і до кіно-критики. У нас немає зовсім марксистської кінокритики — це моє глибоке переконання. У нас є поодинокі спроби дати марксистську кіно-критику поодиноких картин. Це потребує від партії виділити достатні кадри видатних культурних, кваліфікованих сил, достатню кількість робітників.
Одночасно це є справою організації суспільної пролетарської думки глядача. Тим більш, що тепер у нас між кінотеатром і глядачем немає майже ніякого звязку.
Треба утворити звязок безпосередньо з масами, з організованими робітниками для того, щоб організувати глядача навколо кіно. Закупівля спектаклів профсоюзами, заводами, робітничими організаціями, це є шлях організації глядача з одного боку,
а з другого боку це є шлях організації дійсного пролетарського впливу на наш театр.
Глядачі у нас мало бувають в кіно-театрі навіть і в робітничих клубах.
Новий тип кіно-театру, кіно-палаци треба будувати як на селі, так і в містах. Отаке завдання стоїть перед нами. Тут я пригадаю вам резолюцію Х-го з’їзду КП(б)У по мойому докладу, де було сказано про збудування в містах і на селі та
ких кіно-палаців, де були б одночасно і клуби, і театри, і кіно. Цілий комплекс культурних установ.
Я ще не можу сказати, що нам дасть кампанія самооподаткування, скільки нових сельбудів вона дасть нам, де можна було б провадити культурну роботу, в тому числі влаштовувати кіно.
Я радий, що тов. Постоловський в своїй попередній промові зазначив про те, що монополія держави на кіно-прокат у
нас користується загальним визнанням. Я гадаю, що партійна нарада наша цілковито на цьому грунті залишиться і скаже, що хоч помилок, звичайно, є багато, хоч прийдеться багато ви
правляти, але-ж передати кіно-прокат з рук держави до рук різних організацій, профсоюзів, а також і культурних органі
зацій, не значить позбавитись можливости сконцентрувати вплив на кіно, бо коли справа в руках держави, то помилки легше і ліпше виправляти.
Зараз де в кого виникає думка про організацію тресту: всі кіно-організації передати ВРНГ. Нарада ж, що відбулася цими днями в Москві, що була скликана Совкіно, займалась зокрема цим питанням. Це питання зараз стоїть дуже гостро. Передати кіно до ВРНГ, це значить поставити кіно-справу, як виключно комерційну організацію.
На мою думку, нашій нараді треба з усією рішучістю висловитись проти цієїхибної, не
вірної і шкідливої лінії. Партійна нарада, на мою думку, повинна розглянути питання з погляду того, якими шля
хами справу кіно організувати так, щоб воно краще обслуговувало питання політичної освіти, питання усвідомлення широких мас.
Одним з найважливіших завдань є, щоб кіно-творчість наша йшла шляхом будування нашої нової соціалістичної української національної культури. І тут, користуються випадком, щоб заявити свій протест проти тих думок, що хоч — мовляв — україн
ське кіно має свої властивості, на Україні є своє національне життя і його треба виявляти у кіно-творчості, а решта це за
гально-пролетарська культура і тому треба все це об’єднати в руках єдиної всесоюзної кіно-організації, залишивши національним кіно-організаціям лише те, що є суто-національним.
Я гадаю, що наша кіно-нарада повинна прямо й одверто по більшовицькому гостро поставити питання і стати на захист нашого культурного розвитку і в цій галузі творчості мистецтва — в га
лузі кіно-праці. Я хочу ще два слова сказати про кіно-суспільність.
Те, що зроблено зараз, це є перші кроки. Питання про масову організацію друзів радянського кіно всеукраїнська кінонарада повинна поставити у всю височінь. Питання про засну
вання всеукраїнського, не лише місцевого, як тут є, а все
українського товариства друзів радянського кіно, треба поставити на цій нараді.
Тепер стоїть справа про організацію суспільної думки пролетарської. Це — суспільні перегляди картин: їх треба поставити на широку ногу.
Ми повинні вжити заходів, щоб наші керовничі кадри були ознайомлені з кіно-творчістю і щоб суспільна думка робітництва організованого глядача була виявлена.
Звязок з профсоюзами безумовно повинен бути.
Треба, щоб Наркомос, зокрема ВУФКУ, у всій нашій роботі у виробництві потрібних для робітництва кіно-картин, у прокаті їх і т. инш., щоб він мав більш дійсне ознайомлення зі всією тією роботою, що переводиться і культвідділами профсоюзів через кіно-театри в їх профсозних клубах.
Організація всеукраїнської наради, художньої чи прокатної наради при ВУФКУ, де повинні бути представники культвідділу ВУРПС’у є один з кроків вперед. Напевне, мені здається, по- трібно було-б визнати за доцільну участь представника ВУФКУ в раді робітничого кіно.
Зараз, оскільки партійна нарада є дійсно першою спробою для того, щоб виявити всі недоліки, визначити всі питання, вона
мусить направити це важливе знаряддя пролетарської культури— кіно щоб воно служило потребам нашої партії, на користь пролетарської культури.
Далі з докладом про завдання роботи ВУФКУ виступив голова ВУФКУ тов. Шуб.
Решту доповідів буде подано в наступних номерах нашого журналу.
Тов. Петровський на екрані
Цими днями по всій Україні відбулось святкування п’ятидесятиріччя
з дня народження та тридцятиріччя революційної діяльности Всеукраїнського старости — Григорія Івановича Петровського.
ВУФКУ з цього приводу зняло фільм, що незабаром з’явиться на ек
ранах. Ми містимо один з кадрів з цього фільму,
де знято тов. Петров
ського в робочому кабінеті в час праці.
Одночасно це є справою організації суспільної пролетарської думки глядача. Тим більш, що тепер у нас між кінотеатром і глядачем немає майже ніякого звязку.
Треба утворити звязок безпосередньо з масами, з організованими робітниками для того, щоб організувати глядача навколо кіно. Закупівля спектаклів профсоюзами, заводами, робітничими організаціями, це є шлях організації глядача з одного боку,
а з другого боку це є шлях організації дійсного пролетарського впливу на наш театр.
Глядачі у нас мало бувають в кіно-театрі навіть і в робітничих клубах.
Новий тип кіно-театру, кіно-палаци треба будувати як на селі, так і в містах. Отаке завдання стоїть перед нами. Тут я пригадаю вам резолюцію Х-го з’їзду КП(б)У по мойому докладу, де було сказано про збудування в містах і на селі та
ких кіно-палаців, де були б одночасно і клуби, і театри, і кіно. Цілий комплекс культурних установ.
Я ще не можу сказати, що нам дасть кампанія самооподаткування, скільки нових сельбудів вона дасть нам, де можна було б провадити культурну роботу, в тому числі влаштовувати кіно.
Я радий, що тов. Постоловський в своїй попередній промові зазначив про те, що монополія держави на кіно-прокат у
нас користується загальним визнанням. Я гадаю, що партійна нарада наша цілковито на цьому грунті залишиться і скаже, що хоч помилок, звичайно, є багато, хоч прийдеться багато ви
правляти, але-ж передати кіно-прокат з рук держави до рук різних організацій, профсоюзів, а також і культурних органі
зацій, не значить позбавитись можливости сконцентрувати вплив на кіно, бо коли справа в руках держави, то помилки легше і ліпше виправляти.
Зараз де в кого виникає думка про організацію тресту: всі кіно-організації передати ВРНГ. Нарада ж, що відбулася цими днями в Москві, що була скликана Совкіно, займалась зокрема цим питанням. Це питання зараз стоїть дуже гостро. Передати кіно до ВРНГ, це значить поставити кіно-справу, як виключно комерційну організацію.
На мою думку, нашій нараді треба з усією рішучістю висловитись проти цієїхибної, не
вірної і шкідливої лінії. Партійна нарада, на мою думку, повинна розглянути питання з погляду того, якими шля
хами справу кіно організувати так, щоб воно краще обслуговувало питання політичної освіти, питання усвідомлення широких мас.
Одним з найважливіших завдань є, щоб кіно-творчість наша йшла шляхом будування нашої нової соціалістичної української національної культури. І тут, користуються випадком, щоб заявити свій протест проти тих думок, що хоч — мовляв — україн
ське кіно має свої властивості, на Україні є своє національне життя і його треба виявляти у кіно-творчості, а решта це за
гально-пролетарська культура і тому треба все це об’єднати в руках єдиної всесоюзної кіно-організації, залишивши національним кіно-організаціям лише те, що є суто-національним.
Я гадаю, що наша кіно-нарада повинна прямо й одверто по більшовицькому гостро поставити питання і стати на захист нашого культурного розвитку і в цій галузі творчості мистецтва — в га
лузі кіно-праці. Я хочу ще два слова сказати про кіно-суспільність.
Те, що зроблено зараз, це є перші кроки. Питання про масову організацію друзів радянського кіно всеукраїнська кінонарада повинна поставити у всю височінь. Питання про засну
вання всеукраїнського, не лише місцевого, як тут є, а все
українського товариства друзів радянського кіно, треба поставити на цій нараді.
Тепер стоїть справа про організацію суспільної думки пролетарської. Це — суспільні перегляди картин: їх треба поставити на широку ногу.
Ми повинні вжити заходів, щоб наші керовничі кадри були ознайомлені з кіно-творчістю і щоб суспільна думка робітництва організованого глядача була виявлена.
Звязок з профсоюзами безумовно повинен бути.
Треба, щоб Наркомос, зокрема ВУФКУ, у всій нашій роботі у виробництві потрібних для робітництва кіно-картин, у прокаті їх і т. инш., щоб він мав більш дійсне ознайомлення зі всією тією роботою, що переводиться і культвідділами профсоюзів через кіно-театри в їх профсозних клубах.
Організація всеукраїнської наради, художньої чи прокатної наради при ВУФКУ, де повинні бути представники культвідділу ВУРПС’у є один з кроків вперед. Напевне, мені здається, по- трібно було-б визнати за доцільну участь представника ВУФКУ в раді робітничого кіно.
Зараз, оскільки партійна нарада є дійсно першою спробою для того, щоб виявити всі недоліки, визначити всі питання, вона
мусить направити це важливе знаряддя пролетарської культури— кіно щоб воно служило потребам нашої партії, на користь пролетарської культури.
Далі з докладом про завдання роботи ВУФКУ виступив голова ВУФКУ тов. Шуб.
Решту доповідів буде подано в наступних номерах нашого журналу.
Тов. Петровський на екрані
Цими днями по всій Україні відбулось святкування п’ятидесятиріччя
з дня народження та тридцятиріччя революційної діяльности Всеукраїнського старости — Григорія Івановича Петровського.
ВУФКУ з цього приводу зняло фільм, що незабаром з’явиться на ек
ранах. Ми містимо один з кадрів з цього фільму,
де знято тов. Петров
ського в робочому кабінеті в час праці.