АЛЛО, КІНО НА ХВИЛІ...

Досягнення людськосте в справі опанування простору за остатній час дуже значні: досягнено величезної
швидкосте пересування яік на землі, так і в повітрі, значні досягнення є й в справі телеграфії та телефонії. В останніх галузях величезним досягнен
ням людськосте є радіо, що не тільки передає звуки, але й образи.
Досягнення в справі передачі образів через простір без допомоги дроту, ділком приіродньо, не могли задовольнити винахідників, і вони почали шу
кати способу передавати не тільки
нерухомі образи, але й рухомі, тоб-то стали шукати способу бачити з одного місця те, що робиться в іншому. Ви
найти такий спосіб - значить озброїти
людське око таким приладдям, яке могтиме держати людину в курсі всього того, що робиться в світі...
Ще не може бути мови про радіоківо-екран, тоб-то про таке устатку
вання, яке проєктуївавю-б на екран те, що робиться далеко від цього екрану, в іншому місці, навіть в іншій частині світу, але значний крок до цього вже зробив винахідник Денес Мітелі.
Телекіно Д. Мігалі використовує й техніку передачі образів дротом, і техніку радіо-передачі, воно є разом елек
тричною й оптичною установкою та кроком до телевізії (споглядання на да
лечінь), тоб-то до передачі образів, що розташовані в різних площинах, а не в одній, як на кіно-фільмі.
Винахідницькі роботи в справі телекіно почали провадити багато років тому, але тільки недавно дійшли реаль
них наслідків: цьому сприяла, з одного боку, бездротова передача, з другого боку - посилювальна лампа. Вже на ні
мецькій радіо-виставці минулого року показували передачу образів радіом, але образи ці були нерухомі: передавали здалека діапозитиви.
Тепер телекіно стало фактом. Нові спроби Д. Мігалі довели певну досконалість передачі кіно-образів на далечінь, але поки-що не вдалося проекту
вати образи на екран за допомогою дешевої апаратури: в телекіно Мігалі
на образи треба дивитись через лупу, що збільшує розмір образів. Але сила світла в апараті Мігалі настільки велика, що на образи можна дивитись з далечини 2 - 3 метри. Телекіно-приймач
можна розглядати, як хатнє телекіно. Проекція на екран можлива, але апа
ратура ще коштує так дорого, що про масове виготовлення її не може бути ще мови.
Важливою рисою телекіно-апаратури Д. Мігалі є те, що для того, щоб користуватися нею, не треба робити жод
них змін в звичайному радіо-приймачі, тоб-то кожний радіо-.аматор може користуватися апаратом Д. Мігалі, відпо
відним чином звязавши його зі своєю радіо-встаноикою. Цим апаратура Д. Мігалі відрізняється від апарату англійця Берда, який, крім довгих радіохвиль, потрібує й коротких, що, розу
міється, робить установку дорожчою. Мігалі збудував свою апаратуру так, що її можна включити, за.місць звичайного гучномовця, до приймача.
Як-же виглядає та побудовано телекіно Д. Мігалі?
Малюнок № 1 показує дешевий те
лекіїно-апарат. Малюнок № 2 - більший апарат, що коштує значно дорожче.
Принцип передачі телекіно Мігалі, коротко кажучи такий: малюнок № З показує кіно-фільм, що рухає звичайний кіно-проекційний апарат зі швидкістю від 10 до 15 образів на секунду.
Від джерела світла 2 через конденсатор 3 та через нормальне віконце 4 проектують окрема кіно-образи, як у кіно-проекційному апараті. Далі проміння попадає на кругле шкло, що кру
титься й має по краях, як раз проти
того місця, де просвічуються образ», дірки, розташовані по спіралі. Віддаль однієї дірки від іншої дорівнює довжині кіно-образу в той час, як висота ходу спіралі дорівнює ширині кіно-образу. Цей крут дає можливість схоплювати рух образів, і пропускає в се
кунду стільки образів, скільки й кіно-, проекційний апарат. Проміння світла далі попадають на фото-камеру 6 певної конструкції, яка сприймає образи й перетворює світляну енергію на електричну, яка потім посилюється в поси
лювачі 7, а далі йде до посильного апарату 8, а звідти в атмосферу.
Принцип сприймання схожий на принцип посилання. Малюнок № 4 по
казує схему приймача. Хвилі, що їх приймає приймач 11, підводять до не
онової лампи, замісць якої в більшому апараті вживається особлива лампа великої точности - винахід Мігалі. Не
онова лампа коштує дешевше за лампу Мігалі й тому вживається в дешевих установках. Ця лампа має ту власти
вість, що перетворює радіо-хвилі, які
одержує, на світляні, й передає, отже, те, що дістає від посильної станції.
Коли далі пропускати проміння, що вилучає лампа, через шкляне колесо, по
дібне до шкляного колеса посильного апарату й що крутиться з такою-ж швидкістю, то через лупу 14 можна бу
де діставати вражіння того руху, що дає фільм на образах посильної станції, у дзеркалі 15.
Найбільша трудність у роботі телекіно - це досягти точної однаковосте швидкосте руху кругів на посильній та приймальній установці. Це досягають за допомогою спеціальних, так званих сінхроніних моторів, що звязані з кругами.
Малюнок № 5 показує приймальний апарат, з якого знято верхню по
кришку. 12 - це неонова лампа, 16 - сінхронний мотор, 13 - скляний круг, 20 - приєднання до звичайного приймального радіо-апарату.
Силу образів регулюють так, як у приймача правильно регулюють силу звука. Це річ, яку вміє робити кожний радіо-аматор. Отже, кожний радіо
аматор зможе користуватися телекіно Д. Мігалі.
С. Д.
Малюнок 1-ий
Малюнок 3-й Малюнок 2-ий
Малюнок 4-й Малюнок 5-й