Фільм „Тарас Трасило закінчено. Цими днями Україна його побачить, цю величезну й монументальну картину про минуле України. Ставив її режисер Чардинін за сценарієм В. Радиша.
Брали участь артисти: Бучма, Замичковський та Ужвій.
На фотографіях: польський магнат (орт. Ляров), Тарас Трясило (арт. Бучма).

„ТАРАС ТРЯСИЛО

І от я бачу крізь тумани Селян у першому бою:
Вони на гетьмана й на пана З граблями й вилами встають. В. Сосюра.
Початок XVII віку - час скрайнього загострення класової боротьби на Україні.
Стогне селянство на землях дідичівських. Польські магнати й українські пани прибрали до рук вільні селянські господарства. Колишніх „кметів“ прирівнено до прав (вірніше до безправ’я) з рабами, що тягнуть ярмо панщини. Шляхта чи
нить суд над хлопами, з благословенства попів
та ксьондзів. У панських застінках приготовано для непокірних батоги та гаряче вугілля.
А на півдні, за Дніпровими порогами, розкинулася козацька вольниця. Хто сміливіший та рі
шучіший, - тікає від дідичівського уярмлення на Січ, міняє пригнічене селянське життя на військові тривоги, вливаючись новими й новими десятками тисяч до лав січовиків. Шляхта побоюється запорожців, намагається задобрити козацьку стар
шину золотом та вином, щоб не стримана січова голота не впала-б помстою на панські голови. За
порожці відбивають наскоки кримських татар, човнами ходять по Чорному морю, нападаючи на турецькі береги - й це, звісно, вигідно дворянсько-поміщицькій державі.
Магнати й пани могли-б, здавалося, спокійно під цим захистом від зовнішніх ворогів, команду
вати пригніченою селянською масою, коли-б тільки не було класової ворожнечі по між самим козацтвом. А різке розшарування козаків на дві грун
товні соціяльні групи накреслилося за малим не з перших років існування Запорозької Січи. Заможня меньшість, реєстрові козаки, що з них складається військова старшина, тягне руку шляхти та магнатів. Більшість-же - голота, що її позбавлено привілеїв, кревно пов’язана з інтере
сами хлопської маси. Селяни з надіями дивляться на вільних січовиків, сподіваючися від них захисту від гнобителя-пана.
Ось соціяльно-історичне тло, що на ньому сценарист Радиш та режисер Чардинін розгорнули
дію нового фільму українського виробництва „Тарас Трясило .
Про Тараса - чабана, що втік від магната й зробився за ватажка січової голоти, майже не збереглося жодних правдивих історичних даних. У Шевченка в „Тарасовій Ночі“, та в поемі Сосюри „Тарас Трясило - романтичний герой, витворений фантазією поета. У тім-же плані роман
тичної вигадки побудовано сюжет фільму „Тарас Трясило“ та грою актора Бучми висвітлено особу напів легендарного ватажка хлопів, що повстали.
* * *
Купальска ніч. Пливуть вінки річкою. Палають ватри. Молоді шляхтичі ловлять на березі дівчат, що тут купаються. Синові магната достається Тарасова сестра Марина. З дівчиною не так легко впоратися. Тарас з опалу стягає кривдника з з кульбаки. В останнє загрожує йому страшною розплатою за всі образи. І... Тарас зник.
Тарас на Січі. Минає час. На обличчі молодого козака глибше й різчіше переріз зморшок.
Збираючи навколо себе козацьку голоту, Трясило задумує нечувано-сміливе діло. Не „за віру православну проти „басурменів треба вести
святу війну, як учить відгодована, охоча до набутків козацька старшина. Ні. Тарас навчився розуміти, що -
...усіх однаково дурили попи, і ксьондзи, і мули...
що - ...Не за Вкраїну
вела старшина вас (козаків) на смерть - за панство.
Недаремно голота, що голови свої підвела, передає до рук Тарасових булаву кошового. Недаремно до Трясилових козаків масами приєднуються босі, озброєні чим завгодно, селяни. Тарас Трясило іде визволяти селянство від ді
дичівського ярма, від влади круля й гетьмана, шляхтичів та старшин, попів та ксьондзів.
„То Трясило йде, аж земля гуде - цим рядком з поеми Сосюри, як найкраще, схаракте
ризовано могутній ритм та монументальний героїко-епічний розмах останніх частин картини.
Загибають батько й мати Тарасові. Смерть відбірає Марину. Але як і в „Нібелунгах , наша увага майже не спиняється на долі окремих героїв.
Ми не помічаємо їх, прикуті титанічними моментами масової дїї.
Картину закінчено й випущено в прокат.
На Одеській фабриці, коли зійти хисткими залізними сходами на „го
лубятню , де до купи збилися робочі кімнати режисерів, у кімнаті П. І.
Чардиніна ви почуєте жваві балачки про різдвяні колядки, про чорта, що грає з місяцем, про штукарства жвавої красуні Солохи, про те, де „пій
мати справжню зимову натуру, таку,
щоб сніг лежав глибокими, на пів зросту людського, заметами.
Це починається ставлення Гоголівської „Ночі перед Різдвом .
Але тут іще помітні свіжі сліди, що по них кадр за кадром пройшов „Тарас Трясило .
На стінках розвішено багато знимків з ескизів та матеріалів, що відбивають своєрідний стиль українсько
го минулого. Ось знаменита картина Репина, по якій підбирали „типаж Запорозької Січи.
Ось зразки старовиннної зброї.
Маленький музей XV - XVII століття.
Україна тих жорстоких та велич
них часів - ось що то є фільм „Тарас Трясило . Нил.
Заслужений артист Республіки Замичковський грає в картині „Тарас Трясило ролю кошового отамана Січи, старого Козбу. На фотографії (внизу): Кобза радиться з козацькою старшиною.
Вгорі: молода шинкарка з шинку при битій дорозі.