «Комуністі». За для того, щоб радянському суспільству ясніше була вся ця історія (ми то з т. Козицьким добре знаємо про неї, і дарма він робить такий здивований — наївний вид), доведеться подати її докладно.
1922 року було засновано в Европі Лондонський Інтернаціонал сучасної музики. Старе Т-во ім. Леонтовича вмі
стило в своєму органові декларацію цього інтернаціоналу та цілком прихильно поставилось до його завдань (див. «Музику» № 6 за 1923-й рік,
стаття М. Г. «Інтернаціональне Т-во сучасної музики»). Виразно-буржу
азне обличчя лондонського Інтернаціоналу дуже добре охарактеризувала Всеросійська Асоціяція Пролетарських Музикантів (див. орган ВАПМ «Музыкаль
ная новь», № 2 за 1924-й год, стаття Черномордикова «Тоже Інтернаціонал»). І
ВАПМ не тільки одмовилась вступити до цього «чорного» Інтернаціоналу, але й заплямувала ті академічні російські угру
повання що пішли на зустріч йому. Т-во ім. Леонтовича мусило б про це знати, коли воно само не разбірається в ідеологічній сути лондонського Інтернаціоналу — адже-ж, воно часто вміщало інформації в «Музыкальной Нови».
Не зважаючи на таку яскраву характеристику Інтернаціоналу з боку єдиної в світі пролетарсько-музичної організації. Т-во все-ж вирішило вступити до лав чорного Інтернаціоналу. Першими ластів
ками цього були: постанова Т-ва про вступ (див. інформацію у «Вістях» від
3/ІХ ц. р. ) та заснування в Київі асоціяції сучасних композиторів, що мала студіювати виключно модерну музику. Отже.
т. Козицький хіба ми перекручували факти, коли зазначили, що то асоціяція не революційних, а просто композиторів.
І ще запитаємо: чи велика ріжниця в ідеологічній лінії старого й нового Т-ва. постільки вони обидва так прихильно поставилися до чорного Інтернаціоналу, що плекає занепадну музичну культуру ситої буржуазії. Що спільного поміж жов
тневою декларацією Т-ва та оцим льокайським запобіганням перед буржуазною музикою.
Европеізація нашої музики потрібна, але лишень в технічному розумінні та й
то з низкою застережень. У своїх статтях ми це де-кілька разів підкреслювали. Радянський інженір, художник, композитор мусять технічно вчитися в культур
нішого Заходу, але звідци й до ідейного плазування — «дистанция огромного раз
мера». Вступивши до Інтернаціоналу. Т-во зродило позиції жовтневої музики, що діяметрально-протилежні завданням буржуазного Інтернаціоналу. Хіба припу
стима річ прийняття, наприклад, 13-го пакта статуту Інтернаціоналу (цитуємо по «Музиці» № 6 за 23 рік): «Кожний національний відділ повинен прийти до згоди з одним із періодичних журналів
сфері його діяльности, в тому, що журнал взяв на себе ролю органа інтернаціонального Т-ва»... (підкреслення наше В. К. ). Очевидно керовникам т-ва ім. Леон
товича здається не дивним, що їх журнал «Музика», який видається на субсидію Радянської Держави, може бути органом чорного Інтернаціоналу та. провідником
буржуазної ідеології в нашій молодій, ще не зміцнілій музиці.
ІЦо ці факти не одиничні й не випадкові та що Т-во вступило на певний шлях орієнтації на Лондон, видко ще ось із чого.
Нещодавно в газетах повідомлялося про вступ до складу композиторської май
стерні Т-ва виробниче-композиторського колективу харківського музично-драма
тичного інституту. Це придбання для Т-ва дуже сумнівної якосте. Адже, у цьому колективі на протязі кількох років і до останнього дня провадився одвертий культ принципів лондонського Інтерна
ціоналу. I взагалі, чи багато може бути спільного поміж цим аполітичним колективом та нашою жовтневою музикою. Оця
*) Початок див. № 31 Н. М.