БЛОКНОТ ПАРТ-НАРАДИ

У Москві з 15 по 22 березня відбулась всесоюзна партійна кіно-нарада, що її завданням було виявити всі недоліки в роботі республіканської кіно-промисловости й накреслити нові заходи та шляхи на майбутнє. На нараду прибуло 200 кіно-робітників, — з них 140 з правом ухвального голосу. Така кількість делегатів свідчить за ту надзвичайну увагу, з якою ставиться партія до справи кіно, до справи нашого культурного будівництва, серед якого одно з найпочесніших та найважливіших місць займає кіно.
Увечері 15 березня в приміщенні Московського комітету партії зібрались делегати. До президії наради було обрано т. т. Косіора, Криницького, Скрипника, Постоловського, Шведчикова, Крупську, Мещерякова та инших.
Одкриваючи нараду секретар ЦКВКП т. Косіор виступив з промовою, в якій він сказав:
—- Навряд чи за останні два роки була якась партійна нарада, що викликала-б таке жваве зацікавленя не тільки партійців. Це пояснюється двома причинами: по-перше — зна
чення кіно остільки велике, що воно чепляє інтереси найширших шарів населення Союзу, й, по-друге, —велике значення мали попередні наради, що відбулися по всьому Союзу в справах кіно.
Тепер почувається, що радянська кінематографія перебуває в такому стані, який свідчить за її майбутнє зростання, за її майбутнє якісне поліпшення та кількісний зріст.
Ті питання, що стоять перед нами, не можна розвязувати, не урахувавши одної звичайної істини, яка говорить, що кіно — це знаряддя і культури і комерції, й що воно повинно розвиватися.
Неправильно думають ті товариші, які кажуть, що, оскільки кіно-справа повинна бути рентабельною, —треба орієнтуватися на комерційний кіно-театр. Партія ставить це питання в зовсім инакшу площину. Вона знає, що при умінні і при гарній організації справи навіть найглухіші села даватимут прибутки для кіно, не кажучи вже про робітничі клубні екрани. І іменно тут, на кіно-нараді, треба по
думати й подбати за те, щоб виявити всі труднощі, що стоять перед нами і накреслити ті практичні заходи, що приведуть нас до певної мети, до правильного обслуговування найширших кол нашого громадянства.
Після вступного слова тов. Косіора з доповіддю про завдання радянського кіно виступив тов. Криницький.
Вказавши на величезне політичне й пропагандиське значення кіно, він разом з тим підкреслив, що на кіно-фронті у нас не все гаразд. Такий стан пояснюється, на думку т. Криницького, тим, що у деяких кіно-робітників склалося переконання, що ідеологічно-витриманий фільм не рен
табельний. Крім того велику ролю відіграв той невеликий досвід в справах кіно, що його мають наші кіно-робітники. Отже, щоб надалі уникнути помилок, треба усвідомити собі ті два основних завдання, що стоять перед радянською кінематографією. Перше з них, це — кіно повино стати зброєю пролетаріяту в класовій боротьбі і культурній ре
волюції, і — друге — воно повинно стати найприбутковішою галуззю народнього господарства й вижити горілку.
В обговоренні доповіди т. Криницького брало участь багато делегатів. Більшість промовців різко критикувала діяльність Совкіно в питаннях радянського кіно-будівництва та в питаннях експорту наших картин закордон, відзна
чаючи, що Совкіно своєю експортною політикою не тільки ще досі не налагодили взаємовідносин з закордонними фірмами, а навпаки — в низці країн воно їх зіпсувало.
— Отже, — наче резюмуючи попередні виступи промовців, наркомосвіти України т. Скрипник каже, —треба кинути
наші комуністичні сили на працю в кіно. Треба створити міцну комуністичну критику. Тов. Скрипник особливо різко підкреслив те, що на партнараді в справах кіно серед 200 чоловік присутніх є тільки два режисери та один сценарист. Тому, каже він, треба, щоб наші молоді кіно-таланти користалися з більшої уваги з боку партії.
Обговорюючи продукцію Совкіно, більша частина промовців дуже негативно до неї поставилась, а редактор «Комсомольської Правди» т. Костров просто сказав, що у Совкіно є лише 16% доброї продукції, решта-ж 84% нікудишня.
Після обговорення доповіди Криницького, останній взяв заключне слово, в якому він відзначив, що нарада дала одноголосну оцінку недоліків радянської кінематографії, що полягають в недостатньому обслуговуванні потреб ро
бітників та селян, в розбіжності в цих потребах між радян
ським глядачем і кіно-виробництвами, в недостатньому освітленні соціялістичного будівництва то що.
Говорячи про національні кіно-виробництва, т. Криницький вважає, що, безперечно, ВУФКУ, Держкінпром Грузії, Білдержкіно та инші, хоч і не повинні обмежуватися лише
національною тематикою, але все таки обробка місцевого матеріялу повинна переважати в їхній продукції.
Підсумовуючи все сказане, т. Криницький звертає увагу присутніх на нараді делегатів на такі практичні завдання, що стоять перед радянською кінематографією:
1) Треба встановити більш міцні форми постійного парткерівництва в кіно. Це керівництво можна здійснити або через постійну парткомісію, або через ширші художні колегії при кіно-організаціях, кіно-фабриках то що.
2) Поставити практично питання про відрядження кадру комуністів на працю сценаристів, режисерів і т. д., використавши комфракції федерації письменників та инших організацій.
3) Терміново поставити питання про поширення кіномережі й визнати, що кіно є одна з форм культ-освітньоï
роботи. Тому заінтересовані Наркомати та культвідділи спілок повинні замовляти кіно-організаціям потрібні для них культурфільми.
4) Взяти рішучий курс на збільшення тиражу фільмів і. тим самим знизити собівартість.
Після кінцевого слова т. Криницького з доповіддю про організаційні та господарчі питання нашої кінематографії
виступив голова правління Совкіно т. Шведчиков. В своїй
доповіді він каже, що дальший розвиток радянського кіно гальмується недостатньою кіно-мережою. Досі фінансовою базою кіно-промисловости були комерційні екрани та закордонні картини. Але при вмілій організації справи основним споживачем може стати селянський і робітничий клуб
На думку т. Шведчикова, розвиткові кінопромисловости. дуже заважає неправильна податкова політика, що дуже відбивається на вартості квитків.
Крім того треба організувати всесоюзне акційне товариство, куди повинні увійти всі кіно-організації, а також і
ВРНГ, Наркомос, Наркомторг та инші. Коли кіно-справа. буде зосереджена в руках ВРНГ, то, на думку т. Шведчи
кова, це дасть змогу ширше розвинути кіно-виробництво. Але, щоб не було ідеологічних збочень, треба визнати за
потрібне, щоб ідеологічне керівництво залишилось і надалі за Наркомосами національних радянських республік.
Доповідь т. Шведчикова викликала жваве обговорення. Було висловлено чимало пропозицій та конкретних заходів, що до поліпшення кіно-виробництва. Що-ж до підпорядко
вання кіно ВРНГ, то делегати національних кіно-виробництв висловились проти, вважаючи це за недоцільне і шкідливе. Головний мотив для цього те, що кіно не є виключно госпо
дарчий чинник, а й чинник культурної та пропагандиської
роботи і в житті національних республік воно являється, одним з найголовніших засобів утворення національної культури.
Після обговорення доповіди т. Шведчикова всесоюзна партійна кіно-нарада заслухала доповідь т. Мещерякова про кіно на селі. В ній він змалював стан кіно-справи і відзна
чив, що треба поширити мережу кіно-установок на селах і притягти для цієї роботи максимальну кількість кооперативних організацій.
Про кіно-громадськість робив доповідь т. Мальцев. Основні тези його доповіди зводились до того, що радянська кіне
матографія зможе в дальнішому нормально й правильно розвиватись лише за активної допомоги радянської громадськости.
Про те, що преса відограє велику ролю в кіно-будівництві відомо всім. Надто-ж велику ролю в цій справі відограє спеціяльна кіно-преса. І от з доповіддю про неї на нараді виступив т. Смірнов. Констатувавши потребу в кіно-пресі, він сказав, що видавництво «Теа-кіно-печать» не виправдало покладені на нього надії, бо воно пішло по лінії обслу
говування обивателя й міщанина; замісць корисних книжок,
лібрет та періодичних видань воно видає кіно-халтуру, розраховану на міщанські смаки. Що-ж до нашої загальної преси, то й там не все гаразд, бо вряди-годи рецензії пишуть безвідповідальні люди, й в цих газетах кіно приділяється надто мало уваги і місця.
На цьому нарада закінчилася. Закриваючи її, тов. Косіор відмітив те велике значення, яке ця нарада має. Він сказав, що ця нарада дасть потрібний матеріял для розв’язання, багатьох питань не тільки в галузі кіно, але й в инших галузях культроботи.
К. Н.