Охлопков і „Митя

ЛЮДИ ЕКРАНУ

московські газети, коли Москва побачила „Тараса Шевченка .
А. Бучма - один із справжніх акторів нашої кінематографії. Ще й двох років немає, як він почав працювати на кіно, та за цей час вже встиг створити низку образів, як от Тараса Шевченка, Миколи Джері, Тараса Трясила, що ними він собі здобув загальне визнання, як один з найбільших акторів радянського кіно.
Можливо, що фільм „Тарас Шевченко і не цілком досконалий фільм, але вже самий факт видання його - факт епохальний. Радянська Україна має свою картину про свого борця й поета.
Бучмі випала честь і тягар втілити на екрані постать Тараса. Тепер уже всі переконались, що честь він виправдав і тя
гар свій зніс. Образ Тараса Шевченка - людський, глибокий і з любов’ю змальований образ.
„Тарас Трясило остаточно довів, що Україна набула свого актора.
Син галицьких селянських злиднів, актор театру, актор „Березоля - тепер він актор і режисер Одеської фабрики.
Фільм „За стіною - буде першою режисерською роботою А. Бучми. Він уже почав працювати над ним.

Винахідник мальтійського хреста

Мальтійський хрест - одна з непомітних але важливіших частин проекційного апарату. Без нього кіно не могло-б в такому вигляді, як воно зараз є, існувати.
Коли ще можна сперечатися, хто винайшов саму ідею кінематографа, чи Едісон, чи Люмьєр, то вся слава винаходу мальтійського хреста й тих бараба
нів, що на них намотується фільм, нале
жить німцю Оскару Местеру, що оце 30-літній ювилей його роботи в кіно святкує німецька кінематографія.
З позицій лівого театру, з фортець Мейерхольда прийшов нещодавно до кіно цей молодий і соковитий режисер-актор, Микола Охлопков.
Сприйнявши глибоко, всією істотою своєю, культуру сучасного театру, він і в першу кіно-постановку свою, фільм за сценарієм М. Ердмана „Митя“, привніс те найкраще, що дав театр і що можна використати в кіно.
Тому так яскраво подано в картині цій масу, юрбу, натовп, тому так злютовано її в однім ритмичнім напруженні, тому так юрба ця живе й пульсує, як ні в одній картині.
Дотепність, вигадка, вміння комбінувати й орудувати з речами - ось що позначає вже цю (першу лише!) роботу в кіно М. Охлопкова.
Охлопков - режисер. Охлопков - актор. Він дав уже радянській кінематографії образ матроса з „Бухти смерти . Далеко глибший, з якимось просто філософським задумом зроблений, людяний і теплий новий образ його - образ розгубленого й наївного Миті. Який там революціонер, оцей Митя! Він виходець з того самого багна міщанства, якому плюнув врешті решт межи очі. Він звичайна й буденна людина звичайної й буденної провінції
міщанської нашої, але він - людина! А наш екран так скучив за людиною.
На фотографії - Охлопков у ролі „Миті .

Фільмар

Дві невеличкі комедії „Вася-реформатор“ та „Ягідки кохання - ось доки що й увесь кіно-доробок молодого (а для кі
но ще молодшого) режисера Одеської фабрики ВУФКУ Олександра Довженка.
Тепер він закінчує великий детективний фільм за сценарієм Заца й Щаранського „Сумка дипкурьера .
Молодий український маляр, знайомий з європейською малярською культурою, що перші свої знання він у неї придбав, -
працює в кіно, створюючи НОВІ ЦІННОСТИ й збагачуючи нашу культуру.
Міцно звязаний з усіма галузями українського революційного мистецтва, маляр і літератор (член Вільної Академії Проле
тарської Літератури), О. Довженко є з
того авангарду, що створить культурну українську кінематографію. Кінематогра
фію, народжену Жовтнем. Революційну кінематографію. Кінематографію, що в ній буяє й буятиме кров молодости та завзяття.

А. Бучма

„Приземкуватий, понурий, але з якимись на диво теплими очима, з дивно виразним обличчям - так писали про Бучму
А. Бучма
Оскар Местер
Німецька кіно-технічне товариство ухвалило на честь Местера викарбувати медалю з його виображенням, що нею нагороджуватимуть за вдосконалення в галузі кіно. Перший примірник медалі одержав сам Местер.
О. Довженко
Охлопков у ролі „Миті