Українська кінематографія, народжена Жовтнем, мусить створити гідні його фільми.
Всі передумови до цього є. Не дарма минули ось уже майже чотири роки напруженої, творчої роботи української кінематографії. Почавши діяльність свою на руїнах тих кіно-підприємств, маленьких, нікчем
них, бідних і на техніку і на митців, що їх одержала в спадщину від подоланого минулого, українська кі
нематографія не тільки відбудувала зруйноване, але й почала нове будівництво радянськими силами, ра
дянськими коштами і за допомогою нових, радянських людей.
Українська кінематографія ще не має минулого, в усякому разі довгого і великого минулого. Ӏї історія починається з Жовтня. Жовтень породив укра
їнську кінематографію. Не можна вважати за будьякої ваги історичний факт нікчемну спробу «одукованих» голів з оселедцями чи, як вони ще звалися - «УНР», створити «товариство українських фільмів». Ні, українська кінематографія породжена лише Жовтнем.
І от протягом своєї невеличкої, але багатої на боротьбу, прагнення, здобутки та перемоги історії, українська кінематографія довела, що вона може стати і стала вже не лише одним з наймЩніших осередків кіно-промисловости Союзу, ба й тією організацією, що навіть бур
жуазний Захід до її роботи починаю уважно приглядатися та на неї зважати.
Поряд зі всією промисловістю України та Союзу ро
сте й мЩнішаю ук
раїнська кіно-промисловість. У філь
мах про Десяту Річницю вона мусить виявити всі ті досягнення та здобутки, що їх має.
Невже досвід, що його маємо після таких величезних і досконалих технічно фільмів, як от «Гам
бург», «Тарас Шевченко», цих дійсних здобутків української кінематографії, не стане на пригоді для
створення жовтневих фільмів? Адже це є вже всіма визнаний факт, що з технічного боку ми озброєні не гірш за пересічну європейську кіно-фірму.
Ясно, що про всі професійні навички, про всі раніші кіно-традиції треба забути, починаючи роботу над створенням жовтневого фільму. Він мусить бути оригінальний і формою своєю, і змістом. Коли в про
цесі поточної своєї роботи українська кінематографія може повсякчас і не напружувати всіх сил своїх, шукаючи нових шляхів і нових форм реалізації кінотвору, то створення жовтневого фільму вимагає цілком особливого підходу до себе. Навичкою й тради
цією тут нічого не поробиш. Творчість, революційна творчість, око, що знає як виглядає революція, руки,
що знають як робиться революція - ось що потрібно для створення жовтневого фільму.
Ми маємо досить досвіду, ми гаразд озброєні технікою та вмінням, щоб все це віддати на створення картини про десятий рік Жовтня. Гірше
справа з тими митцями, що фільм творитимуть. Дійсно революційних, що знають і відчувають мо
гутній льот Революції, вихованих і надхненних революцією митців маємо обмаль. Хто-ж прийде до роботи? Хто зможе її виконати? Україна мусить висунути такого митця, що втілить на екраїні прагнення і здобутки українських трудящих. М. Бажан
Тарас Трясило“ - Типи січовиків
Всі передумови до цього є. Не дарма минули ось уже майже чотири роки напруженої, творчої роботи української кінематографії. Почавши діяльність свою на руїнах тих кіно-підприємств, маленьких, нікчем
них, бідних і на техніку і на митців, що їх одержала в спадщину від подоланого минулого, українська кі
нематографія не тільки відбудувала зруйноване, але й почала нове будівництво радянськими силами, ра
дянськими коштами і за допомогою нових, радянських людей.
Українська кінематографія ще не має минулого, в усякому разі довгого і великого минулого. Ӏї історія починається з Жовтня. Жовтень породив укра
їнську кінематографію. Не можна вважати за будьякої ваги історичний факт нікчемну спробу «одукованих» голів з оселедцями чи, як вони ще звалися - «УНР», створити «товариство українських фільмів». Ні, українська кінематографія породжена лише Жовтнем.
І от протягом своєї невеличкої, але багатої на боротьбу, прагнення, здобутки та перемоги історії, українська кінематографія довела, що вона може стати і стала вже не лише одним з наймЩніших осередків кіно-промисловости Союзу, ба й тією організацією, що навіть бур
жуазний Захід до її роботи починаю уважно приглядатися та на неї зважати.
Поряд зі всією промисловістю України та Союзу ро
сте й мЩнішаю ук
раїнська кіно-промисловість. У філь
мах про Десяту Річницю вона мусить виявити всі ті досягнення та здобутки, що їх має.
Невже досвід, що його маємо після таких величезних і досконалих технічно фільмів, як от «Гам
бург», «Тарас Шевченко», цих дійсних здобутків української кінематографії, не стане на пригоді для
створення жовтневих фільмів? Адже це є вже всіма визнаний факт, що з технічного боку ми озброєні не гірш за пересічну європейську кіно-фірму.
Ясно, що про всі професійні навички, про всі раніші кіно-традиції треба забути, починаючи роботу над створенням жовтневого фільму. Він мусить бути оригінальний і формою своєю, і змістом. Коли в про
цесі поточної своєї роботи українська кінематографія може повсякчас і не напружувати всіх сил своїх, шукаючи нових шляхів і нових форм реалізації кінотвору, то створення жовтневого фільму вимагає цілком особливого підходу до себе. Навичкою й тради
цією тут нічого не поробиш. Творчість, революційна творчість, око, що знає як виглядає революція, руки,
що знають як робиться революція - ось що потрібно для створення жовтневого фільму.
Ми маємо досить досвіду, ми гаразд озброєні технікою та вмінням, щоб все це віддати на створення картини про десятий рік Жовтня. Гірше
справа з тими митцями, що фільм творитимуть. Дійсно революційних, що знають і відчувають мо
гутній льот Революції, вихованих і надхненних революцією митців маємо обмаль. Хто-ж прийде до роботи? Хто зможе її виконати? Україна мусить висунути такого митця, що втілить на екраїні прагнення і здобутки українських трудящих. М. Бажан
Тарас Трясило“ - Типи січовиків