На одинадцятому році Жовтневої революції радянська кіно-хроніка дуже повільно починає вступати в свої права.
Боротьба за місце для неї в радянській кінематографії протягом низки років не допомагала.
Резолюції партз їздів, конференцій, блискучий аналіз кіно-хроніки, зроблений Іллічем, докази значення хроніки — все це розбивалося до цього часу комерційною політикою нашої кіно-промисловости.
Випущений Совкіно фільм „Падіння династії Романових“ наштовхнув і Прав
ління ВУФКУ на думку змонтувати на десяту річницю Жовтня — історичний хро
нікальний фільм, виключно з матеріялів, що малися в розпорядженні ВУФКУ.
По-над 40. 000 метрів позитивної битої плівки без перфорації було проглянуто для цієї мети.
На коробках з написами „Краєвиди Камянця-Подільського, „Передача пра
пора“— знаходяться цінні кадри Миколи, Романових, Керенського, Тимчасового Уряду та инших. Негайно пишеться монтажний план, складаються написи, що логічно звязують події од імперіялістич
ної війни до Жовтневого перевороту в Ленінграді. Позитив одбирається, лаго
диться негайно виготовлюються контратипи.
І ось в дні Жовтневих свят по всій Україні демонструється документальний історичний хронікальний фільм на 3 частини „Як це було .
Складений із справжніх кіно-документів, без єдиного ігрового кадру — фільм кожним своїм кадром нагадує радянському глядачеві героїчні дні боротьби за владу рад, за комунізм, примушує переживати знов напівзабуті події.
Цей експеримент в галузі монтажу архивноï історичної хроніки, переведений переобрахунок та перекласифікація по картотеці всього хронікального матеріялу, що валявся у склепах ВУФКУ — наштов
хнув не необхідність випуску історичного фільму на зразок кіно-доповіди, що змальо
вує історію революційного руху на Україні з початку імперіялістичної війни до початку мирного будівництва — а як що дозволить матеріял, то дати й будівництво на Україні.
Таким фільмом буде „Жовтень України“. Монтажний план складено так, щоб наявність хронікальних зйомок, зміцнених відповідними написами, дала молоді уяв
лення, а робітникам та селянам нагадала-б події, що відбувалися на Україні.
За порівнююче короткий час проглянуто по-над 150. 000 метрів „мотлоху“, витягнутого з підвалів та склепів ВУФКУ.
В коробках, що на них були наклейки „Одеса — Передача прапору“ знайдено цінні зйомки Леніна, Троцького, вступу червоних, а також вступу австро-німецького війська в Одесу, Центральной Ради, Петлюри і т. п.
Крім знайденого в архиві, ВУФКУ через листування з низкою організацій та операторів, що працювали на Україні, придбало кадри хроніки: „Банкет у Гетьмана“, „Оголошення універсалу“, „Вступ білих у Київ“, то-що.
Весь виявлений матеріял технічно дуже слабий, в більшості знайдено подерті позитиви, без перфорації, але ці дефекти
викупаються величезною цінністю змісту цих документальних зйомок.
Який з цього всього висновок? Дер
жава й партія повинні зобовязати наші кіно-виробництва систематично фіксувати події доби соціялістичного будівництва.
Як що ці зйомки не можна включити в „кіно-журнали“, то їх треба зберегати, як великої цінности історичні документи.
Відсутність багатьох важливих зйомок тільки стверджує, що зйомці побуту, господарчого відновлення СРСР, культур
ного будівництва і т. п. треба надати максимум уваги.
Видатки по хроніці виправдають себе з боку господарчого й політичного, коли не зараз, то через самий короткий час.
Кіно-хроніці на одинадцятому році Жовтня має бути забезпечене почесне місце в радянському кіно-виробництві.
Л. Могилевський.
1919 рік. Радянська Влада в Київі. Представники уряду вітають військо. Другий з-лiва стоїть т. М. Скрипник.
Вгорі — німецький генерал Айхгорн приймає на київському вокзалі парад гайдамаків. Внизу — австрійські ін
тервенти „допомагають“ Украïні. Вагонами вивозять хліб з „визволе
ної України“.
Німецькі війська тікають з України Для них, під час їхньої „славної втечі, не вистачало навіть ешалонів
Вгорі — Петлюра „переможцем“ вступає у Київ. Внизу — українські „до
бродії“ з хлібом-сіллю стрічають свого „визволителя“. Київський вокзал прибрано римськими сокірами. Пет
люра в ролі маленького Мусоліні.
Боротьба за місце для неї в радянській кінематографії протягом низки років не допомагала.
Резолюції партз їздів, конференцій, блискучий аналіз кіно-хроніки, зроблений Іллічем, докази значення хроніки — все це розбивалося до цього часу комерційною політикою нашої кіно-промисловости.
Випущений Совкіно фільм „Падіння династії Романових“ наштовхнув і Прав
ління ВУФКУ на думку змонтувати на десяту річницю Жовтня — історичний хро
нікальний фільм, виключно з матеріялів, що малися в розпорядженні ВУФКУ.
По-над 40. 000 метрів позитивної битої плівки без перфорації було проглянуто для цієї мети.
На коробках з написами „Краєвиди Камянця-Подільського, „Передача пра
пора“— знаходяться цінні кадри Миколи, Романових, Керенського, Тимчасового Уряду та инших. Негайно пишеться монтажний план, складаються написи, що логічно звязують події од імперіялістич
ної війни до Жовтневого перевороту в Ленінграді. Позитив одбирається, лаго
диться негайно виготовлюються контратипи.
І ось в дні Жовтневих свят по всій Україні демонструється документальний історичний хронікальний фільм на 3 частини „Як це було .
Складений із справжніх кіно-документів, без єдиного ігрового кадру — фільм кожним своїм кадром нагадує радянському глядачеві героїчні дні боротьби за владу рад, за комунізм, примушує переживати знов напівзабуті події.
Цей експеримент в галузі монтажу архивноï історичної хроніки, переведений переобрахунок та перекласифікація по картотеці всього хронікального матеріялу, що валявся у склепах ВУФКУ — наштов
хнув не необхідність випуску історичного фільму на зразок кіно-доповіди, що змальо
вує історію революційного руху на Україні з початку імперіялістичної війни до початку мирного будівництва — а як що дозволить матеріял, то дати й будівництво на Україні.
Таким фільмом буде „Жовтень України“. Монтажний план складено так, щоб наявність хронікальних зйомок, зміцнених відповідними написами, дала молоді уяв
лення, а робітникам та селянам нагадала-б події, що відбувалися на Україні.
За порівнююче короткий час проглянуто по-над 150. 000 метрів „мотлоху“, витягнутого з підвалів та склепів ВУФКУ.
В коробках, що на них були наклейки „Одеса — Передача прапору“ знайдено цінні зйомки Леніна, Троцького, вступу червоних, а також вступу австро-німецького війська в Одесу, Центральной Ради, Петлюри і т. п.
Крім знайденого в архиві, ВУФКУ через листування з низкою організацій та операторів, що працювали на Україні, придбало кадри хроніки: „Банкет у Гетьмана“, „Оголошення універсалу“, „Вступ білих у Київ“, то-що.
Весь виявлений матеріял технічно дуже слабий, в більшості знайдено подерті позитиви, без перфорації, але ці дефекти
викупаються величезною цінністю змісту цих документальних зйомок.
Який з цього всього висновок? Дер
жава й партія повинні зобовязати наші кіно-виробництва систематично фіксувати події доби соціялістичного будівництва.
Як що ці зйомки не можна включити в „кіно-журнали“, то їх треба зберегати, як великої цінности історичні документи.
Відсутність багатьох важливих зйомок тільки стверджує, що зйомці побуту, господарчого відновлення СРСР, культур
ного будівництва і т. п. треба надати максимум уваги.
Видатки по хроніці виправдають себе з боку господарчого й політичного, коли не зараз, то через самий короткий час.
Кіно-хроніці на одинадцятому році Жовтня має бути забезпечене почесне місце в радянському кіно-виробництві.
Л. Могилевський.
1919 рік. Радянська Влада в Київі. Представники уряду вітають військо. Другий з-лiва стоїть т. М. Скрипник.
Вгорі — німецький генерал Айхгорн приймає на київському вокзалі парад гайдамаків. Внизу — австрійські ін
тервенти „допомагають“ Украïні. Вагонами вивозять хліб з „визволе
ної України“.
Німецькі війська тікають з України Для них, під час їхньої „славної втечі, не вистачало навіть ешалонів
Вгорі — Петлюра „переможцем“ вступає у Київ. Внизу — українські „до
бродії“ з хлібом-сіллю стрічають свого „визволителя“. Київський вокзал прибрано римськими сокірами. Пет
люра в ролі маленького Мусоліні.