„Кіно - це найважливіше для нас мистецтво“
ЛЕНІН
До цього часу українська кінематографія розгортала свою діяльність майже зовсім без певно розроблених тематичних планів, а тому часто в характері виготовленої продукції спостерігались як розбрат, так і випадковість. Наше завдання те
пер - заздалегідь розробити тематичний план на наступний рік, всебічно увязавши його з літературними, профспілчанськими, громадськими та іншими організаціями в тому розумінні, шоб ці організації внесли до тематичного плану свої зауваження і ко
рективи. Скористувавшись зі всіх корисних зауважень, ми зможемо пристосувати свій тематичний план до як найповнішого обслуговування широких робітничих і селянських мас.
Які основні завдання стоять перед нами в справі тематичного плану на наступний рік? Виходячи з того, що кіно є найбільш інтернаціональна галузь мистецтва і що воно розраховане на
обслуговування не лише національної території, а мільйонних мас інших національностей, ми повинні свій тематичний план збудувати в такий спосіб, щоб в основному його теми були ясні й зрозумілі не лише для української, а й для інших на
ціональностей, як Радянського Союзу, так і інших країн. Лише будуючи так свій тематичний план, безперечно, в основному на українському тлі, українська кінематографія спроможеться стати значною частиною загально-світової кінематографії. Тому теми нашого тематичного плану не повинні бути на зразок .Черевичків , „Сорочинського Ярмарку і, навіть, .Тараса Трясила .
На чому перш за все необхідно скупчити увагу в тематичному плані на майбутній рік - це на всебічному висвітленню основних процесів, що тепер відбуваються в нашому житті. До цього часу ми погано висвітлювали моменти нового життя, як позитивні, так і негативні. Надалі треба обов’язково всебічно висвітлювати через кіно всі наші досягнення, треба зуміти під
хопити і влучно подати на екрані ті могутні чинники, що по
сувають вперед наше соціалістичне будівництво, і їх показати в такий спосіб, щоб це дійсно зворушувало широкі маси.
Одночасно з цим не треба захоплюватися романтикою та лірикою минулого, а подавати такі теми й образи на тлі сучас
ного життя, що були-б зрозумілі й приступні для широких мас, а також своїм художнім оформленням захоплювали-б ці маси. Треба всебічно висвітлити побут робітників і селян, як з по
гляду позитивних, так і з погляду негативних моментів цього побуту, але треба дбати, щоб ці теми не мали поверхового ха
рактеру і не перетворювались на неприховані й нецікаві агітки, а всім своїм змістом дійсно агітували-б за нове життя в повному розумінні цього слова.
Випадковому психологізмові й індивідуалістичній романтиці не може бути місця в нашому тематичному плані. Замісць цього наш тематичний план має просяктися бадьорим, життєрадісним психологізмом,психологізмом, що характеризує загальне піднесення нашої культури й боротьбу за піднесення її. Наш тематичний план має своїм завданням оголосити боротьбу - рішучу боротьбу занепадництву й сльозам про минуле, а також кустарництву і обмеженості, що, часом, має місце в нашому творчо-культурному житті.
На підставі цих загальних настановлень треба збудувати наш тематичний план у такий спосіб, щоб в ньому були відбиті різні галузі нашого життя. Одночасно з висвітленням нового побуту і великого процесу соціялістичного будівництва та всіх наших досягнень, треба також висвітлювати і негативні мо
менти, а саме: різні ухили етичні, бюрократизм то-що. Ці теми повинні стосуватися як до міста, так і до села.
У нас до цього часу зовсім не було сатири. Як завдання, треба зняти питання про створення сатири на екрані. Не мали
ми й здорового комедійного фільму. Треба за всяку ціну допоминатися, щоб створити такі фільми, особливо тепер-же, коли широкі маси виявляють надзвичайно великий попит на радянську комедію.
Не краще стоїть у нас справа зі створенням фільмів з життя юнацтва, і не випадково з приводу цього провідна організація молоди - Комсомол - буквально кричить (і правильно робить),
вимагаючи юнацького фільму. У цій справі ми маємо багатющий матеріял, треба лише заходитись коло того, щоб на підставі цього матеріалу створити справжній фільм для молоди і, нарешті, покласти край браку юнацьких фільмів. Українська кінематографія повинна в цій справі стати на тверду й рішучу по
зицію, бо коли і в наступному році нічого не буде зроблено що-до практичного задоволення вимог молоди - це буде неприпустимою помилкою з боку української кінематографії.
Окремо стоїть справа про дитячі фільми. Треба і тут від слів перейти до діла, і створити поки-що хоч-би кількісно невеличку, але змістовну тематику що-до дитячих фільмів.
Величезної ваги набирає справа про створення історичних фільмів. Але ми вважаємо, що історичні фільми треба подавати не так, як це робилось досі, коли від екрану тхнуло „малоросійщиною й на надзвичайно високий п’єдестал ставились окремі герої української історії. Ми вважаємо, що історичні по
дії треба освітлювати з погляду сучасного ставлення до історії, коли ураховується вся сума обставин, що призвели до того чи иншого історичного процесу. Метафізичну-ж методу треба ка
тегорично відкинути. Крім того, висвітлювати треба лише такі історичні теми, які мають певну цінність з погляду виховування широких робітничих і селянських мас. Отже, треба краще ви
світлювати і показувати на екрані справжніх представників тих течій в українській історії, що мали за свою мету насамперед захист інтересів пригнічених мас.
Коли ми своєчасно розробимо тематичний план і притягнемо до участи в цій справі яко-мога ширші кола громадськости, нам значно легше буде справитися з тією сценарною „кризою , що весь час про- неї так багато говорять.
Треба нарешті покласти край тій випадковості, що до цього часу панувала в наших темах, а звідсіль - і випадковості, що взагалі спостерігалась у сценарній справі. Основним моментом, що може допомогти зменшити брак сценаріїв, є розроблення
тематичного плану за активною участю широкої громадськости і, в першу чергу, літературних організацій.
За нашими перспективними передбаченнями, українське кіновиробництво протягом майбутнього року має виготувати 35 - 40 художніх фільмів, і треба подбати, щоб, згідно з вимогами мас і завданнями, що стоять тепер перед нашим культурним будів
ництвом, було додержано відповідної тематичної пропорції в справі висвітлення окремих процесів нашого життя.
Окремо стоїть питання про складення тематичного плану культур-фільмів. В справі виготовлення культур-фільмів також треба з самого початку накреслити певний тематичний план з метою висвітлення різних галузів господарства, культури й науки. Для цього треба у’вязатись з відповідними культурними і науковими організаціями. Розпорошености, безсистемности, випадковости в справі виготовлення культур-фільмів не може бути. В першу чергу цей тематичний план повинен охопити такі популярні теми, що мають актуальне значення для широких мас і найбільше придатні до поширення серед цих мас.
Торкаючись лише основних моментів тематичного плана, необхідно, щоб не витрачати часу, розгорнути організаційну ро
боту в напрямі практичного здійснення тих завдань, що стоять перед тематичним планом. І. Воробйов.
ЛЕНІН
ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ
3-й рікСерпень, 1928 року№ 8 (44)
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН УКРАЇНСЬКОГО КІНО
До цього часу українська кінематографія розгортала свою діяльність майже зовсім без певно розроблених тематичних планів, а тому часто в характері виготовленої продукції спостерігались як розбрат, так і випадковість. Наше завдання те
пер - заздалегідь розробити тематичний план на наступний рік, всебічно увязавши його з літературними, профспілчанськими, громадськими та іншими організаціями в тому розумінні, шоб ці організації внесли до тематичного плану свої зауваження і ко
рективи. Скористувавшись зі всіх корисних зауважень, ми зможемо пристосувати свій тематичний план до як найповнішого обслуговування широких робітничих і селянських мас.
Які основні завдання стоять перед нами в справі тематичного плану на наступний рік? Виходячи з того, що кіно є найбільш інтернаціональна галузь мистецтва і що воно розраховане на
обслуговування не лише національної території, а мільйонних мас інших національностей, ми повинні свій тематичний план збудувати в такий спосіб, щоб в основному його теми були ясні й зрозумілі не лише для української, а й для інших на
ціональностей, як Радянського Союзу, так і інших країн. Лише будуючи так свій тематичний план, безперечно, в основному на українському тлі, українська кінематографія спроможеться стати значною частиною загально-світової кінематографії. Тому теми нашого тематичного плану не повинні бути на зразок .Черевичків , „Сорочинського Ярмарку і, навіть, .Тараса Трясила .
На чому перш за все необхідно скупчити увагу в тематичному плані на майбутній рік - це на всебічному висвітленню основних процесів, що тепер відбуваються в нашому житті. До цього часу ми погано висвітлювали моменти нового життя, як позитивні, так і негативні. Надалі треба обов’язково всебічно висвітлювати через кіно всі наші досягнення, треба зуміти під
хопити і влучно подати на екрані ті могутні чинники, що по
сувають вперед наше соціалістичне будівництво, і їх показати в такий спосіб, щоб це дійсно зворушувало широкі маси.
Одночасно з цим не треба захоплюватися романтикою та лірикою минулого, а подавати такі теми й образи на тлі сучас
ного життя, що були-б зрозумілі й приступні для широких мас, а також своїм художнім оформленням захоплювали-б ці маси. Треба всебічно висвітлити побут робітників і селян, як з по
гляду позитивних, так і з погляду негативних моментів цього побуту, але треба дбати, щоб ці теми не мали поверхового ха
рактеру і не перетворювались на неприховані й нецікаві агітки, а всім своїм змістом дійсно агітували-б за нове життя в повному розумінні цього слова.
Випадковому психологізмові й індивідуалістичній романтиці не може бути місця в нашому тематичному плані. Замісць цього наш тематичний план має просяктися бадьорим, життєрадісним психологізмом,психологізмом, що характеризує загальне піднесення нашої культури й боротьбу за піднесення її. Наш тематичний план має своїм завданням оголосити боротьбу - рішучу боротьбу занепадництву й сльозам про минуле, а також кустарництву і обмеженості, що, часом, має місце в нашому творчо-культурному житті.
На підставі цих загальних настановлень треба збудувати наш тематичний план у такий спосіб, щоб в ньому були відбиті різні галузі нашого життя. Одночасно з висвітленням нового побуту і великого процесу соціялістичного будівництва та всіх наших досягнень, треба також висвітлювати і негативні мо
менти, а саме: різні ухили етичні, бюрократизм то-що. Ці теми повинні стосуватися як до міста, так і до села.
У нас до цього часу зовсім не було сатири. Як завдання, треба зняти питання про створення сатири на екрані. Не мали
ми й здорового комедійного фільму. Треба за всяку ціну допоминатися, щоб створити такі фільми, особливо тепер-же, коли широкі маси виявляють надзвичайно великий попит на радянську комедію.
Не краще стоїть у нас справа зі створенням фільмів з життя юнацтва, і не випадково з приводу цього провідна організація молоди - Комсомол - буквально кричить (і правильно робить),
вимагаючи юнацького фільму. У цій справі ми маємо багатющий матеріял, треба лише заходитись коло того, щоб на підставі цього матеріалу створити справжній фільм для молоди і, нарешті, покласти край браку юнацьких фільмів. Українська кінематографія повинна в цій справі стати на тверду й рішучу по
зицію, бо коли і в наступному році нічого не буде зроблено що-до практичного задоволення вимог молоди - це буде неприпустимою помилкою з боку української кінематографії.
Окремо стоїть справа про дитячі фільми. Треба і тут від слів перейти до діла, і створити поки-що хоч-би кількісно невеличку, але змістовну тематику що-до дитячих фільмів.
Величезної ваги набирає справа про створення історичних фільмів. Але ми вважаємо, що історичні фільми треба подавати не так, як це робилось досі, коли від екрану тхнуло „малоросійщиною й на надзвичайно високий п’єдестал ставились окремі герої української історії. Ми вважаємо, що історичні по
дії треба освітлювати з погляду сучасного ставлення до історії, коли ураховується вся сума обставин, що призвели до того чи иншого історичного процесу. Метафізичну-ж методу треба ка
тегорично відкинути. Крім того, висвітлювати треба лише такі історичні теми, які мають певну цінність з погляду виховування широких робітничих і селянських мас. Отже, треба краще ви
світлювати і показувати на екрані справжніх представників тих течій в українській історії, що мали за свою мету насамперед захист інтересів пригнічених мас.
Коли ми своєчасно розробимо тематичний план і притягнемо до участи в цій справі яко-мога ширші кола громадськости, нам значно легше буде справитися з тією сценарною „кризою , що весь час про- неї так багато говорять.
Треба нарешті покласти край тій випадковості, що до цього часу панувала в наших темах, а звідсіль - і випадковості, що взагалі спостерігалась у сценарній справі. Основним моментом, що може допомогти зменшити брак сценаріїв, є розроблення
тематичного плану за активною участю широкої громадськости і, в першу чергу, літературних організацій.
За нашими перспективними передбаченнями, українське кіновиробництво протягом майбутнього року має виготувати 35 - 40 художніх фільмів, і треба подбати, щоб, згідно з вимогами мас і завданнями, що стоять тепер перед нашим культурним будів
ництвом, було додержано відповідної тематичної пропорції в справі висвітлення окремих процесів нашого життя.
Окремо стоїть питання про складення тематичного плану культур-фільмів. В справі виготовлення культур-фільмів також треба з самого початку накреслити певний тематичний план з метою висвітлення різних галузів господарства, культури й науки. Для цього треба у’вязатись з відповідними культурними і науковими організаціями. Розпорошености, безсистемности, випадковости в справі виготовлення культур-фільмів не може бути. В першу чергу цей тематичний план повинен охопити такі популярні теми, що мають актуальне значення для широких мас і найбільше придатні до поширення серед цих мас.
Торкаючись лише основних моментів тематичного плана, необхідно, щоб не витрачати часу, розгорнути організаційну ро
боту в напрямі практичного здійснення тих завдань, що стоять перед тематичним планом. І. Воробйов.