користовуючи всі його можливості, всі його здібности, заводити його в штат на місце різних нездар, випадкових режисерських ставлеників й цю справу теж треба позбавити стихійности, поставивши на раціональні планові рейки.
Досвід літньої роботи по наших фабриках довів, що на одні й тії-ж кошти може працювати й 8 й 16 груп на одній фабриці, З та 6 на другій. Тут мимоволі виникає питання про зайві витрати в минулому, бо одне тільки ущільнення груп на фабриці вже дає значне здешевлення собівартосте картин.
Треба встановити стале співвідношення між постійними й змінними витратами на постановку картин і досягти макси
мального навантаження (не припускаючи перевантаження) на фабриках.
В цій галузі в нас також значною мірою панувала стихія, випадок і цю галузь роботи, що визначає врешті собівар
тість нашої продукції, треба обов’язково ввести в рямки найсуворішого плану.
Питання про ущільнення режисерського часу та про боротьбу з режисерськими прогулами є надзвичайно важ
ливе питання, що визначає в свою чергу вартість постановки картини.
З метою ущільнити режисерський час треба в формі спроби переве
сти де-яких режисерів на відрядну роботу з пре
міюванням їх за якість картин та за ощадження витрат.
Де-які такі спроби, що їх вже зроблено, да
ють значне скорочення часу в постановці кар
тин, отже й зменшення витрат на ці картини.
ЦК спілки робмис у Москві, з метою раціоналізації виробництва, ви
словилося за переведення всіх досвідчених режисерів на відрядну роботу. Цю постанову пот
рібно перевести через відповідні радянські інстанції.
1 в цьому питанні про заощадження часу й вит
рат на картини в нас траплялися елементи сти
хії, хоч правда й робилися спроби складати кошториси, плани, але вони дуже не часто виконувалися. В цій галузі, - в галузі урахування часу, потрібного для постановки фільму, - а час визначає витрати, - треба також стати на шлях сталого плану.
Самі кошториси на картини, що їх складали досі, - а дуже часто обходилися й без них, - були гумовими. Виконавчі кошториси знали не тільки випадки перебільшення витрат, але
часто густо траплялися випадки значного, нічим не виправданого зменшення визначених витрат. І те й друге свідчить про
випадковість кошторисів, про недостатнє обмірковування їх під час складання. Тут, де мова мовиться про кошти та ще й про великі кошти, елементи планування обов’язкові.
На фабриках надзвичайно гостро підноситься питання про раціоналізацію виробництва. В нас і досі все ще робиться
кустарницькими засоба
ми. На той час, як за-кордоном (а в СРСР на фабриці Міжробпом Руси) в галузі будування декорацій остаточно перей
шли на системи фундусів, що дає величезне
здешевлення вартости матер’ялів та робочої сили, в нас і досі фундуси практикуються тільки-но по де-яких части
нах. В нас і досі будують справжні будинки, альтанки, псують матер’ял, роблять непотрібну витрату коштів.
Тут рішуче треба подоладити ці дідівські методи роботи.
Режисери часто виїздять у експедиції, щоб знімати такі моменти, що їх вже давно знято для инших картин чи вони є по забракованих режи
серських лишках то-що. Ці матер’яли в нас зовсім не утилізують.
Потрібно запровадити так звану кадротеку (її вживають у Америці), де ураховуватимуться з а- сняті по всіх картинах кадри, щоб потім ті чи инші уривки фільмів можна було-б використати без додаткових експедицій та витрат.
І в цій галузі потрібно остаточно подолати стихію, випадок та не до
сить уважне ставлення до витрати коштів на поставу фільмів.
В цій статті зачеплено тільки основні питання нашої роботи й основні моменти процесів нашого виробництва. Але й по всіх инших, другорядних процесах та моментах нашої роботи, також потрібно категорично подо
лати стихію, замінивши її плановим, господарчим підходом до кожного окремого моменту роботи.
По за планом можна „кустарничать , поза планом можна дилетанствувать, індустріялізована-ж кінематографія мусить пере
могти стихію й обома ногами, твердо й рішуче стати на шлях плану й шляхом плану, на грунті плану досягти й якісного й кількісного підвищення своєї продукції.
О. Шуб
В КІНО
Що-вечора, як сутінь ляже На сірі вікна, сонні двері, - Риплять серця неначе мажи У Максів, Гриців і у Мері.
Одним чарівний Дуг сміється, А иншим - Рудольф Валентіно І коло кас чергою в’ється Конвульсія вечірніх тіней.
А щецза мить в розкішних залях Нью-Йорків, Глазго і Берлінів На полотно проллються жалі І сміх, і сльози гліцеринні.
Екран живе, екран зітхає, Не одному життя прикрасить І на Уралі, і в Шанхаї,
В задумних селах і пампасах.
Мабуть тому, як сутінь ляже На сірі вікна, сонні двері, -
Риплять серця в кіно, як мажи У Максів, Гриців і у Мері.
Д. Фальківський Кадр з фільму „Людина з лісу , що його ставить реж. Стабовий за
сценарієм Кошевського
Досвід літньої роботи по наших фабриках довів, що на одні й тії-ж кошти може працювати й 8 й 16 груп на одній фабриці, З та 6 на другій. Тут мимоволі виникає питання про зайві витрати в минулому, бо одне тільки ущільнення груп на фабриці вже дає значне здешевлення собівартосте картин.
Треба встановити стале співвідношення між постійними й змінними витратами на постановку картин і досягти макси
мального навантаження (не припускаючи перевантаження) на фабриках.
В цій галузі в нас також значною мірою панувала стихія, випадок і цю галузь роботи, що визначає врешті собівар
тість нашої продукції, треба обов’язково ввести в рямки найсуворішого плану.
Питання про ущільнення режисерського часу та про боротьбу з режисерськими прогулами є надзвичайно важ
ливе питання, що визначає в свою чергу вартість постановки картини.
З метою ущільнити режисерський час треба в формі спроби переве
сти де-яких режисерів на відрядну роботу з пре
міюванням їх за якість картин та за ощадження витрат.
Де-які такі спроби, що їх вже зроблено, да
ють значне скорочення часу в постановці кар
тин, отже й зменшення витрат на ці картини.
ЦК спілки робмис у Москві, з метою раціоналізації виробництва, ви
словилося за переведення всіх досвідчених режисерів на відрядну роботу. Цю постанову пот
рібно перевести через відповідні радянські інстанції.
1 в цьому питанні про заощадження часу й вит
рат на картини в нас траплялися елементи сти
хії, хоч правда й робилися спроби складати кошториси, плани, але вони дуже не часто виконувалися. В цій галузі, - в галузі урахування часу, потрібного для постановки фільму, - а час визначає витрати, - треба також стати на шлях сталого плану.
Самі кошториси на картини, що їх складали досі, - а дуже часто обходилися й без них, - були гумовими. Виконавчі кошториси знали не тільки випадки перебільшення витрат, але
часто густо траплялися випадки значного, нічим не виправданого зменшення визначених витрат. І те й друге свідчить про
випадковість кошторисів, про недостатнє обмірковування їх під час складання. Тут, де мова мовиться про кошти та ще й про великі кошти, елементи планування обов’язкові.
На фабриках надзвичайно гостро підноситься питання про раціоналізацію виробництва. В нас і досі все ще робиться
кустарницькими засоба
ми. На той час, як за-кордоном (а в СРСР на фабриці Міжробпом Руси) в галузі будування декорацій остаточно перей
шли на системи фундусів, що дає величезне
здешевлення вартости матер’ялів та робочої сили, в нас і досі фундуси практикуються тільки-но по де-яких части
нах. В нас і досі будують справжні будинки, альтанки, псують матер’ял, роблять непотрібну витрату коштів.
Тут рішуче треба подоладити ці дідівські методи роботи.
Режисери часто виїздять у експедиції, щоб знімати такі моменти, що їх вже давно знято для инших картин чи вони є по забракованих режи
серських лишках то-що. Ці матер’яли в нас зовсім не утилізують.
Потрібно запровадити так звану кадротеку (її вживають у Америці), де ураховуватимуться з а- сняті по всіх картинах кадри, щоб потім ті чи инші уривки фільмів можна було-б використати без додаткових експедицій та витрат.
І в цій галузі потрібно остаточно подолати стихію, випадок та не до
сить уважне ставлення до витрати коштів на поставу фільмів.
В цій статті зачеплено тільки основні питання нашої роботи й основні моменти процесів нашого виробництва. Але й по всіх инших, другорядних процесах та моментах нашої роботи, також потрібно категорично подо
лати стихію, замінивши її плановим, господарчим підходом до кожного окремого моменту роботи.
По за планом можна „кустарничать , поза планом можна дилетанствувать, індустріялізована-ж кінематографія мусить пере
могти стихію й обома ногами, твердо й рішуче стати на шлях плану й шляхом плану, на грунті плану досягти й якісного й кількісного підвищення своєї продукції.
О. Шуб
В КІНО
Що-вечора, як сутінь ляже На сірі вікна, сонні двері, - Риплять серця неначе мажи У Максів, Гриців і у Мері.
Одним чарівний Дуг сміється, А иншим - Рудольф Валентіно І коло кас чергою в’ється Конвульсія вечірніх тіней.
А щецза мить в розкішних залях Нью-Йорків, Глазго і Берлінів На полотно проллються жалі І сміх, і сльози гліцеринні.
Екран живе, екран зітхає, Не одному життя прикрасить І на Уралі, і в Шанхаї,
В задумних селах і пампасах.
Мабуть тому, як сутінь ляже На сірі вікна, сонні двері, -
Риплять серця в кіно, як мажи У Максів, Гриців і у Мері.
Д. Фальківський Кадр з фільму „Людина з лісу , що його ставить реж. Стабовий за
сценарієм Кошевського