СЕРЕД НАЙЛІПШИХ ГЛЯДАЧІВ

(В Київському дитячому кіно)
Що-ранку в неділю між людським натовпом, що простує в напрямку Пролетарського саду, кидаються в вічі різноманітні групи дітей. Ось кілька хлопців та дівчаток. Жвава розмова, чути слова, - „А Каштанка краща!”
Опецькуватий хлопець з призирством: - „Краща?... Порівняв Гарі Піля з Каштанкою!...“
Кирпатенька дівчина: „І мені Каштанка подобається, а особливо Марійка .
Опецькуватий засміявся, глузуючи.
Повільно йдуть зворушливі пари мелечі, які ніяк не можуть йти парами з батьками. Загін червоних краваток прискореною ходою переганяє малечу. Кілька найвідважніших рішуче при
скорюють кроки й поспішають за краватками. Найменший з усіх, одягнутий тільки в труси (очевидячки завзятий спортсмен), з величезним яблуком у руці, теж несміливо біжить за ними.
На жовтуватому тлі будинку клуба Радторгслужбовців скромно притулилися два плакати з написом:
ЦЕНТРАЛЬНЕ КІНО МОЛОДОГО ГЛЯДАЧА
Неділя 8-го червня романтично-пригодницький фільм
ІВАСЬ ТА МЕСНИК
Це перший дитячий кіно-театр, який відограє величезну ролю у соціальному вихованні дитячої маси. Центральне дитяче кіно, де концентрується вся величезна, нова робота кінофікації дитячої маси, де закладаються перші цеглини вивчення дитячого глядача. Звідси, у майбутньому, понесуть досвід на виробництво дитячих фільмів та організацію нових кіно-театрів.
Біля каси черга: батькіз, дітей, які йдуть поза організацією. Шкільні, піонерські, дитбудівські колективи, що відвідують кіно за планом, купують квитки через своїх делегатів, а тому в черзі не стоять.
У фойє відразу почувається незвичайна атмосфера дитячої безпосередности та своєрідної дисципліни.
Гурток жовтенят посідав у коло, один біля одного, й тихесенько собі співають хлопчаки про „дідуся Леніна , чекаючи на сеанс.
Вони почувають себе тут, як удома - це їхнє кіно, й вони це знають. А се
ред них є ще такі, що кажуть: „взе попалось , і що їм найбільш у кіно подобається „коники й бичок .
Входить група піонерів і відразу-ж кидається до стінгазети. У газеті му
сить бути допис їхнього делегата. Он ідуть вихованці дитячого будинку глу
хо-німих. Вони рухами вітаються, як старі знайомі, з педагогом та деле
гатами. Обличчя сяють радістю: їм. як нікому, дороге дитяче кіно. Вони
постійні відвідувачі його.
Отже, вплив кіно, як ідеологічного чинника у вихован
ні майбутніх гро
мадян, радянська громадськість мусить урахувати.
Перше дитяче кіно створено без жодних коштів, за пасивного, в кращому разі, відно
шення нашої громадськости. Немає наві ть відповідного помешкання.
Але самий факт існування цього кіно, що має вже конкретні досягнення з різних галузів роботи, переконує, що з доби проблеми дитяче кіно переможно вступає в добу
практичного здійснення своїх завдань.
О. Скрипниченко.
Вгорі - вартова в кіно-театрі балакає з своїми глядачами. Посередині - авдиторія кіно-театру. Внизу - біля стінної
газети.