„КОРОЛЬ ЕКРАНУ

В робітничому селищі Хведька Гайдука инакше не звали, як „король екрану .
Та й сам Хведько хвалився товаришам: - Мене тепер не тільки в СРСР, але й закордоном знають!
І дійсно, що не фільм з фабрики, там і Хведько десь притулився. В одному філь
мові спину покажуть, в другому ноги, а
в останньому революційному навіть усю фізію крупним планом зняли.
Великої слави Хведько зажив... а вже що дівчата за ним увівалися, так і не приведи господи! Стовідсотковий успіх у жіноцтва мав.
Инші навіть за честь уважали знайомство з Хведьком. Проте й Хведько не ликом шитий, на дрібну монету не розмінювався, високо до гори кирпу гнув.
Жив собі Хведько, як кіт у салі, і вмирати не хотів.
А тепер того й дивись, якийся трюк винайде із шворкою на шиї, або з шостого поверху під автобус кинеться.
Не пускають Хведька на кіно-фабрику й близько. І через це найнещаснішою людиною Хведько зробився.
І все непорозуміння завдяки одній ідеологічній картині сталося. А Хведько майже тут не винний.
Розміркуйте-но самі, товариші, хто свідоміший. Знимали на фабриці одну картину, бойовик радянський. Ну й як ве
деться в фільмові освітньому, була сцена - ресторан, офіцери там піячили.
Хведько більшовика, звичайно, грав і мусив разом з иншими червоними - громити білу гвардію.
Режисер перед зніманням лекцію артистам прочитав.
- Увага! Коли скажу „почали - більшовики, біжи до ресторану, офіцерів бий,
та щоб реальніше, кулаків не жалуйте! Щоб, бува, знімати знов не довелося, плівку витрачати зайво. Знаєте-ж, тепер режим ощаднбсти!
Коротко й ясно. Хведько за всіх заспокоїв режисера:
- Не сумлівайтеся, товаришу режисер. Ми до бійки змалечку привчалися, прак
тику велику маємо. Почнемо шити - голок не настачишся!
Доки рудий оператор апарата встановлював, - Хведько за декораціями сороковки хильнув.
Хвилин через п’ять режисер узяв картонний рупор і загув на весь павільйон: - Приготувались! Почали!...
Хведько ніколи не забуде цього „почали .
Кричучи, він перший вскочив до ресторану:
- А ну, гади білі, розбігайсь по всьому світі.
Й теж „почав . Молотив що сили було: праворуч і ліворуч. Одного офіцера, як пушинку, кинув на апарат, збив рудого оператора, другому одразу зуби вставив, третьому лихтар під оком посадив, крішив що нада: навіть режисер злякавсь, зі зйомки змився. А як минула паніка, виявило
ся, що білому одному потилицю розбив - швидку допомогу викликали.
От і все. А Хведька на фабрику тепер близько не пускають. І через це він найнещасніша людина.
А в чому винний він, Хведько Гайдук? На всі сто відсотків він громив білу гвардію, як режисер загадав, для ідеології радянської.
Й коли-б не цей випадок, досі-б королем екрану був Хведько Гайдук і в дамського полу величезний успіх мав.
Ӏв. Леонов

Кіно

Шехерезадині казки...
Суцільна стрічка целулойда...
1 теплий сміх Гарольда Лойда Накручується на мізки... Шехерезадині казки...
Матрос учеплений за шкот
На прудкобіжній бригантіні... І сон і тіні, сон і тіні...
Матрос учеплений за шкот... І грубий, з фальшами, фагот,
Що рве іржою тишину, І тихий сум віолончелі, Де невідомі мінестрелі Акомпанують полотну
І рвуть іржою тишину...
Накручуються на мізки
За реготом Гарольда Лойда
В суцільній стрічці целулойда Шехерезадині казки.
Олекса Влизько
Великої слави Хведько зажив
Хведько за декораціями сороковки хильнув
Кричучи, він перший вскочив до ре
сторану