ПОСТАТЬ АРТИСТА

А. М. БУЧМА
Наша кіно-дійсність така бідна на видатні сили, що коли на її тлі з’являється якась нова постать, якась нова творча фізіономія, то ми ставимось обережно до неї, з певною підозрою та без остаточної оцінки. Але коли події нас переконають, що оця особа перемогла, перескочила через неможливе, тоді треба серйозно поглянути на неї, оцінити її й найти її справжнє обличчя. Бучма перескочив через неможливе.
Бучма став артистом кіно тоді, коли всі об’єктивні умови говорили проти цього.
„Березіль тільки-тільки почав ставати на ноги; була величезна потреба в кожному робітникові, не говорячи вже про Бучму, який почасти складав успіх театру. На кіно-фабриках був невеличкий штат кіно-акторів, що їх вербували, головним чином, із старих недобитків екрану, а почасти із безтурботної, щасливої молоди, яка легкодумно пур
хала коло світла юпітерів. Не було режисерів, що шукали-б виконавців серед українських акторів, вважаючи їх за матеріял надто низької кваліфікації
Але поскільки центр уваги суспільства України потрохи переноситься з театру на кіно, то й Бучма кінець-кінцем йде до кіно вчитися й завойовувати ще невідому й ворожу для нього стихію.
Власне з цього й треба було-б почати писати про Бучму, коли хочеться оцінити його в світлі екрану, але не все буде зрозуміло, як що обли
шити без належної уваги попереднє його життя, його працю.
Взагалі, коли оцінюється артист, то його творча фізіономія настільки звязана з його життям, що як не хочеш уникнути біографічних трафаретів, все-ж таки доводиться вважати на цілу низку чинників, які формують життя артиста.
В соняшних усмішках львівських вулиць появився Бронек Бучма, і вже на восьмому році життя стає упертим відвідувачем цирку по фальшивії контрмарках.
І коли на шіснадцяту осінь потрапляє до українського театру в Галичині виносити самовари, то тоді він уже закінчений майстер театру.
Його безголосі ролі, його досконалі рухи (коли він виносить самовар) - перлини театру.
Світова війна затискає актора Бучму в сіру шкіру австрійського вояки, заганяє його в Перемишельські каземати і посилає його до полону разом з генералом Кусманеком, з тією тількино різницею, що тупоголовий пишний генерал їде м’яким ва
гоном, а талановитий, веселий Бронек - пішки, а після теж окремим вагоном, але з написом „40 чоловіків або 8 коней .
А. Бучма в ролі Тараса Трясила
А. Бучма
Революція.
На Україні починається національний рух. Перегрупіровка соціальних сил. Переходовий період. Накреслюються нові куль
турні угруповання. Розквітає український театр, і з одного виростає три театри, а пізніше й більше.
Бучма в горожанській війні, будучи в театрі ім. Франка, уперто працює над кращими своїми ролями.
Життя налагоджується, але актори працюють за 5 хунтів проса чи картоплі.
Проте минуло напівголодне життя, і Бучма після розриву з театром ім. Франка нарешті переїздить до Київа і вступає до мистецького об’єднання „Березіль, що саме тоді за ініціятивою Л. Курбаса почало свою працю.
В „Березолі починається експериментальна праця, і Бучма поруч з зеленою молоддю починає енергійно та щиро по-березільському працювати.
і нарешті кіно-фабрика ВУФКУ в Одесі. Перші кроки. „Вендета - Бучма почуває себе так гидко, що не раз скаржиться і голосно заявляє, що це його перша й остання роля в кіно.
Театральствує Бучма в „Вендеті на всі заставки, але в той самий час накреслює инколи, правда дуже скупо, деякі з своїх властивостей.
„Макдональд - роля Мака.
Політичний памфлет в формі гротеску. Низка найнеймовірніших ситуацій.
Бучма працює навпомацки, та все-ж таки дає волю своїй пустотливій уяві. Плигає з другого поверху, бігає, літає, жонглює, сміється, плаче, спить.
Вже в „Макдональді Бучма накреслює свої властивості: працювати просто, економно, виразно, насичено. Нічого зайвого, кожен рух має свій напрямок і мету.
Але в „Макдональді Бучма ще не оволодів кіно; часами чужим почуває він себе перед ворожим об’єктивом, що ввесь час допитливо стежить і фіксує вдалі і невдалі вчинки.
Після „Макдональду , який довів, що артист Бучма може самостійно творити образи екрану, що може оволодіти ува
гою глядача, що може примусити глядача сміятися - перерва в кіно-роботі Бучми.
Холодок, з яким ставилася до Бучми на фабриці дирекція, примушує його знову вернутися до театру, але роля Тараса Шевченка - це нарешті робота, яка покликала його знову під юпітери.