КІНО й молодь

БОРОТЬБА ЗА ЮНАЦЬКИЙ ФІЛЬМ. КІНЕМАТОГРАФІЯ МОЛОДИ. ТЕМИ ДЛЯ
ФІЛЬМІВ. СЦЕНАРІЇ. ФІЛЬМАРІ.
Щоб виховати робітничоселянські маси молоди в дусі соціалістичних устремлінь, прилучити ці шари суспільства до свідомої участи в процесі перебудови нашого госпо
дарства, громади, побуту, необхідно розгорнути не лише велику мережу культосвітних установ, але й використати для цієї мети абсолютно всі засоби культурного й політичного впливу на маси, отже і кіно.
Здавалосьби, що таких міркувань досить, щоб наші кіно організації розпочали будувати так свою політику,
щоб задовольняти вимоги культурноосвітньої роботи се
ред молоди та відбивати в ній властивості цієї частини суспільства!. Але на справді трапилось трохи інакше. Не встигли піднести питання про юнацький фільм, про застосування кіно до потреб юнацького кіноглядач а, як з боку
деяких керівників мистецької справи на Україні, так і з боку окремих «спеців від мистецтва» така думка здибала великий опір, що загальмував й всюсправу «кінофікаціїроботи серед молоди. Такі «специ» відкидають всяку мож
ливість утворити юнацький фільм; за їхніми міркуваннями не повинно бути фільму молоди, бо, мовляв, є взагалі добрі, художні кінокартини. Такі фільми можуть задо
вольнити дорослого та й юнакаглядача, їх також можна використати, щоб впливати на молодь.
Звичайно, що це так. Ніхто ніколи не заперечував корнети загальних фільмів для молоди, навпаки, кожну картину, що ідеологічно витримана, має гарне художнє оформлення, ми з задоволенням рекомендуватимемо комсомоль
цям та молоді. Але чи може це цілком задовольнити велике прагнення до кіно з боку молоди, яка визнає за кращий культурний відпочинок кіно? Звичайно, що ні. Щоб зробити кіно справжнім чинником насадження культури серед широких трудящих мас, треба настільки на
близити кіно до його інтересів, ідеології та властивостей, навіть окремих груп за віком їхнім, щоб наш «великий
німий» зміг не лише вигнати з побуту «сорокаградусну», але й гаразд задовольнити вимоги окремих груп, об’єднаних за віком їхнім, які на виробництві, громадському
життю, в побуті посідають певне своє місце та виявляють інтереси, що властиві лише цій групі.
Саме тому, застосовуючи спеціальних форм роботи з молоддю щодо виробничих, культурних та інших справ, треба в них відзеркалювати її властивості. З цього висно
вок: кіно, як форма, що з неї користується молодь для підвищення своєї культури й активности, мусить також в частини своєї продукції відбивати особлиївості молоди та юнацтва.
ВУФКУ вже настільки поширило свою діяльність та дійшло такого розвою промисловости, що має цілковиту змогу не лише збільшувати якість своєї продукції, але й застосовувати її характер та зміст до вимог окремих шарів населення (дитячий, юнацький фільм тощо).
Щоб правильно відповісти на запитання, якіж картини потрібні молоді, треба насамперед, бодай у загальних ри
сах схарактеризувати попит на кіно з боку молодняцьких та юнацьких шарів. Для цієї мети можуть правити такі показники:
Поперше молодь прагне до кіно масами, захоплюючись з нього, часом аж надто.
Подруге молодь, прагнучи дивитись, головним чином, радянський та закордонний трюковий і авантурницький фільм, поступово починає вимагати також побутової, рево
люційної та історичної картини, в якій бувби цікавий інтригуючий сюжет.
Потретє молодь хоче знайти в кіно, поряд з розвагою, також можливість самоосвітньої роботи і піднесення свого
загальнокультурного рівня. Тому навіть такий фільм, як «Богиня джунглів», що, окрім трюків, подає багато пові
домлень з географії, біології, історії, техніки, молодь йде дивитись не лише трюки, але й для того, щоб побачити природу, звірів Африки, Південної Америки тощо. На фільм фантастичного характеру, де показується техніка майбутнього, молодь йде, щоб там засвоїти не лише сюжет, але й подивитись засоби технічного биконаїніня певної ідеї.
З цього висновок: треба наблизити кінопродукцію до молодого споживача, пристосувавши картину до його ху
дожніх смакіїв та інтересів. А щоб цілком розвязати про
блему «кіно для молоди», треба виготувати спеціальний юнацький фільм.
Якийже фільм потрібен для комуністичного виховання МОЛОДИ?
Юнацький фільм повинен розкривати суть та значення
соціялістичного будівництва, виховувати почуття громад ськости, прищіплювати стремління брати участь в соцбу дівництві та виховувати свідоме до нього ставлення; пода
вати юнацтву фактичні знання з галузів різних наук (суспїльнознаївство, географія, техніка), викликати та під
вищувати художній смак і вимоги юнацтва; правильно
висвітлювати побут, інтереси та життя молоди, а також виховувати її, висвітлюючи досвід і традиції революційної боротьби (в СРСР та капіталістичних країнах).
Своєю архитектонікою, персонажами та технічними засобами виконання, юнацький кінофільм повинен відпо
відати психології юнацтва та його формам сприймання видовищ.
Юнацький фільм повинен складатися з цікавого сюжету, але без зайвої детектиівщини й трюкачества.
Фільми для молоди повинні відображати історію комсомолу, його боротьбу на фронтах громадянської боротьби та участь в соціалістичному будівництві; вони повиннії висвітлювати тягу молоди до учби, показуючи молодняк на
фронті учби та культури; змальовувати сучасний побут та процеси перебудови старого побуту; накреслювати шляхи фізичного оздоровлення. Крім цього, потрібні гарні наукові фільми, що булиб пристосовані до культурного ріння та інтересів молоди, й, нарешті, треба утворити ком
сомольську хроніку,* яка відбиівалаб повсякденне життя комсомолу й робітничоселянської молоди.
Цілком зрозуміло, що у виховавчій роботі серед молоди треба використати не лише юнацькі фільми, але й перетво
рити інші загальні картини в зброю виховного значення. Розгорнувши навколо загальних фільмів певну політосвітню роботу (вечори критики певного кінофільму, кіногуртка, рецензії тощо), ми матимемо змогу виховати й правильне розуміння ідей картини й правильне марксівське критичне ставлення до них. Поруч із цим важливо організувати рі
шучий наступ на різну, так радянську, як і закордонну кінохалтуру; вживаючи різних культосвітніх заходів, розкривати беззмістовність, ідеологічну шкідливість цих картин і т. д. Проводячи роботу в такий спосіб, можливо
дійти того, що навіть перегляд різної халтури дасть певну користь, бо це виховуватиме правильне критичне ставлення з боку молоди до фільму. Одначе треба піднести перед ВУФКУ питання, скоротити придбання закордонних фільмів, обмежуючись лише купівлею наукових та високохудожніх картин.
Щоб допомогти ВУФКУ створити юнацький фільм, ком
сомольські організації повиннії якнайшиїрше популяризувати серед молоди заходи ВУФКУ, притягти широкі кола молоди та комсомольців до активної участи в обгоїворенні сценаріїв, вже виготовлених фільмів тощо. Треба систе
матично скликати наради культактиву на заводах, селах з приводу сценаріїв, улаштовувати вечори! критики тощо. Така бо робота, не лише дасть змогу притягти широку гро
мадську увагу до справ кіно, але й встановити міцний громадський контроль над формуваніням юнацького репертуару.
Друге, не менш важливе за кінофільми, питання про кадри керівників, організаторів та учасників кіноівироб
вицтва. ЦК ЛКСМУ в своїй постанові з цього приводу від
значив таке: «відсутність достатніх кадрів для керування кіновиробництвам сталося в наслідок того, що українське кіновиробництво кволо розгоіртало свою роботу щодо втяг
нений молоди, а як що молодь і йшла до кінофабрики, то воїна частогусто не мала відповідних умов, щоб працю
вати й підвищува ги свою кваліфікацію. ЦК вважає за необхідне, щоб ВУФКУ взяло рішучіший курс на. втяг
нення молоди до виробництва, організуючи для цього окремі юнацькі кіногрупи на виробництві для виготов
лення юнацьких фільмів. Разом з цим вважати за потрібне поповнювати такі групи, головним чином, за рахунок пролетарської молоди, що закінчила художні навчальні заклади, а також робітничої молоди, що має досвід художньої роботи та виявила свої художні здібності в самодіяльних гуртках мистецтва».
Але цього не досить. Щоб краще активізувати увагу молоди навколо кіно, щоб допомогти ВУФКУ виробляти
юнацькі фільми та щоб сприяти розвиткові юнацького кіїно, ЦК ЛКСМУ, за допомогою ВУФКУ, утворює на
Україні три кіїноробмодиі (Харків, Київ і Одеса). Такі об єднання повиннії готувати кадри майбутніх кіноробіт никіїв, окупчуючи увагу комсомолу та молоди навколо кіно справи, і вишукувати шляхи виробництва юнацького
В. Васютинський.