„АРСЕНАЛ“

Що-дня іду повз Арсенал- Ще мла спадає білим полем, А над закованим півколом

Потужний шириться сигнал.

І відгук падає смолою На серце злякане чиє? А за високою луною

Широке полум я встає.

І синім струмом розіп’ята, Заслухана в залізний дощ,

Стоїть закована гармата

На перехресті чорних площ.

І ось нестриманим міражем У ком’яниці сніговій

Зірвався дикий буревій,

Чітким закований метражем.

І відблиском фантасмагорій Міражні миготять бої,

Куди накреслено суворі

Шляхи, республіко, твої!

І в прадідівському тумані, Де серце злякане чиєсь, Череді мною на екрані Широке полум я встає.

А над закованим півколом Високий падає сигнал,

І мла спадає білим полем. . Що дня іду повз Арсенал.

Марія Пригара