Звуковий фільм „Тобіс“
Німецький тонфільмовий синдикат («Тобіс») випустив на ринок власну
апаратуру для звукового фільму. Як відомо, знимання звукового фільму провадять за допомогою спеціальної лямпи, яка вилучає більше або менше світла, залежно від звуків, що їх подає об’єкт зниімання. Звуки ці перетворюють на електромагнетові коли
вання, які далі йдуть до лямпи. Світло лямпи пропускають через вузьку щілину на плівку, яка фіксує, отже, звук. Фіксацію звуку провадять спе
ціальними апаратами на спеціальних плівках, з яких пізніше запис переносять на фільм з фотографіями.
Відтворення звуку провадять так: оптична система лінз проектує на звуковий фільм тонкі промінці світла від жарової лямпи. Проектоване світ
ло проходить плівку більш або менш легко, в залежності від чорних рисочок, зареєстрованих на плівці, й освіт
лює в різний спосіб фото-електричне приладдя, яке витворює теж змінний електричний струмень. Цей струмень зміцнюють могутнім посилювачем й скеровують до гучномовців, розташованих у залі.
Поскільки реєстрація звуків відбувається без шарпання, потрібного для
звичайного демонстрування, треоа, щоб проекція відбулася в такий-же спосіб. З другого боку, образ та звук зафіксовано на тій-же плівці, потріб
но, отже, за проекції, відділяти образ від звуку. Отже треба пропускати фільм через два різних проекційних апарати: апарат образа та апарат зву
ку. Проектор звуку розташовують під проектором образа. Таким чином, фільм, пройшовши через кіно
проектор, робить велику петлю, йде до проектора звуку, через який він проходить рівномірним рухом, а звід
ти вже до бобін», що намотує. Між образом та записом звуку, що до нього стосується, потрібно мати певну далечінь, яка забезпечувала-б син
хронізм звуку та образу, тоб-то водночасове відтворення. В системі «Тобіс» ця далечінь дорівнює 36 санти
метрам. Устаткування апаратури видно з доданої фотографії (№ 1): світ
ліше показано проекційний кіно-апарат, темніше - зву копро ектор «То
біс», який можна пристосувати до кожного кіно-проекційного апарату.
Вживання нормального фільму дозволяє вживання нормального про
екційного апарату, а це має величезне значення в справі звукового фільму. Спосіб «Тобіс» вимагає зовсім незначних змін в нормальному проекційному апараті. Віконце проекційного апарату треба незначно звузити, закриваючи запис звуку, щоб він не потрапив на екран. На валик мотору треба насадити ще передачу для того, щоб рухати «проектор» звуку.
Апарат для «проектування» звуку, окрему фотографію (№ 2) якого ми подаємо в більшому розмірі, працює так: фільм входить через вхідничок,
проходить через валик й потрапляв до камери, куди виходить проміння а лямпи, розташованої в циліндрі. Проміння проходить через фільм, попа
дає на фото-електричний елемент, який перетворює світло в електросгрумень. Цього струменя перетво
рює на звуки посилювач, з’єднаний з гучномовцями, що стоять з обох бо
ків екрану на спеціяльних щитах, заввишки коло 2-х метрів, що мають вигляд, показаний на фотографії № 3.
Система звуко-проекційного апарату «Тобіс», як видно, дуже проста.
Кампанія «Тобіс» недавно склала угоду з фірмами АЕГ (Загальноелектричною компанією) та Сименса, об’єднаними під назвою «Клангфільм», що до співробітництва: «То
біс» вироблятиме звукові фільми, а «Кланг-фільм» - г апаратуру та приладдя для звукового фільму. Ця уго
да призводить до того, що німецький звуковий фільм «Тобіс» незабаром стане фактичним монополістам в Західній Европі. До цього спричиниться ще й те, що проекційний апарат разом з устаткуванням залі коштує коло 1.500 доларів.
Німецька асоціація звукового фільму
В Німеччині засновано загально-корисне товариство звукового фільму, що ставить собі за мету поступ та використання звукового фільму для роз
витку пауки, дослідництва, народный освіти та мистецтва. Серед фундаторов бургомістр Берліну, голова синдикату продуцентів звукового фільму проф. Лампе - ‘відомий діяч на полі кіно-техніііки, архітектор професор Пельціг та інші видатні представники пластичних мистецтв і театру.
348 звукових проти 232 німих
1929 року американські кіно-фірми мають зробити 580 фільмів, з яких 348 буде звукових або говірних, а 232 ні
мих. Отже звуковий фільм в Америці вже перемагає старий німий фільм. Таке зростання звукового фільму викликає значну тривогу західно-європейських кінематографічних дільців.
Про жарове освітлення
Рефлектори-розвіювачі Д. А. В., що це їх винайдено у Франції, розв я зують справу освітлювання павільйонів за допомогою жарових лямп. Реф
лектори ці мають параболічну форму, а лямпи зроблено з опалового шкла. Цим досягається однорідність та ін
тенсивність світла, що цілком не засвітлює очі фільмарям.
Кіно-органи
Орган завоював собі досить’ важливе місце в кіно-залях закордону, особливо в Німеччині, й поволі витісняє оркестр. Органи дають такі звуки, яких не знає звичайний симфонічний оркестр, як от шум моїря, вітру, гавкания собаки-, грім то-що. Найудосканален» органи дають до 120 різнародних тембрів та харак
терних звуків. Орган - досить складний музичний струмент.
Він складається з «стола» з кількома клавііятурами (для рук та ніг) та низкою «регістріві» і цілої системи труб.
№ 1. № 2.
№ 3.
Німецький тонфільмовий синдикат («Тобіс») випустив на ринок власну
апаратуру для звукового фільму. Як відомо, знимання звукового фільму провадять за допомогою спеціальної лямпи, яка вилучає більше або менше світла, залежно від звуків, що їх подає об’єкт зниімання. Звуки ці перетворюють на електромагнетові коли
вання, які далі йдуть до лямпи. Світло лямпи пропускають через вузьку щілину на плівку, яка фіксує, отже, звук. Фіксацію звуку провадять спе
ціальними апаратами на спеціальних плівках, з яких пізніше запис переносять на фільм з фотографіями.
Відтворення звуку провадять так: оптична система лінз проектує на звуковий фільм тонкі промінці світла від жарової лямпи. Проектоване світ
ло проходить плівку більш або менш легко, в залежності від чорних рисочок, зареєстрованих на плівці, й освіт
лює в різний спосіб фото-електричне приладдя, яке витворює теж змінний електричний струмень. Цей струмень зміцнюють могутнім посилювачем й скеровують до гучномовців, розташованих у залі.
Поскільки реєстрація звуків відбувається без шарпання, потрібного для
звичайного демонстрування, треоа, щоб проекція відбулася в такий-же спосіб. З другого боку, образ та звук зафіксовано на тій-же плівці, потріб
но, отже, за проекції, відділяти образ від звуку. Отже треба пропускати фільм через два різних проекційних апарати: апарат образа та апарат зву
ку. Проектор звуку розташовують під проектором образа. Таким чином, фільм, пройшовши через кіно
проектор, робить велику петлю, йде до проектора звуку, через який він проходить рівномірним рухом, а звід
ти вже до бобін», що намотує. Між образом та записом звуку, що до нього стосується, потрібно мати певну далечінь, яка забезпечувала-б син
хронізм звуку та образу, тоб-то водночасове відтворення. В системі «Тобіс» ця далечінь дорівнює 36 санти
метрам. Устаткування апаратури видно з доданої фотографії (№ 1): світ
ліше показано проекційний кіно-апарат, темніше - зву копро ектор «То
біс», який можна пристосувати до кожного кіно-проекційного апарату.
Вживання нормального фільму дозволяє вживання нормального про
екційного апарату, а це має величезне значення в справі звукового фільму. Спосіб «Тобіс» вимагає зовсім незначних змін в нормальному проекційному апараті. Віконце проекційного апарату треба незначно звузити, закриваючи запис звуку, щоб він не потрапив на екран. На валик мотору треба насадити ще передачу для того, щоб рухати «проектор» звуку.
Апарат для «проектування» звуку, окрему фотографію (№ 2) якого ми подаємо в більшому розмірі, працює так: фільм входить через вхідничок,
проходить через валик й потрапляв до камери, куди виходить проміння а лямпи, розташованої в циліндрі. Проміння проходить через фільм, попа
дає на фото-електричний елемент, який перетворює світло в електросгрумень. Цього струменя перетво
рює на звуки посилювач, з’єднаний з гучномовцями, що стоять з обох бо
ків екрану на спеціяльних щитах, заввишки коло 2-х метрів, що мають вигляд, показаний на фотографії № 3.
Система звуко-проекційного апарату «Тобіс», як видно, дуже проста.
Кампанія «Тобіс» недавно склала угоду з фірмами АЕГ (Загальноелектричною компанією) та Сименса, об’єднаними під назвою «Клангфільм», що до співробітництва: «То
біс» вироблятиме звукові фільми, а «Кланг-фільм» - г апаратуру та приладдя для звукового фільму. Ця уго
да призводить до того, що німецький звуковий фільм «Тобіс» незабаром стане фактичним монополістам в Західній Европі. До цього спричиниться ще й те, що проекційний апарат разом з устаткуванням залі коштує коло 1.500 доларів.
Німецька асоціація звукового фільму
В Німеччині засновано загально-корисне товариство звукового фільму, що ставить собі за мету поступ та використання звукового фільму для роз
витку пауки, дослідництва, народный освіти та мистецтва. Серед фундаторов бургомістр Берліну, голова синдикату продуцентів звукового фільму проф. Лампе - ‘відомий діяч на полі кіно-техніііки, архітектор професор Пельціг та інші видатні представники пластичних мистецтв і театру.
348 звукових проти 232 німих
1929 року американські кіно-фірми мають зробити 580 фільмів, з яких 348 буде звукових або говірних, а 232 ні
мих. Отже звуковий фільм в Америці вже перемагає старий німий фільм. Таке зростання звукового фільму викликає значну тривогу західно-європейських кінематографічних дільців.
Про жарове освітлення
Рефлектори-розвіювачі Д. А. В., що це їх винайдено у Франції, розв я зують справу освітлювання павільйонів за допомогою жарових лямп. Реф
лектори ці мають параболічну форму, а лямпи зроблено з опалового шкла. Цим досягається однорідність та ін
тенсивність світла, що цілком не засвітлює очі фільмарям.
Кіно-органи
Орган завоював собі досить’ важливе місце в кіно-залях закордону, особливо в Німеччині, й поволі витісняє оркестр. Органи дають такі звуки, яких не знає звичайний симфонічний оркестр, як от шум моїря, вітру, гавкания собаки-, грім то-що. Найудосканален» органи дають до 120 різнародних тембрів та харак
терних звуків. Орган - досить складний музичний струмент.
Він складається з «стола» з кількома клавііятурами (для рук та ніг) та низкою «регістріві» і цілої системи труб.
№ 1. № 2.
№ 3.