зовсім по-иншому, ніж сценарії для міського глядача. Глядачеві-селянинові з його надзвичайно своєрідним иноді дуже примітивним художнім сприйманням, може бути нудна й, подекуди, незрозуміла велика картина зі складним сюжетом. Як говорить той самий наш
досвід, селянин любить короткометражну картину з простим змістом, без різкої зміни дій, - картину зрозумілу, без фокусів, напливів, американського монтажу то-що.
Приблизно теж саме потрібно і для певної категорії глядачів робітничих районів.
Надалі перед нами повстане завдання поступового, в міру зросту культурного рівня нашої авдиторії, - підвищення вимог до цих фільмів. Що-ж до теперішніх наших картин зі складним, закрученим сюжетом, особливо, коли він заморочений дуже складною інтригою, - то слід визнати, що крім шкоди, такому глядачеві вони більш нічого не дають.
В ділянці творення сценаріїв кіно-організації та ідеологічно-провідні центри повинні вже перейти від практики прогляду готових уже сценаріїв, - їх затверджувати або одхиляти, - до активного стимулювання ро
боти по створенню нових сценаріїв, та поширення того кола митців-сценаристів, що працюють на кіно. Слід зазначити, що більшою частиною цього обмеже
ного контингента сценаристів маємо, до цього часу, ще багато кіно-халтурщиків, що, користуючись сце
нарною кризою, дбають тільки про те, аби зірвати гонорар за сяк-так зляпаний сценарій. Та й взагалі, навколо кіно-сценарного виробництва утворилась така атмосфера, що мовляв, складання сценарія, то є найпростіша річ; написати його може кожен, хто переживає фінансову скруту. Значна частина наших серйозних художників-митців ще й до цього часу вва
жає за особисту образу реалізацію своєї творчости в галузі кіно. Така ситуація не є нормальною, тому кіноорганізації повинні розгорнути роботу в напрямі за
замінили-6 собою тих «горе-сценаристів», які вже не раз підводили наші радянські кіно-організації.
Одною з передумов ліквідації сценарної кризи являється дбайливе відношення до худояшьої проробки матеріалу. Така розробка сценарія важлива ще
й з того боку, що вона дає мож
ливість ощаджувати кіно-матеріял, силу і енергію, що при теперішній системі витрачаються на фільмування заздалегідь негідного сценарія.
«Вибух» - Надя працює на одкатці. Вивозить з копальні вугілля. Збоку - на
рада робітників у копальні
логічний бік фільма, висовуючи цю ідеологію на перше місце. І це правильно. До радянської картини ми ставимо більш жорстокі вимоги, ніж до фільма закордонного. Тут кожна помилка, кожна хиба повинна бути знищена, усунена.
Це один бік справи. Але з другого боку не треба Забувати, що ці вимоги, що до ідеології, конче мусять іти поруч із вимогами художнього характеру.
Макулатурою буде та чесна радянська картина, яка, забезпечуючи ідеологію, подаватиме її в явно тенденційній формі, ідучи в розріз 3 вимогами художнього чуття, художньої щирости та правдивости.
В будові та виконанні наших фільмів часто-густо спостерігається надзвичайно небезпечний, шкідливий нахил до сліпого малпування зах.-европейських або американських зразків, і при тому малпування того гіршого, що мають ці зразки.
Смішні ті претензії і заходи, що їх при нашій техніці та режисурі практикують де-які сценаристи, що хочуть за всяку ціну «втерти носа» американ
цям. І «втирають», не зважаючи на те, що картини програють не тільки з художнього боку, ба й з ідеологічного.
Женучись за низькопробними трюками, вигаданими фантастичними сюжетами, властивими для зі
псованого смаку пересиченого буржуазного глядача, - наші сценаристи поминають чудові сюжети й теми, що дають широкий простір творчій художній думці. Навіть теми горожанської війни могли-б послужити не тільки для «прнключенчеських» фільмів, але й для серйозних драматичних картин, подаючи дійсно трагічні (а не ура-агітаційні) малюнки героїзму та самовідданости робітничо-селянських має
Різноманітність складу нашої авдиторії, частогусто цілковита протилежність її смаків та вимог, - дає підставу зняти думку про необхідність диференцюватн, або вірніше уточнити підход до складання сценаріїв, пристосовуючи їх до культурного рівня тих верств населення, для яких той чи инший сценарій призначений.
Невеличкий досвід нашого кіно на селі говорить За потребу створення селянського сценарія. Тут вже й говорити не доводиться, що будувати його треба
досвід, селянин любить короткометражну картину з простим змістом, без різкої зміни дій, - картину зрозумілу, без фокусів, напливів, американського монтажу то-що.
Приблизно теж саме потрібно і для певної категорії глядачів робітничих районів.
Надалі перед нами повстане завдання поступового, в міру зросту культурного рівня нашої авдиторії, - підвищення вимог до цих фільмів. Що-ж до теперішніх наших картин зі складним, закрученим сюжетом, особливо, коли він заморочений дуже складною інтригою, - то слід визнати, що крім шкоди, такому глядачеві вони більш нічого не дають.
В ділянці творення сценаріїв кіно-організації та ідеологічно-провідні центри повинні вже перейти від практики прогляду готових уже сценаріїв, - їх затверджувати або одхиляти, - до активного стимулювання ро
боти по створенню нових сценаріїв, та поширення того кола митців-сценаристів, що працюють на кіно. Слід зазначити, що більшою частиною цього обмеже
ного контингента сценаристів маємо, до цього часу, ще багато кіно-халтурщиків, що, користуючись сце
нарною кризою, дбають тільки про те, аби зірвати гонорар за сяк-так зляпаний сценарій. Та й взагалі, навколо кіно-сценарного виробництва утворилась така атмосфера, що мовляв, складання сценарія, то є найпростіша річ; написати його може кожен, хто переживає фінансову скруту. Значна частина наших серйозних художників-митців ще й до цього часу вва
жає за особисту образу реалізацію своєї творчости в галузі кіно. Така ситуація не є нормальною, тому кіноорганізації повинні розгорнути роботу в напрямі за
лучення до кіно-роботи письменників-сценаристів, що
замінили-6 собою тих «горе-сценаристів», які вже не раз підводили наші радянські кіно-організації.
Одною з передумов ліквідації сценарної кризи являється дбайливе відношення до худояшьої проробки матеріалу. Така розробка сценарія важлива ще
й з того боку, що вона дає мож
ливість ощаджувати кіно-матеріял, силу і енергію, що при теперішній системі витрачаються на фільмування заздалегідь негідного сценарія.
«Вибух» - Надя працює на одкатці. Вивозить з копальні вугілля. Збоку - на
рада робітників у копальні
логічний бік фільма, висовуючи цю ідеологію на перше місце. І це правильно. До радянської картини ми ставимо більш жорстокі вимоги, ніж до фільма закордонного. Тут кожна помилка, кожна хиба повинна бути знищена, усунена.
Це один бік справи. Але з другого боку не треба Забувати, що ці вимоги, що до ідеології, конче мусять іти поруч із вимогами художнього характеру.
Макулатурою буде та чесна радянська картина, яка, забезпечуючи ідеологію, подаватиме її в явно тенденційній формі, ідучи в розріз 3 вимогами художнього чуття, художньої щирости та правдивости.
В будові та виконанні наших фільмів часто-густо спостерігається надзвичайно небезпечний, шкідливий нахил до сліпого малпування зах.-европейських або американських зразків, і при тому малпування того гіршого, що мають ці зразки.
Смішні ті претензії і заходи, що їх при нашій техніці та режисурі практикують де-які сценаристи, що хочуть за всяку ціну «втерти носа» американ
цям. І «втирають», не зважаючи на те, що картини програють не тільки з художнього боку, ба й з ідеологічного.
Женучись за низькопробними трюками, вигаданими фантастичними сюжетами, властивими для зі
псованого смаку пересиченого буржуазного глядача, - наші сценаристи поминають чудові сюжети й теми, що дають широкий простір творчій художній думці. Навіть теми горожанської війни могли-б послужити не тільки для «прнключенчеських» фільмів, але й для серйозних драматичних картин, подаючи дійсно трагічні (а не ура-агітаційні) малюнки героїзму та самовідданости робітничо-селянських має
Різноманітність складу нашої авдиторії, частогусто цілковита протилежність її смаків та вимог, - дає підставу зняти думку про необхідність диференцюватн, або вірніше уточнити підход до складання сценаріїв, пристосовуючи їх до культурного рівня тих верств населення, для яких той чи инший сценарій призначений.
Невеличкий досвід нашого кіно на селі говорить За потребу створення селянського сценарія. Тут вже й говорити не доводиться, що будувати його треба