На хатку в Сіямі придатний бамбук, На пастку - липуча живиця.
Та в джунглях замало напружених
РУК,
А конче потрібна рушниця. Шепочуть ліяни... Гадюка вгорі - Ходи-но, тубільче, ходи-но!
Та злісно і грізно тріщать чагарі, І ось виростає хатина,
А селище рідне за кількоро гін,
і вислали джунглі вістовний загін. Та хай під дверима гарчить леопард - Погрози звірини тубільцеві - жарт, Він їм на поталу не дав-би
Малої крикливої мавпи.
Хтось буйвола вбив і зарізав козу -
Він завтра пасток накопає в лісу. Шепочуть ліяни... Гадюка вгорі... ізнову злостиво тріщать чагарі. Там поле полите, і зело росте;
Тубільче, страшних сподівайся гостей Готуй-но рушницю і пастку скоріш, Бо витопчуть поле і вигризуть риж.
Розбита рояль і задуха в кіні, Слонів переможено на полотні.
І знову мигочуть миражі пласкі, Я згадую Кіплінга давні казки І, разом, за хлопчика Самі,
Бо, мабуть не тільки високий бам
бук, - Рушниця. -
І пара напружених рук Потрібні в Сіямі.
М. Пригара