КІНО В РОБІТНИЧІМ




КЛУБІ, ЯК КІНО В ТЕАТРІ


Стаття дискусійна
У статті „Кіно в робітничім клубі, чи робітничий кіно-театр тов. Є. Ге вказує на ненормальні взаємини поміж ВУФКУ та радою робітничих кіно, що полягають у втручанні обох організацій до чужих справ. Він кидає докори на обидва боки й заявляє, що „зазначені тенденції примушують нагадати кілька положень і тим, і иншим .
У чому-ж полягають ці повчальні положення? Спробуймо викрити їхню поверховість та внутрішню нісенітницю.
Перше: „ВУФКУ не різниться, й не мусить різнитися від першого-ліпшого тресту, приміром - шкіряного .
Є. Ге на початку своєї статті каже: „обидві сторони (ВУФКУ та рада роб. кіно) намагаються знайти суму умов, що завдяки їм можна було-б дати робітникові-глядачеві вчасно технічнопрпстойний та ідеологічно й художньо добре оформлений
реднє брав участь у технічно-операційній праці тресту. Зрозуміло, що й ВУФКУ цього не зробить .
Усі ці положення в найменшій мірі необходять головного питання, що навколо нього точаться суперечки. Головне питання полягає в тому, що обидві сторони обвинувачують одне-одного в неправильнім використовуванні кінематографії, не за статутом ВУФКУ. Ці обвинувачення є цілком слушні, з цим мусять обидві сторони погодитися.
На жаль, кіно править обом організаціям за варстат, що карбує гроші, а звідси й походить прагнення ради роб. кіно брати участь у призначенні клубам картин, щоб мати змогу вирвати „хлібні картини. Смішно було-б розглядати це прагнення, як звичайне бажання брати участь у технічній праці ВУФКУ.
Тут ми підходимо до питання про літерування картин.
Робітничі клуби, простуючи шляхом експлоатації кіно, переконалися, що велика перешкода в їхній роботі є літерування, а Є. Ге тиче пальцем в протилежний бік, мовляв, „добалака
лись і, звісно, попадає пальцем у небо. А чи не хоче він зазнайомитися з постановою Дніпропетровської ради роб. кіно:
- „Робітники йдуть до міста й платять по 60 к. за ті картини, що їх заборонено по робітничих клубах. Вважаємо за потрібне скасувати літери .
Ані прибічники роб. кіно-театрів, ані хтось инший цього заперечувати не мусить. Звісно, використовуючи кіно в робклубах, було-б дуже корисно викривати в кожній картині її так пози
тивні, як і негативні риси. Це допоможе глядачеві-робітникові розібратися в морі кіно-сміття, що проходить перед його очима.
Роблячи підсумки, ми констатуємо:
1) Робітничі клуби мають використовувати кіно тільки-но як елемент, що сприяє розвиткові політичного та культурного
рівня трудящих мас.
2) До робітничих клубів треба припускати всі без винятку карти
ни, але обов язково викривати їхній внутрішній зміст.
3) Робітничі клуби мусять зріктися розглядати кіно, як джерело прибутку для клубу та всі здобуті від кіно кошти обертати на його по
ліпшення в робітничім клубі. Отже мусить бути гарний екран, гарний апарат, музична ілюстрація, зручна
зала то-що. За
галом - кіно в робітничім клубі має бути, як кіно в театрі.
Я. Соловей
фільм . Коли питання ставиться так, то зрозуміло, що суперечки між ВУФКУ та радою роб. кіно полягають не в площині адміністративної структури ВУФКУ та його організацій
них форм, що, безперечно, не різняться від першого-ліпшого тресту. Адже-ж мова йде тут про ті завдання, що їх покладено на ВУФКУ в справі обслуговання робітничих клубів, а ці завдання, що складають унутрішній зміст роботи ВУФКУ, вельми різняться від завдань багатьох трестів. Щоб у цьому переконатися, досить познайомитись з 18-м пунктом статуту ВУФКУ, що каже: - „У галузі ідеологічній та культурноосвітній ВУФКУ мусить здійснювати всі заходи та завдання Народнього Комісаріяту Освіти, скеровані до використовування кінематографії для політичного й культурного вихо
вання трудящих мас . З певністю можна сказати, що таких завдань не має ані статут шкіряного тресту, ані шовкового. Отже дорівнювати завдання ВУФКУ до першого-ліпшого тресту є наявна нісенітниця.
Зробивши поверхове опреділення завдань ВУФКУ, Є. Ге й висновки робить поверхові. У третім своїм положенні він каже: Жоден трест не дозволить, щоб споживач безпосе
Пекло з „Сорочинського яр марку “. Вгорі: чорт- „Червона свитка“ (арт. Мінін) розважає себе грамофоном Унизу: чорт-начальник
всього пекла