„Кіно—це найважливіше для нас мистецтво“
ЛЕНІН
ЗМІСТ. О. Шуб— „Блокаду знято . Ю. Миславський—„Мистецтво кіно-плакату“, Г. Шелест—„Патос буднів , X. Херсонський— „Кіно в театрі , Л. Длигач—„Оповідання про несхожого матроса , Люди екрану, О. Озеров—„Раціоналізація сценарної справи ,
Григорій К. —„Архітектоніка сценарія , П. Филипович - Кіно (вірш), М. Сачук - „Спільними силами , М. Буш - „Кіно наших приятелів , М. Михайленко - „Наполеон , Г. Уйгелі - „Фільми Авангарду , М. Л Ербьє - „Кінематограф перед обличчям мистец
тва , Кадри Заходу. Художні роботи Івасюка, Кривдіна та Крюкова.
(До встановлення нормальних взаємовідносин межи кіно-організаціями союзних республік)
Роками тягся був обурливий взаємний бойкот межи союзними кіно-організаціями. Особливо гостро й сильно відчувала це Україна.
Радянський кінематографічний ринок поповнювався різним закордонним мотлохом в той час, як радянська кіно-продукція мала можливість виходити лише на свій обмежений, національнотериторіяльний ринок.
Все трьохрічне виробництво української кінематографії (понад тридцять картин), - з’явившись на екранах українських театрів, надалі спокійнісенько лежало собі на полках ВУФКУ.
Робітники та селяни РСФСР, Грузії, Білорусі - не бачили й не мали змоги бачити українського радянського виробництва.
З другого боку робітники й селяни України дуже рідко бачили на українських екранах картини радянського виробництва инших республік. Шедевр радянської кінематографії, краса і гор
дість наша на міжнародньому кінематографічному ринкові - „Броненосец Потемкин , попав на Україну лише дуже недавно, тоді, коли цей фільм бачила вже вся Европа та Америка. Ок
ремі радянські фільми виробництва кіно-організацій союзних Республік дуже рідко попадали на українські екрани, та й то якимись околишними шляхами, через посередництво инших організацій (ЦКДД) та під великим тиском з боку радянської суспільносте.
Цьому ганебному, взаємному бойкотові межи кіно-організаціями в Радянському Союзі, - бойкотові, що тримався, головним чином, на взаємній упертості й недоговореності, - треба було давно покласти край.
Не згадуючи вже про потворність цього явища з погляду політичної оцінки його, - інтереси господарчої доцільносте по
винні були-б давно продиктувати всім радянським кіно-організаціям та їх керівникам потребу, - життьову потребу, - установити нормальні взаємовідносини, нормальний, постійний взаємний обмін фільмами межи собою.
Штучне, силуване звуження ринку, обмеження його кордонами лише своєї території, створювало обов’язкову дефіцит
ність виробництва, призводило до великих збитків, а, крім цього, звужувало можливості розвитку кіно-промисловости у всіх союзних Республіках.
Лише недавно, після того, як довголітня упертість керівників кіно-організацій примусила вищі директивні органи звернути свою увагу на цю справу, лише за останні два-три тижні нове Правління ВУФКУ, під керівництвом нового Наркомпроса України, вжило найрішучіших заходів до того, щоб зробити про
рив блокадного фронту, і - прорвало цей фронт на всіх ділянках, на всіх напрямках.
Перший прорив фронту було зроблено з Госкінпромом Грузії. ВУФКУ продало цими днями Госкінпромові Грузії 21 картину
власного виробництва, в свою чергу закупивши в нього 12 картин. Грузія вперше побачить українські фільми на своїх екранах.
Так само недавно продано Білдержкіно 14 картин, а закуплено в нього - 2 картини. Узбеккіно продано 20 картин, закуп
лено - 2; у Госвоєнкіно куплено 2 картини та в т-ві „Межрабпом-Русь - 6 картин.
І нарешті, після довгого, упертого опору з боку самого небезпечного „конкурента , - „Совкіно - прорвано фронт і на цьому участкові.
Тут, на цій ділянці фронту, треба признатися, по інерції найсильніше діяла ще стара підозрілість, упертість, стара недо
вірливість. Але й тут, після тижневих переговорів, ВУФКУ продало Совкіно 9 картин українського виробництва на загаль
ну суму - 571.000 крб., купивши у Совкіно на таку-ж суму 30 картин російського виробництва.
Всі операції з перерахованими вище організаціями, ВУФКУ провадило на засадах взаємного розрахунку, на тих принципах, що визнані за єдино-правильні та можливі з боку керівничих органів України в справі взаємовідносин межи кіно-організаціями союзних Республік.
За виключенням Совкіно, всі невеликі кіно-організації радісно зустріли новий курс, нову еру, - патетично висловившись, - у взаємовідносинах межи ними та ВУФКУ.
Гірка образа та надмірне роздратовання на цю першу, видимо, з де-якого примусу угоду з ВУФКУ, є з боку Совкіно. Ми пояснюємо це виключно рештами старої недоговореносте та недовірливосте, власне нерозумінням того, що ВУФКУ під новим
керівництвом, одкинувши геть всі образи та непорозуміння, що були в минулому, вирішило твердо стати на шлях установлення нормальних, дружніх взаємовідносин із сусідніми кіно-організаціями.
ВУФКУ дивиться на прорив кіно-фронту на всіх участках, що його зроблено за останні два - три тижні, як на початок до установлення чесних, щирих, дружніх взаємовідносин зо всіма иншими організаціями, взаємовідносин, що є скеровані до вза
ємної допомоги та підтримки в справі загального розвитку радянської кінематографії в цілому та повільного звільнення нашого ринку від закордонної макулатури.
ВУФКУ дивиться на одночасний прорив фронту взаємовідносин майже зо всіма кіно-організаціями, як на рішучий кінець ганебної блокади, що так недавно існувала була, як на рішучий початок нової смуги піднесення та розвитку радянської кінема
тографії в цілому, на основах дружнього співжиття та взаємної підтримки, що мають бути корисні та обов’язкові для всіх кіноорганізацій Радянського Союзу.
О. Шуб
ЛЕНІН
ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ
№ 10 (22)
Червень, 1927 року
№10 (22)
ЗМІСТ. О. Шуб— „Блокаду знято . Ю. Миславський—„Мистецтво кіно-плакату“, Г. Шелест—„Патос буднів , X. Херсонський— „Кіно в театрі , Л. Длигач—„Оповідання про несхожого матроса , Люди екрану, О. Озеров—„Раціоналізація сценарної справи ,
Григорій К. —„Архітектоніка сценарія , П. Филипович - Кіно (вірш), М. Сачук - „Спільними силами , М. Буш - „Кіно наших приятелів , М. Михайленко - „Наполеон , Г. Уйгелі - „Фільми Авангарду , М. Л Ербьє - „Кінематограф перед обличчям мистец
тва , Кадри Заходу. Художні роботи Івасюка, Кривдіна та Крюкова.
БЛОКАДУ ЗНЯТО
(До встановлення нормальних взаємовідносин межи кіно-організаціями союзних республік)
Роками тягся був обурливий взаємний бойкот межи союзними кіно-організаціями. Особливо гостро й сильно відчувала це Україна.
Радянський кінематографічний ринок поповнювався різним закордонним мотлохом в той час, як радянська кіно-продукція мала можливість виходити лише на свій обмежений, національнотериторіяльний ринок.
Все трьохрічне виробництво української кінематографії (понад тридцять картин), - з’явившись на екранах українських театрів, надалі спокійнісенько лежало собі на полках ВУФКУ.
Робітники та селяни РСФСР, Грузії, Білорусі - не бачили й не мали змоги бачити українського радянського виробництва.
З другого боку робітники й селяни України дуже рідко бачили на українських екранах картини радянського виробництва инших республік. Шедевр радянської кінематографії, краса і гор
дість наша на міжнародньому кінематографічному ринкові - „Броненосец Потемкин , попав на Україну лише дуже недавно, тоді, коли цей фільм бачила вже вся Европа та Америка. Ок
ремі радянські фільми виробництва кіно-організацій союзних Республік дуже рідко попадали на українські екрани, та й то якимись околишними шляхами, через посередництво инших організацій (ЦКДД) та під великим тиском з боку радянської суспільносте.
Цьому ганебному, взаємному бойкотові межи кіно-організаціями в Радянському Союзі, - бойкотові, що тримався, головним чином, на взаємній упертості й недоговореності, - треба було давно покласти край.
Не згадуючи вже про потворність цього явища з погляду політичної оцінки його, - інтереси господарчої доцільносте по
винні були-б давно продиктувати всім радянським кіно-організаціям та їх керівникам потребу, - життьову потребу, - установити нормальні взаємовідносини, нормальний, постійний взаємний обмін фільмами межи собою.
Штучне, силуване звуження ринку, обмеження його кордонами лише своєї території, створювало обов’язкову дефіцит
ність виробництва, призводило до великих збитків, а, крім цього, звужувало можливості розвитку кіно-промисловости у всіх союзних Республіках.
Лише недавно, після того, як довголітня упертість керівників кіно-організацій примусила вищі директивні органи звернути свою увагу на цю справу, лише за останні два-три тижні нове Правління ВУФКУ, під керівництвом нового Наркомпроса України, вжило найрішучіших заходів до того, щоб зробити про
рив блокадного фронту, і - прорвало цей фронт на всіх ділянках, на всіх напрямках.
Перший прорив фронту було зроблено з Госкінпромом Грузії. ВУФКУ продало цими днями Госкінпромові Грузії 21 картину
власного виробництва, в свою чергу закупивши в нього 12 картин. Грузія вперше побачить українські фільми на своїх екранах.
Так само недавно продано Білдержкіно 14 картин, а закуплено в нього - 2 картини. Узбеккіно продано 20 картин, закуп
лено - 2; у Госвоєнкіно куплено 2 картини та в т-ві „Межрабпом-Русь - 6 картин.
І нарешті, після довгого, упертого опору з боку самого небезпечного „конкурента , - „Совкіно - прорвано фронт і на цьому участкові.
Тут, на цій ділянці фронту, треба признатися, по інерції найсильніше діяла ще стара підозрілість, упертість, стара недо
вірливість. Але й тут, після тижневих переговорів, ВУФКУ продало Совкіно 9 картин українського виробництва на загаль
ну суму - 571.000 крб., купивши у Совкіно на таку-ж суму 30 картин російського виробництва.
Всі операції з перерахованими вище організаціями, ВУФКУ провадило на засадах взаємного розрахунку, на тих принципах, що визнані за єдино-правильні та можливі з боку керівничих органів України в справі взаємовідносин межи кіно-організаціями союзних Республік.
За виключенням Совкіно, всі невеликі кіно-організації радісно зустріли новий курс, нову еру, - патетично висловившись, - у взаємовідносинах межи ними та ВУФКУ.
Гірка образа та надмірне роздратовання на цю першу, видимо, з де-якого примусу угоду з ВУФКУ, є з боку Совкіно. Ми пояснюємо це виключно рештами старої недоговореносте та недовірливосте, власне нерозумінням того, що ВУФКУ під новим
керівництвом, одкинувши геть всі образи та непорозуміння, що були в минулому, вирішило твердо стати на шлях установлення нормальних, дружніх взаємовідносин із сусідніми кіно-організаціями.
ВУФКУ дивиться на прорив кіно-фронту на всіх участках, що його зроблено за останні два - три тижні, як на початок до установлення чесних, щирих, дружніх взаємовідносин зо всіма иншими організаціями, взаємовідносин, що є скеровані до вза
ємної допомоги та підтримки в справі загального розвитку радянської кінематографії в цілому та повільного звільнення нашого ринку від закордонної макулатури.
ВУФКУ дивиться на одночасний прорив фронту взаємовідносин майже зо всіма кіно-організаціями, як на рішучий кінець ганебної блокади, що так недавно існувала була, як на рішучий початок нової смуги піднесення та розвитку радянської кінема
тографії в цілому, на основах дружнього співжиття та взаємної підтримки, що мають бути корисні та обов’язкові для всіх кіноорганізацій Радянського Союзу.
О. Шуб