думку в цей бік, змобілізувати все живе, змобілізувати ак
тивність принаймні кращої, передової частини селянства, і справа вигорить. Тому то й треба, щоб за цю справу взяв
ся комсомол, який тисячами своїми звязании з селянством, провадить там роботу, і що є безумовно найкультурнішою частиною нашого селянства. Не будемо говорити про фільм для села - про це инша річ
буде. Чи слід тут зупинятися на організаційних формах, що їх можна вживати комсомо
лові при розгортанні кінофікаторської роботи? Чи слід зазначати, що можуть бути ор
ганізовані гуртки друзів кіно, періодичні доклади з кіно-демонстраціями, чи, принаймні, з чарівним лихтарем, з притягненням широких кол поза
партійних? Думаю, що радити, як саме зробити, - було-б казьонщиною, бо-ж з повстанням кожної організації швидко намацуються й організаційна форма її. Тут треба енергійної, упертої роботи, і цієї енергії серед комсомольців висі ачить.
Хіба треба доводити, що без широкої суспільної допомоги, без того, щоб широкі маси населення, що прагнуть до культурного життя, а значить і до споживання продук
тів кіно-виробництва, не звертали уваги своєї до справ будівництва нашої кінематографії, ми анічогісенько не зробимо? Тож бо й партія на жодну иншу галузь радян
ської культури не звертала такої пильної уваги, як на кінематографію. Пригадаймо постанови XII з’їзду ВКП та IX з’їзду К1І(б)У.
Коли ми встаткуємо по найглухіших кутках України постійні кіно-пости, що регулярно демоструватимуть ко
рисні та цікаві для селянства фільми, то цим самим звяжемо темне й затуркане село зо всіма здобутками вселюдської культури, покажемо йому людей і світ, досі ще не

знаний, оповімо про безліч річей і фактів, що їх село досі й не розуміє, або про них й гадки не маю

Революцію в селянському світогляді ми робимо й робитимемо. Кіно є найпевніший, наймогутніший та (хоч і
бідні ми) найможливіший для нас чинник такої революції. Берегти й плекати наше кіно, сприяти йому й поширювати його - обов’язок кожного свідомого будівника радянської держави, а, значить, комсомольця насамперед.
Сільському комсомольцеві, що схоче працювати на фронті кінематографії для села і на селі, - роботи багато. Аби сили!
Поруч з тим і міські комсомольці зможуть також взяти участь в роботі що-до кіно. В місті комсомольці-культурники широко вросли в робітничі клуби, в свої комсомольські клуби, де на перше місце стаю не питання цілої кінофікації, а добору добрих фільмів та мобілізації робітничої
«Кіра Кіраліна» - Режисер Б. Глаголін розпочав ставлення фільму з життя балтійських народів «Кіра Кіраліна». На малюнкові - молода Кіра (артистка Рубіна) зі своїм хазяї
ном-циганом; унизу - Кіра та її батько