„Кіно - це найважливіше для нас мистецтво“
ЛЕНІН

ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ № 8Червень, 1926 року

Комсомол за кіно

Саме тепер ось, коли Країна Рад йде велетенськими кроками (бо дружньо ступають мільйони ро
бітників та селян) до соціалізму, найчисленніша зпоміж бойових загонів пролетарської революції - мо
лода й могутня комсомолів зможе відограти надзвичайно велику ролю в наближенні, в підготуванні до соціалізму нашої Республіки Рад. Чому це так? Відповідь буде ясна й коротка: коли міський пролетаріат зорганізовано (принаймні, значна його більшість) в нашій великій промисло
вості, то багатомільйонне селянство зі своїми хуто
рами та наділами ще дуже відстає. Велика неписьмен
ність, забобони та старовинні традиції сильно стримують культурний розвиток села. Темрява, що па
нує по далеких закутках,
утворює, сильне гальмо, що часто заваджає виявлятися молодим поросткам життя.

Потрібна певна молода си

ла, що-б зсунула село з цієї застиглости, зламала-б традиційні гальма некультур
ности. Політично-освітня робота в певних, надійних руках, дала-б разючі наслідки, зліквідувавши відсталість.
От чому нам треба звернути особливу увагу на політико-освітню роботу серед селянства, от чому в цій ділянці - в боротьбі за культурне піднесення села треба використати такий могутній засіб масової освіти,
як кіно. І саме тому, що комсомол представниками кращої бідноти й почасти середняків глибоко вріс у селян
ський чорнозем, саме він зможе найкраще приєднувати широкі верстви селянства до культури робітничого міста. І тому він повинен найактивніше взятися за кіно.
«Необхідно своєчасно закінчити переведення плану повної кінофікації Ук

раїни і, в першу чер

гу, села»...
Так вирішив IX Всеукраїнський З’ЇЗД Комуністичної Партії України, і цю директиву треба виконати.
Однак, зрозуміло для кожного, що держава наша при силі різних инших вит
рат, не зможе зайнятися «благодійною» кінофікацією села, а значить кіно

фікувати його можливо

тільки притягаючи до цієї справи всі організації, що Є на селі. І тут знову комсомол. В містах комсомоль
ці найбільше відвідують кіно-театр, найбільше ро
зуміють його користь, і Зможуть стати добрими провідниками кінофікації під
шефних сел. Адже-ж у нас не одна сотня, навіть не одна тисяча сел мають своїх шефів. Я не «агітуюза те, щоб шефи кінофікували, я вважаю, що кіно
фікація села, де завжди налічується населення од 5000—15000, а то й біль
ше, — є справа зовсім не важка. Тут треба тільки зорганізувати суспільну
На Ялтинській кіно-фабриці ВУФКУ закінчують знимати фільм з життя кримських татар XIX віку „Алім“. Ставить його режисер Тасін. Ролю Аліма виконує народній артист Криму Заде-Хайрі. На малюнкові ......... Сара в тюрмі

№ 8