КІНО - СЕЛЯНАМ

Підвалина старого села трухлявіє. Підгниває, розклеюється, розпадається старий побут; поволі кристалізуються зернятка нового життя, зростає кооперація, міцнішають сельбуди, устатковуються радіо-приймачі та кіно-театри.
Останні не є засобом тільки розваги та ,гострих переживань, як це буває у містах, а відограють руйнуюче-творчу ролю, як культурно-виховавчі чинники величезної ваги.
Кіно-сеанс - подія. Село про кіно вже говорить, село про кіно кричить. Краєві відділи ВУФКУ що-дня одержують десятки замовлень на кіно-установки Пишуть райвиконкоми, пишуть сіль
ради, кооперативи, сельбудинки, сіль-госп. комуни, партосередки, а до Проскурівської Окрполітосвіти навіть ціла делегація прий
шла з проханням потурбуватись, щоб в їхньому селі „поставили кіно .
Наркомос по лінії ВУФКУ та Політосвіти вже протягом двох років планово проводить кінофікацію села, беручи за основу т. зв. стаціонарну кущову систему.
На сьогодні маємо сільських кіно-установок більше шостисот, при чому кидається в вічі нерівномірність їхнього розподілу по окремих округах.
У справі кінофікації, поки що, перед веде Черкащина. Можемо з задоволенням зазначити, що, дякуючи твердій лінії ВУФКУ, українські села кінофіковано краще, аніж села инших радянських республік.
Тим більше уваги ми мусимо тепер-же звернути на поліпшення якости в справі кінофікації села, на виготовлення селян
ського фільму як з ідеологічного, так і з художнього боку, бо частенько доводиться чути від селян нарікання з приводу деяких картин.
Ӏ таке становище за теперішніх умов цілком нормальне, цілком природне, бо питання про зміст селянського фільму, про характер його, про трактовку сюжету зовсім теоретично не розроблено.
Більше того, - ми досі не маємо зібраних і оброблених матеріалів про те, як ставляться селяни в кожнім конкретнім ви
падку до того або иншого фільму, що вже побували на сільських екранах.
До речи, треба, на жаль, підкреслити, що наша преса, всебічно освітлюючи побут села, чогось не чипає роботи сільських кіно-установок.
Цілком слушним, своєчасним і цінним є компанія, що її розпочинає газета „Кіно-Тиждень“.
Маємо на увазі намір газети „Кіно-Тиждень збирати кінодописи про роботу сільських кіно, за допомогою сільського активу, а насамперед політосвітніх робітників.
Тільки приступаючи до цієї надзвичайно складної справи, слід поговорити про певну систему, про певну цілеву установку, так-би мовити про методику збирання дописів, тоб-то про що писати і як писати.
Вивчення селянського фільму та вивчення селянської книжки - до певної міри справи подібні Отже кіно-робітники можуть почасти запозичити методи й форми роботи у райбібліотекарів, що вже ведуть роботу в справі вивчення читача та книжки.
Такі матеріали, зібрані в достатній кількості з різних місць України, дадуть уже можливість зробити певні висновки загального характеру.
Окружні політосвіти, за прикладом Одещини, повинні через художні секції „кабінетів політосвітнього робітника розпочати вивчення художнього та ідеологічного впливу фільму на селян.
Друге важливе питання - це справа музичної ілюстрації Зараз на селах „грають до картини на чому хочете: від гармонії
до балалайки, в той час, як по районах, при школах і сельбудах є чимало клавішних інструментів з колишніх панських маєтків.
Варто подумати про доцільність забезпечення кіно-установок „безпритульними піяніно та про утворення інституту мандрівних піяністіз, на зразок кіно-механіків.
Нарешті, зовсім занедбана на селі кіно-реклама. Безумовно, річ іде не про комерційну рекламу, а про рекламу-пропаганду, щоб селяни потроху довідувалися про технічний бік кіно-спра
ви, про радянську кіно продукцію, про кіно-артистів, про зміст та значіння цього фільму, що його мають демонструвати.
Відомі факти, що підчас демонстрування доводиться читати в-голос текст, бо більша частина глядачів або не встигає їх прочитати, або не добирає змісту.
Безумовно, це все коштуватиме грошей, але не таких вже й великих, щоб ВУФКУ не могло їх заощадити десь на иншій ділянці, не підвищуючи цін на квитки по сільських кіно-театрах.
М. Сачук
На обох сторінках - кадри з фільму „Портфель дипкур єра , що його режисер О. Довженко вже, закінчив на Одеській кіно
фабриці ставити. Сценарій фільму написали Зац та Щаранський Знимав картину оператор Козловський. В головних ролях знимались актери Мінім, Пензо, Клименко, Шипов та инші.