ЗДІЙСНИТИ ПЛАНИ

Кіно залишається у віданні Наркомосів національних республік. Геть горілку. Ширше дорогу Радіо та Кіно. Мобілізуймо кошти на підсилення матеріяльноі бази кіно. Місцевий бюджет
зволікає справу з будуванням кіно-театрів. Громадськість повинна допомогти кінематографії перевести в життя накреслені плани. Треба просунути кіно в села, а для цього потрібна під
тримка й матеріяльна допомога кооперації.
Не так давно, всього лише місяць тому українське радянське суспільство було схвильоване звісткою про вилучення кіносправи з відання НКО й передачу її до ВРНГ. Це опові
щення, хоча й мало не офіційний, а лише попередній характер, завдало немало турбот робітникам української кінематографії. Але тепер ми маємо вже постанову Раднаркому Союзу, яка ясно й чітко говорить про те, що й надалі зберігається по
ложення, яке існує, тоб-то кіно-організації залишаються, як і до цього часу, у віданні Народніх Комісаріятів Освіти національних республік.
Отже, й на цей раз перемогла правильна лінія що-до розвитку національної радянської культури, невід’ємною частиною якої є кінематографія, й не зайве буде ще раз підкреслити всю беззмістовність і політичну шкідливість постановки питання про передачу кінематографічних організацій у відання ВРНГ. Нам здається, що остання постанова Раднаркому Союзу оста
точно вже кладе край подібним пропозиціям що-до вилучення кінематографії з загального культурного процесу. Але як-що будь кому й спаде на думку витягти цю справу з архиву - ця спроба повинна зустріти найрішучішу відсіч.
Поруч з розвязанням цієї основної й найважливішої справи, від якої залежить і вирішення багатьох інших справ, Раднарком Союзу розвязав ще цілу низку надзвичайно серйозних питань, практичне застосовання яких повинно значно посунути вперед радянську кінематографію взагалі й зокрема українську.
Лише тепер, після постанови Раднаркому Союзу про зали
шення кінематографії у віданні НКО, ми щільно підходимо до справи про практичне й безпосереднє здійснення гасла, висунутого на XV-му партійному з’їзді про те, що горілка по
винна поступово замінятись радіо й кіно. Але тут повстає питання про матеріяльну базу. Коли до цього часу матеріяльна база для кінематографії будувалась лише коштами самих кінематографічних організацій, то тепер, як це ясно й чітко зазна
чено в постанові PH К Союзу, коштами самих кіно-організацій навряд чи вдасться так широко поставити питання
про роботу й завдання кінематографії, як цього вимагають інтереси нашої держави. Аджеж значне поширення кожної справи потребує вкладення значних капіталів. Зокрема, коли звернутися до історії розвитку кіно-справи в ка
піталістичних державах, то така, наприклад, кіне
матографія, як американська(наймогутнішана сьо
годні кінематографія) - не могла розгортатись в свій час без відповідної допомоги банків, державно
го кредиту, то-що. І не тільки в Америці, а й в Німеччині та інших закордонних країнах кінематографія досягла значного розвитку лише завдяки тій допомозі, яку вона мала зовні. Тим більше виникає потреба у матеріяльній підтримці кінематографії за умов плано
вого господарювання, й в цій справі ми повинні не пасти задніх, а навпаки, в короткий час у справі індустріялізації кінематографії не тільки наздо
гнати, а й випередити передові капіталістичні дер
жави. Для цього пот
рібно матеріяльну базу кінематографії; радян
ських республік і зокрема української, значно підсилити й в цій справі повинні взяти участь всі організації, зацікавлені в розвиткові кіно-справи.
Не раз уже ставилось питання про поширення мережі, збільшення виробництва кінематографії то-що, й зрозуміло, що все це у перспективі повинно викликати досить великий приплив коштів, які можна буде використовувати для різних заходів соціялістичного будівництва нашої держави. Але для того, щоб це здійснити, треба перш за все в найкоротший термін вкла
сти солідні капітали в розвиток зазначених вище заходів в галузі кінематографії. І, не зважаючи на те, що така по
становка питання ніби-то не викликає жодних заперечень і знайшла собі місце в постанові Раднаркому Союзу, де зазна
чається конча потреба в максимальному притягненні коштів місцевого бюджету, кооперативних, професійних і цілої низки інших організацій, проте на цей день ще ця справа з місця не зрушила. Так, наириклад, накреслено на цей рік план будівництва нових кіно-театрів, але в звязку з тим, що місце
вий бюджет не виявив належної уваги до цієї справи й не дав своєї згоди на участь своїми коштами в цьому
будівництві, є загроза, що в цьому господарчому році не буде збудовано жодного кіно-театру. Отже, ті колосальної ваги завдання, які поставлені перед кінематографією державою й громадскістю, через брак коштів можуть бути зірвані, й до
ведеться всі ці заходи перенести на наступний рік і знову займатись плануванням.
Треба нарешті від планів, які не викликають жодних заперечень, перейти до практичного здійснення всіх заходів, накре
слених за цими планами. Тут громадська думка повинна допомогти кінематографії яко мога скоріше, щоб не гаючи
зайвого часу, почати цю роботу. Справді, немає жодних підстав для невиконання поставлених перед кінематографією завдань, справа лише в недостатньому розумінні всієї важливосте й значення розвитку кіно за наших умов.
Через місяць - два розпочинається будівельний сезон і вже тепер широко розгорнуто підготовчу роботу до будівельного сезону. Українська кінематографія, хоча й розпочала вже підготовчі роботи, але під її будівельні плани
не підведено відповід
ної матеріяльної бази. Хто-ж повинен подбати про підведення матеріяль
ної бази під будівництво кінематографії?
З усією рішучістю треба ще раз підкреслити, що цю матеріяльну базу по
винні утворити не лише кінематографічні, а й всі зазначені вище органі
зації. Коли-ж додати ще такі факти, що кіно в мі
сцевому бюджеті України дає до 1.000.000 крб., що відраховання на культро
боту по лінії кооперації становлять мільйони крб., то стає цілком зрозумілим, що, за певних відрахувань з боку цих організацій, можна було-б значно поширити кіно-справу.
Ми вважаємо, що установку на те, що всі прибутки від кіно-спра
ви повинні йти на кіно, треба здійсняти вже сьогодні,
І. В.
Артистка Вишневська та арт. Масоха. в фільмі „Мертва петля , що
його ставить реж. О. Перегуда