нерозборчивість в охопленні музичних сил та в методах і напрямку діяльности
(без усяких застережень та умов) — дуже характерна для Т-ва.
Тепер ми запитаємо т. Козицького: де ж те «свідоме перекручування фактів» та «демагогічне брязкання мечем» (взагалі у т. Козицького надто оригінальна манера полемізувати), де-ж та «гумористика за для кращого перетравлення їжі». Після наведених нами фактів, грізних по всій життьовій правді, чи не одмовляться вза
галі працювати шлунки керовників Т-ва. що не до розваг їм стане під час перетрав
лювання їжі. Ми з вами, т. Козицький, цілком згодні: досить розводити гумористику, бо наша музична справа є в над
звичайно загрозливому стані. З нашої статті можна зробити такі висновки:
1. Робота Т-ва йде всупереч жовтневій декларації, що її було висунено 2 роки тому.
2. За час свого існування композиторська майстерня дала сміхотворні по кідькости та якости досягнення.
3. За 2 роки в нашій музиці не виникло жодних ідеологічно-мистецьких положень. Це визначає, що організаційні форми теперішнього вигляду (Т-ва та композиторська майстерня) не можуть сприяти розвиткові жовтневої музики.
4. У Т-ві цілком виразно накреслились дрібно-буржуазні течії.
5. ЦП Т-ва провадить невиразно-пасивну політику та плентається в хвості міщанської маси членів Т-ва.
6. Виявилися певні тенденції що-до ідейної орієнтації Т-ва на буржуазний Захід (вступ до лондонського Інтернаціоналу, заснування, крім революційної ком
позиторської майстерні, асоціяції просто композиторів, то-що).
Що б виправити всі ці помилки, необхідні, такі негайні зміни в Т-ві.
1. Переобрання ЦП й зміцнення його новими робітниками.
2. Перевід ЦП до Харкова, бо Київське міщанське оточення надзвичайно зле впливають на його роботу.
3. Перевірка складу Т-ва. Хай буде не 50 тисяч, а 10 тисяч членів, але надійних та. витриманих борців. Ці 10 тисяч будуть спроможні мистецькі виховати та повести за собою мілійони.
4. Остаточне визначення жовтневої бази в усіх галузях нашої музики та непо
хитне переведення жовтневих принципів у життя.
5. Опановання всім музичним життям на Укра’ні (музичні школи, опери, клуби то-що) та ідеологічна гегемонія над воро
жими течіями (академізм, псевдо-селянські та «європейські» течії).
6. Заснування Всеукраїнської Асоціяції Революційних Композиторів, з пильноідеологічним добором її членів.
7. Зміна патрона Леонтовича, як апологета церковно-міщанських ідеалів у музиці.
Ще раз нагадаю, що переворот 24-го року в Т-ві стався за активною допомогою радянського суспільства, бо само Т-во не спроможне було зробити його. Зараз така-ж ситуація — остаточне закінчення початої в 24 році боротьби за жовтневий курс в українській музиці можливе буде лишень за допомогою суспільства.
В. Костенко
P. S. Невелика справка. Т. Козицький ввесь час намагається довести, що «демагогічна агітація» Костенка аж ніяк не від
бивається на роботі Т-ва, яке, ніби, само поволі еволюціонує. Нагадаємо т. Козицькому, що пленум Т-ва (травень ц. р. ) обговорював ті принципіяльні питання, що їх ми висували в березні. Що робота Харківської філії Т-ва в справі поширення обсягу її діяльности (жовтень, листо
пад ц. р. ) почалася лишень після нашої статті та доповіди у вересні. В. К.
Стаття дискусійна. Ред. Госкінпром Грузії
Два охотника