ЦК ВКП ПРО КАДРИ КІНО-РОБІТНИКІВ

1. Кіно є одним з найважливіших знарядь культурної революції й повинно посісти чільне місце в роботі партії, як могутнє знаряддя масової агітації й пропаганди, комуні
стичної освіти й організації широких мас навколо гасел та завдань партії, і як засіб масового культурного відпочинку та розваги.
Загострення класової боротьби на ідеологічному фронті не може не викликати з боку дрібно-буржуазних угруповань прагнення впливати на найважливішу підойму культурного зросту і виховання мас. Завдання партії всебічно поси
лити керівництво роботою кіно-організацій і, забезпечивши ідеологічну витриманість продукції, рішуче боротись зі спробами пристосування радянського кіно до ідеології непролетарських прошарувань.
2. Разом з тим ЦК констатує, що, не дивлячись на постанову кіно-наради, кіно-організації ще не забезпечені по
трібкою допомогою в їхній роботі: не налагоджена спільна праця організацій пролетарських письменників та робкорів з кіно-організаціями, через що передових письменників та робітників театру не використано в достатній мірі для праці в кіно; спеціяльна кіно-преса й кіно-критика в загальній пресі не стоять на височині завдань, що них поклала партія в цій галузі мистецтва; кіно-освіта не ув’язана з виробничими потребами кіно-організацій; подекуди спостерігається розбіжність в галузі художньо-ідеологічного керівництва між Головреперткомом та кіно-організаціями.
3. Найважливіше завдання в галузі добору та поліпшення кадрів робітників кінематографії полягають, одночасно з забезпеченням товариського оточення в роботі для старих спеціялістів кіно-справи, що ще працюють в кіно і можуть відповідати завданням радянського кіно, - в притяганні пролетарських сил, особливо з числа культробітників профспілок та комсомолу, головним чином з шерегів пролетарської громадськости, в усуненні з кінематографії ділків старого типу, що проводять в роботі чужу нам ідеологію.
З метою зміцнити основні кадри радянської кінематографії та забезпечити допомогу кіно-організаціям в їхній роботі, ЦК ухвалив:
1. Запропонувати фракціям правлінь кіно-організацій і
фракціям літературних організацій пролетарських і селянських письменників зміцнити кадри сценаристів шляхом:
а) притягання до постійної праці по виготовленню лібрета та сценаріїв пролетарських і селянських письменників,, і встановлення постійного звязку між цими організаціями письменників та кіно-організаціями;
б) зміцнення й подальшого розвитку сценарних майстерень при кіно-фабриках, притягаючи до роботи в них сценаристів, що висуваються.
2. Доручити АПВ скласти в місячний термін, в погодженні з літературними, художніми, кіно та іншими заці
кавленими організаціями, список, що забезпечуватиме участь кращих літературних та художніх сил в кіно-роботі.
3. ЦК вважає потрібним, щоб Наркомоси союзних республік в місячний термін, спільно з кіно-організаціями, переглянули навчальні програми кіно-технікумів з метою найкращого пристосування їх до виробничих вимог кіно-орга
нізацій. Треба притягти до викладання в кіно-технікумах найбільш кваліфікованих, практичних робітників кіно. При комплектуванні кіно-технікумів довести робітниче-селянську групу до 75 відсотків.
Кіно-організації і фракції спілки Робмис повинні:
а) притягти молоді сили до режисерської роботи шляхом поширення кількосте асистентів та помрежів, використовуючи для цієї мети студентів кіно-технікумів;
б) забезпечити висування достатнього кадру режисерів і сценаристів, що спеціялізуються в галузі культурного, селянського та дитячого фільму.
4. НК PCI СРСР та союзних республік під час перевірки персонального складу радянських установ повинні перед
бачити необхідність перегляду особового складу й кіноорганізацій.
PCI РСФРР та І оловмистецтву треба перевірити роботу ТДРК з погляду більш щільної ув’язки цього товариства
з кіно-організаціями й точного визначення характеру, функцій та його організаційного побудування.
Доручити ЦК національних партій в союзних республіках вжити всіх заходів, щоб забезпечити практичне виконання цієї резолюції.
Кадр з фільму „Бенефис кловна Жоржа , що його ставив режисер Соловйов.