ванння, чи не занехтовано такого засоба, який хоча й не має переваги
над иншими, але важить не менш, а
в деяких випадках дає змогу фіксувати, те, що для на
ших засобів не спроможно?
Певну і відповідь дає на ці запитання кінематографія та той надзви
чайно широкий розвиток, що його вона осягла, і ті перспективи могутні розвою, що життя само вже зараз намі
тило та здійснює. Кінематографія, що правда, торкається й краєзнавства, бе
ручи деякі випадкові сюжети для своїх фільмів в сьогочасному житті, а крім того, й переважно, сюжети історії; всім відомі „Тарас Трясило , „Тарас Шевченко . Проте праця краєзнавча в його систематичній плановості ли
шається поза межами праці кінематографії, як і праця кінематографії не являє того засоба, який справді міг-би відогравати таку велику ролю, широкому розвиткові краєзнавчої роботи запобігаючи.
Коли ми уважно проаналізуємо усі досягнення краєзнавчої праці, то побачимо тут тільки статику життя в його різноманіт
них витворах, явищах і рисах. Тим часом усякому відомо, що життя - є рух, є еволюція, і ніколи цей рух, цей розвій не на
бували цієї жвавости, такої рухливости, як в наші часи. Додати до цього випадає й те, що ця еволюція не мала таких цікавих наслідків, як зараз, під виливом нових умов життя нові форми й новий побут витворюючи, а в той-же час і в деяких випад
ках старих форм, старих забобонів додержуючись. Отже ця ди
наміка життя, в його найцікавішу зі всіх боків пору вислизає з обрія краєзнавчої праці. За допомогою тих тільки засобів, що краєзнавство в процесі своєї праці досі вживало й вживає, ви
явити цю динаміку воно не спроможно. З другого боку, еволю
ція життя яскраво промовляє кожному, що утворюючи нові форми, закладаючи ґрунт для цілком нового побуту, вона не винищує одразу старого: і ми бачимо, як і зараз стародавні забобони й марновірство трапляється в житті селянському, який воно ставить опір розвит
кові освіти та які негативні впливи воно має на життя села взагалі, ба й навіть жахливі на життя окремих осіб.
Ӏ от динаміку життя у повній мірі не тільки можна виявити за допомогою кінематографії, але для цього є певна потреба й можливість.
В той час, як краєзнавство розгорнуло вже широкі виднокруги, висунуло нові завдання суспільно-держав
ного значіння, кінематографія найвлучніше могла-б взяти на себе ролю ілюстратора тих побутових явищ, що яскраво промовляють за їх недотеп
ність та потребу їх нищення. Малюнок, що його подає кіно-фільм, найдокладніше доводив-би гідність одного явища й нікчемність иншого. З дру
гого боку історія мала-б зафіксованою на кіно-фільмі ту еволюцію, що являє рух життя, а також і саме побутове явище в складі всіх тих моментів, що становлять його суцільність і складність.
Звертаючи увагу на потребу в широкому маштабі використати кінематографію для завдань краєзнавства шляхом ілюстрування побу
Кадри з фільму „Борислав сміється
Внизу артист Кучинський в ролі робітника з того-ж фільму.
В’ячеслав Камінський
тових явищ, ми повинні сказати, що в цій галузі кінематографія здобуде цікаві й невичерпуємі для своєї праці джерела, які важать багато як для науки, так і для розвитку суспільства.
Адже всі побутові звички нашого села, розбурханого революцією, всі об
рядности його, як і ті, що „від дідів лишилися, так і новітні - це мину чий матеріял, що загибає, забувається, зникає з пам яти людської.
Проте зафіксований на кіно-плівці побут нашого села, ті здвиги, які тепер у ньому відбуваются, будуть в май
бутньому для науки матеріялом, що йому ціни не скласти. Адже багато
барвна, розмаїта й складна сучасність наша - етап у розвитку людства, що про нього ми мусимо лишити нащад
кам нашим яко мога більше матеріялів що спричиняться для вивчення, дослідження, для набування, таким чином, досвіду для майбутнього.
Кінематографія важить у цій справі в усякому разі не менше за будь які инші чинники краєзнавства. Чи не більше, бува, навіть?
над иншими, але важить не менш, а
в деяких випадках дає змогу фіксувати, те, що для на
ших засобів не спроможно?
Певну і відповідь дає на ці запитання кінематографія та той надзви
чайно широкий розвиток, що його вона осягла, і ті перспективи могутні розвою, що життя само вже зараз намі
тило та здійснює. Кінематографія, що правда, торкається й краєзнавства, бе
ручи деякі випадкові сюжети для своїх фільмів в сьогочасному житті, а крім того, й переважно, сюжети історії; всім відомі „Тарас Трясило , „Тарас Шевченко . Проте праця краєзнавча в його систематичній плановості ли
шається поза межами праці кінематографії, як і праця кінематографії не являє того засоба, який справді міг-би відогравати таку велику ролю, широкому розвиткові краєзнавчої роботи запобігаючи.
Коли ми уважно проаналізуємо усі досягнення краєзнавчої праці, то побачимо тут тільки статику життя в його різноманіт
них витворах, явищах і рисах. Тим часом усякому відомо, що життя - є рух, є еволюція, і ніколи цей рух, цей розвій не на
бували цієї жвавости, такої рухливости, як в наші часи. Додати до цього випадає й те, що ця еволюція не мала таких цікавих наслідків, як зараз, під виливом нових умов життя нові форми й новий побут витворюючи, а в той-же час і в деяких випад
ках старих форм, старих забобонів додержуючись. Отже ця ди
наміка життя, в його найцікавішу зі всіх боків пору вислизає з обрія краєзнавчої праці. За допомогою тих тільки засобів, що краєзнавство в процесі своєї праці досі вживало й вживає, ви
явити цю динаміку воно не спроможно. З другого боку, еволю
ція життя яскраво промовляє кожному, що утворюючи нові форми, закладаючи ґрунт для цілком нового побуту, вона не винищує одразу старого: і ми бачимо, як і зараз стародавні забобони й марновірство трапляється в житті селянському, який воно ставить опір розвит
кові освіти та які негативні впливи воно має на життя села взагалі, ба й навіть жахливі на життя окремих осіб.
Ӏ от динаміку життя у повній мірі не тільки можна виявити за допомогою кінематографії, але для цього є певна потреба й можливість.
В той час, як краєзнавство розгорнуло вже широкі виднокруги, висунуло нові завдання суспільно-держав
ного значіння, кінематографія найвлучніше могла-б взяти на себе ролю ілюстратора тих побутових явищ, що яскраво промовляють за їх недотеп
ність та потребу їх нищення. Малюнок, що його подає кіно-фільм, найдокладніше доводив-би гідність одного явища й нікчемність иншого. З дру
гого боку історія мала-б зафіксованою на кіно-фільмі ту еволюцію, що являє рух життя, а також і саме побутове явище в складі всіх тих моментів, що становлять його суцільність і складність.
Звертаючи увагу на потребу в широкому маштабі використати кінематографію для завдань краєзнавства шляхом ілюстрування побу
Кадри з фільму „Борислав сміється
Внизу артист Кучинський в ролі робітника з того-ж фільму.
В’ячеслав Камінський
тових явищ, ми повинні сказати, що в цій галузі кінематографія здобуде цікаві й невичерпуємі для своєї праці джерела, які важать багато як для науки, так і для розвитку суспільства.
Адже всі побутові звички нашого села, розбурханого революцією, всі об
рядности його, як і ті, що „від дідів лишилися, так і новітні - це мину чий матеріял, що загибає, забувається, зникає з пам яти людської.
Проте зафіксований на кіно-плівці побут нашого села, ті здвиги, які тепер у ньому відбуваются, будуть в май
бутньому для науки матеріялом, що йому ціни не скласти. Адже багато
барвна, розмаїта й складна сучасність наша - етап у розвитку людства, що про нього ми мусимо лишити нащад
кам нашим яко мога більше матеріялів що спричиняться для вивчення, дослідження, для набування, таким чином, досвіду для майбутнього.
Кінематографія важить у цій справі в усякому разі не менше за будь які инші чинники краєзнавства. Чи не більше, бува, навіть?