КАДРО-З’ЙОМКА


В словникові кожного кінематографіста є термін - мультиплікація. В перекладі з французької мови - це визначає - по
множення, але на практиці в кіно під цим терміном розуміють фіксацію на плівку кожного складового елементу руху окремо і тому таку роботу - повільну з’оймку окремих кадрів - вірніше характеризує термін кадро-з’йомка.
Принціп кадро-з’йомки досить простий. Коли зробити по окремому знимку на кіно-плівку з цілої низки малюнків або обсяжних форм, що йдуть один за одним і відрізняються лише невеликими змінами в композиції, то при демонструванні ма
люнки або обсяжні форми оживуть: утвориться ілюзія (зорова) РУХУ
За цим принціпом і провадиться кадро-з’ймка. Кожному глядачеві відомі літери, діаграми, намальовані та обсяжні фігурки, що оживають на екрані і таке инше.
Для кадро-з’йомки пишеться спеціальний сценарій, що в ньому тематична дія розбивається на окремі епізоди (дія в одній декорації), на кадри-ж розбиває дію сам кадро-з’йомщик, складаючи певний монтажний план з обрахуванням метражу й роз
бивки на плани. Коли кадро-з’йомщик складе монтажний план, він приступає до будування (малюнку) декорацій та дієвих осіб речей і т. инш.
Загальна вимога до натурного матеріалу полягає в тому, що малюнки та обсяжні фігурки повинні бути графічно-чіткими та
виразними. В устаткуванні декорацій не повинно бути нічого зайвого. Найкращі наслідки кадро-з‘йомки досягаються дотепним примітивом. Окрім звичайних тонів кадро-з’йомки - чорний,
білий - припускається ще сірий тон, що на певному тлі може утворити глибину і зм’якшити різкість перспективи.
Формою виконання розрізняються два типи кадро-з’йомки:! а) Площинна. б) Обсяжна.
Площинна: Все виконання малюнків або креслень, сама з’йомка малюнка в русі, або плескуватої фігурки на шарнірах провадиться лише на площині станка кадро-з’йомки.
Рух малюнка або намальованої фігурки на шарнірах підлягає законові двох вимірів. Плескуватий малюнок може бути графічно-лінейний або тушований з півтонами.
Обсяжна кадро-з’йомка досягає більшого враження, глибини, світло-тіни та ілюзії натурної з’йомки. Звичайно, для цього вживається макет з рухливими речами або ляльками (на шарнірах, або на тонкому, окові глядача непомітному, дроті).
Є ще змішаний тип з йомки. Приклади цієї з’йомки різноманітні, найчастіше вживається вдрукування (на фоні справжньої натури - намальовані фігурки). Для цього беруться фото з кадрівсправжньої натури і в кожну фотографію вкладається один з елементів руху певної намальованої фігурки. Підчас демон
стрування на екрані буде повне враження руху намальовано? фігурки по справжній вулиці, де ходять люди, їдуть трамваї і т. инш. (Зразки такої з’йомки можна бачити в американському багатосерійному фільмові „Пригоди Мурзилки”).
Кадро-з’йомка дає великі можливості для експериментів суто - формальних кінематографічних властивостей. В першу чергу кадро-з’йомка дає змогу утворити абстрактний фільм.
В цій галузі є цікаві роботи російського художника Старевича (що живе тепер у Франції), а также нашого українсь
кого графіка - кадро-з’йомщика ВУФКУ - тов. Вячеслава Левандовського.
Тов. Левандовськии у своїй останній роботі „Українізація*” дає окремі епізоди абстрактного побудування, надзвичайно майстерно та виразно зроблені. Прихильники абстрактного побуду
вання в кіно вважають, що кадро-з’йомка повинна базуватися на ритмічно збудованому рухові, на закономірному наростанні
пульсації та координуванні всіх рухів певної сцени або цілого фільму в певному метро-розмірі. Маючи на меті виключно ритмічний вплив на глядача, експериментатори вважають за необхідне повне абстрагування змісту.
Кадро-з йомка є єдиною галуззю, кіно-кадри робітників якої потребують поповнення.
У нас в СРСР можна назвати поодинокі прізвища майстрівкадро-з иомки: Бушкин, Меркулов, Левандовський, Макаров.
Гліб Затворницький
Кадри з мультиплікату ВУФКУ „Українізація .