НЕРВОВІ, НЕ ЧИТАЙТЕ!

Де-що про взаємини між пресою й кіно.
Назва статті нагадує вам, сподіваюсь, написи з провінційних, а иноді й зі столичних кіно-афіш.
Каюся: це зроблено навмисне, з «раніше обміркованим наміром , як кажуть юристи й слідчі.
Досвід (багаторічний досвід, бо провокаційні написи - відозви до нервових вживалися в комерційній практиці здавна, ще тоді навіть, коли й кіно не винайшли) свідчить, що картини, які рекламуються таким чином - по більшості звичайні фільми, в яких, коли й є кров і постріли, то вони з являються лише в 7-ій частині наприкінці.
В темі цієї статті теж немає ані крови, ані пострілів. Як-то видно з заголовка, справа йде про взаємини між пресою й кіно. Ці взаємини ні зачервонені кров’ю, ні порушені пострілами.
„На Шипці все спокійно!
Зрідка лише вибухає де-не-де. Але це трапляється, по більшості, по другорядних ділянках фронту. Одинокий постріл, зрідка проллється атраментова кров, і знову - на фронті без змін.
Тиша.
Про взаємини між кіно й пресою мсжна сказати (звичайно приблизно) так: пеневтралітет. Але невтралітет озброєний.
Як відомо, це одна з найгірших форм взаємин. Хоча й кажуть, що «поганий мир кращий за добру сварку - слова ці до преси й кіно ні в який мірі не стосуються. Бо озброєний невтралітет, це вже не мир, навіть не поганий, і ще не сварка, навіть і добра. Це так собі просто, ні богові свічка, ні чортові коцюба. Ну, справді, - що-ж то за взаємини такі?
У нас тепер лише горобці на штахетах не виспівують про те, що „треба притягти увагу суспільства до кіно. Треба поставити роботу кіно під суворий громадський контроль. Треба... Треба...
Багато чого треба...
Але про все лише говорять. А коли й пишуть - пишуть в спеціальній кіно-пресі. А велика преса ніби води набрала в рота.
Тиша.
В РСФРР справа стоїть на багато краще, ніж у нас, на Україні. Там такі газети, як наприклад «Комсомольская Правда ,
почали виконувати свій обов язок: почали гарматну підготовку бою. „Комсомольская
Правда - статтями Н. Смирнова, Д. Ханіна взяла вірну ціль. Вона лучить в самий центр: під обстріл взято систему , самий характер роботи Совкіно.
Немає ніякого сумніву, що навкруги тих тем, що їх торкнулася газета, роз
почнеться жвава дискусія, в яку втягнуто буде широкі громадські маси. І дискусія ця принесе чималу користь, бо першим її наслідком буде та сутичка поглядів, з якої народжується істина. Це в РСФРР.
А в нас?
А в нас все без змін. Без змін, себ-то: Тиша.
Кінофікація України, справа величезного культурного значіння, серйозна осві
тня справа. В цій галузі зроблено чимало. В цій галузі, не вихваляючися, є справжні перемоги.
Але візьміться-но до газет. Чи скаже хто за кордоном, переглядаючи всю про
дукцію нашої преси, що є в нас кіно? Будьте певні - не скаже.
З преси не видно цього. Преса не оддає кіно відповідної до його питомої ваги уваги.
Крім окремих і небагатьох винятків -
газети мовчать, коли справа йде про кіно.Арт. А. Бучма в фільмі „За стіною“