Почавши роботу на Київській фабриці за відсутносте навіть дирекції, що її було призначено лише 4/1V - ц. р., коли на фабриці не було ані відповідного керівного апарату, ані відповідних художніх сил, що від них залежала нормальна робота, довелось протягом майже всього першого півріччя існування фабрики всю увагу звертати на організаційні справи та на вкомплектування керівного апарату.
Треба було ше й вишукувати художні сили, а також і сценарії добирати, бо це дало-б змогу почати працю. Але, перево
дячи всю організаційну роботу, маючи вже певний штат і певні видатки, фабрика не могла не займатися конкретною роботою.
Основне, що робила Київська кіно фабрика за перше півріччя, це ставила культур-фільми та готувалася до ро
боти на ділянці художніх фільмів. За виробничим пляном Київська кіно-фабрика має виготовити протягом цього року 11 художніх фільмів і 37 повнометражних культур-фільмів. За перше півріччя плян культур-фільмів виконали на 109%. Що-ж до художніх фільмів, то їх тим часом виготовлено лише два.
Поряд із кількосним виконанням плану культур-фільмів, перед фабрикою стояло також завдання - додержати в галузі культур-фільмів відповідної тематики та певної пересічної якосте. Що до тематики, то загалом треба визнати, що виготов
лені першого півріччя культур-фільми цілком збігаються із там тематичним пляном, що його було цього року накреслено. Крім культур-фільмів, кіно-фабриці довелось також виготовити декілька фільмів спеціяльних: щоб обслуговувати кампанію перевиборів Рад.
Пересічна вартість кожного культур-фільму фактично становить 12.500 крб., передбачено-ж було за пляном витрачати на кожен такий фільм 8.500 крб. Це перебільшення пояснюється по-перше тим, що, в звязку з недовантаженням фабрики, першого півріччя на ставлення цих фільмів припадав великий відсоток накладних видатків, а, по-друге, самий характер фільмів вимагав збільшити пересічну вартість.
Тепер над культур-фільмами працює 12 режисерських груп, що, переважно, складаються з молодих режисерів. Щоб виконати плян культур-фільмів, до кінця року збільшувати кількосте груп не треба. Але треба рішуче боро
тися із поглядами деяких режисерів на культур-фільми, як на „примусовий асортимент , як на перехідну стадію, щоб одержати художню поставу. Треба втлумачити їм те, шо куль
тур-фільми - це надзвичайно відповідальна справа, яка потрібує цілком кваліфікованих культурних робітників. Тільки за такої умови можна буде ручитися, що ми виготовлятимемо культурні, а не халтурні фільми. Отже, треба категорично й рішуче бо
ротися з намаганнями деяких поставників культур-фільмів перейти на художні картини. Треба аж до кінця року застабілізувати ці 12 груп.
Що до чергової тематики культур-фільмів, яка гарантувала-б виконання пляну, то немає чого боятися, ніби не вистачить сценарного матеріялу та відповідних тем. Такі теми в портфелі фабрики є, треба лише поряд з науково-популярними, медич
ними, шкільними, етнографічними, сільсько - господарськими й кооперативними фільмами звернути особливу увагу на теми виробничі, індустріяльні.
Ставлячи такі теми, як „Техніка безпеки в металопромисловості , „Техніка безпеки в угільній промисловості , „Від руди до металу , Сільсько-господарське машинобудівництво , „Шкі
ряна промисловість , „Електрифікація , „Коксування вугілля то-що, треба відбивати виробничо-індустріяльний зміст пляну культур-фільмів. Лише так ми зможемо своїм пляном культурфільмів відгукнуться на основні пекучі справи сьогоднішнього дня.
Що до складу режисерів, які працюють над культур-фільмами, то переважна більшість із них відповідає своїй роботі. Тих-же режисерів, що тепер перебувають під сумнівом і що про них мова може мовитись лише тоді, коли вони викінчать перший фільм, в разі вони себе не виправдаю гь, треба буде замінити такими робітниками, що гарантували-б своєю кваліфікацією виготовлення доброї продукції. Отже, коли ці режи
сери кінчать свої фільми, треба буде, зважаючи на їхню про
дукцію, переглянути склад режисерських груп, переглянути не тільки режисерів, а асистентів та стажорів, застабілізувати осіб, що цілком себе виправдали, від людей-же, які прийшли
самотьоком у період організації роботи й що роботи їхньої ніхто не знав, а вони мали лише формальне право зватись ре
жисерами, асистентами, стажорами, - відмовитись. Отак треба ставити справу, адже Київська кіно-фабрика - організація мо
лода, а тому помилки в доборі людей могли трапитись, та, певне, й трапились.
Завантажившись виключно культур-фільмами й лише готуючись до роботи над художніми поставами, фабрика надто мало зробила що до пляну художніх фільмів, бо випустила лише дві картини, але це цілком нормально, коли віднести основну роботу над художніми фільмами до другого півріччя.
За перше півріччя фабрика проводила величезну роботу, комплектуючи художні кадри. На сьогодні фактично працює дві художні групи: одна дитяча - „Шкідник , і друга - „Весна . Але в червні починають працювати ще шість груп, а саме: Довженко - „Земля , Шпиковський - „Хліб , Кордюм - „Останній лоцман , Каплер - „Студентка , Гричер - „Квартали передмістя , Френкель - „Радянський Робінзон ,
Крім того готуються до постави ще три групи - режисера Косухіна, режисера Долини й режисера Терешенка.
Коли підбити підсумки, які картини вже випущено, які ставлять і які ставитимуть, то можна сказати, що, почавши здій
снювати програм художніх фільмів лише з червня, фабрика безперечно виконає цього року ввесь плян - виготує 11 художніх картин.
Але на цьому заспокоюватись неможна. Треба зараз-же гаряче дбати про відповідну сировину (сценарії), щоб готуватися до виробництва наступного року.
Збільшувати зформовані цього року 11 груп для художніх постав на наступний рік не треба, бо, нормально завантаживши їх, можна буде цілком виконати зазначений програм. Звичайно, це не виключає можливости запросити поодиноких видатних режисерів, як що такі зголосяться протягом цього року.
Визначену цього року пересічну вартість художніх картин у 55.000 карб., зважаючи на ті сценарії, що є, і на витрати, що потрібні для їхнього оформлення, безперечно можна буде здій
снити до кінця року. Що-ж до тематики сценаріїв, то вона безперечно відповідає вимогам сьогоднішнього дня.
Закінчивши формування груп, як по культур-фільмах, так і по лінії художніх фільмів, треба зараз піднести справу про закріплення керівного апарату. Вже на сьогодні виявилось, що художнє керівництво в особі редакторів Худвідділу фабрики треба ще трохи збільшити.
Що до сценарної майстерні, то кількосно її на сьогодні можна не поширювати, проте сказати, що її вже вкомплектовано й що вона вже знайшла форми роботи - аніяк неможна.
Крім того, треба зараз-же заходитися, щоб пов’язати широке радянське суспільство з роботою фабрики для ху
дожньо-ідеологічного впливу на виробництво. Переведено
вже організаційну роботу, щоб утворити спеціальну художню раду на фабриці в складі 51 представника мистецьких, художніх, партійних, професійних організацій та виробничих під
приємств. Положення про роботу цієї Худради вже затверджено. Худраді треба найближчого часу почати практичну роботу, тоб-то ознайомитись з тими сценаріями, які мають ставити, поступово все більше й більше втягуватися в ті процеси виробництва, що найближчого часу будуть переводитись на фабриці.
Зменшити собівартість, піднести видатність праці, піднести дисципліну на виробництві, ущільнити робочий час, зменшити накладні, загально - адміністративні та цехові видатки - все це повинно займати першорядне місце в роботі фабрики.
Окремі прогули на виробництві складають 0,4 % і є, ніби-то, нормальні, але, беручи на увагу потребу підсилити трудову дисципліну, їх треба довести до абсолютного мінімуму. Невдосконалений облік того, як ущільнюється робочий час, а звідси - й відсутність певного ефекту що до збільшення видатности праці, коли й був нормальним підчас організаційного періоду, в якому перебувала фабрика протягом першого півріччя, то його ні в якому разі не можна дозволити протягом другого півріччя. Отим усяким виправдуванням, що мовляв, „організаційний період , треба оголосити рішучу боротьбу.
Другого півріччя треба усунути всі ті дефекти, що трапилися протягом першого півріччя через різні об’єктивні обставини, залежні від організаційного періоду.
Отак схарактеризувавши сучасний стан й перспективи Київської кіно-фабрики, можна сподіватись і, навіть, вимагати, щоб наприкінці року фабрика виконала покладені на неї за пляном завдання, суворо дотримуючись призначених на це асигнувань.
Петро Косячний.
Треба було ше й вишукувати художні сили, а також і сценарії добирати, бо це дало-б змогу почати працю. Але, перево
дячи всю організаційну роботу, маючи вже певний штат і певні видатки, фабрика не могла не займатися конкретною роботою.
Основне, що робила Київська кіно фабрика за перше півріччя, це ставила культур-фільми та готувалася до ро
боти на ділянці художніх фільмів. За виробничим пляном Київська кіно-фабрика має виготовити протягом цього року 11 художніх фільмів і 37 повнометражних культур-фільмів. За перше півріччя плян культур-фільмів виконали на 109%. Що-ж до художніх фільмів, то їх тим часом виготовлено лише два.
Поряд із кількосним виконанням плану культур-фільмів, перед фабрикою стояло також завдання - додержати в галузі культур-фільмів відповідної тематики та певної пересічної якосте. Що до тематики, то загалом треба визнати, що виготов
лені першого півріччя культур-фільми цілком збігаються із там тематичним пляном, що його було цього року накреслено. Крім культур-фільмів, кіно-фабриці довелось також виготовити декілька фільмів спеціяльних: щоб обслуговувати кампанію перевиборів Рад.
Пересічна вартість кожного культур-фільму фактично становить 12.500 крб., передбачено-ж було за пляном витрачати на кожен такий фільм 8.500 крб. Це перебільшення пояснюється по-перше тим, що, в звязку з недовантаженням фабрики, першого півріччя на ставлення цих фільмів припадав великий відсоток накладних видатків, а, по-друге, самий характер фільмів вимагав збільшити пересічну вартість.
Тепер над культур-фільмами працює 12 режисерських груп, що, переважно, складаються з молодих режисерів. Щоб виконати плян культур-фільмів, до кінця року збільшувати кількосте груп не треба. Але треба рішуче боро
тися із поглядами деяких режисерів на культур-фільми, як на „примусовий асортимент , як на перехідну стадію, щоб одержати художню поставу. Треба втлумачити їм те, шо куль
тур-фільми - це надзвичайно відповідальна справа, яка потрібує цілком кваліфікованих культурних робітників. Тільки за такої умови можна буде ручитися, що ми виготовлятимемо культурні, а не халтурні фільми. Отже, треба категорично й рішуче бо
ротися з намаганнями деяких поставників культур-фільмів перейти на художні картини. Треба аж до кінця року застабілізувати ці 12 груп.
Що до чергової тематики культур-фільмів, яка гарантувала-б виконання пляну, то немає чого боятися, ніби не вистачить сценарного матеріялу та відповідних тем. Такі теми в портфелі фабрики є, треба лише поряд з науково-популярними, медич
ними, шкільними, етнографічними, сільсько - господарськими й кооперативними фільмами звернути особливу увагу на теми виробничі, індустріяльні.
Ставлячи такі теми, як „Техніка безпеки в металопромисловості , „Техніка безпеки в угільній промисловості , „Від руди до металу , Сільсько-господарське машинобудівництво , „Шкі
ряна промисловість , „Електрифікація , „Коксування вугілля то-що, треба відбивати виробничо-індустріяльний зміст пляну культур-фільмів. Лише так ми зможемо своїм пляном культурфільмів відгукнуться на основні пекучі справи сьогоднішнього дня.
Що до складу режисерів, які працюють над культур-фільмами, то переважна більшість із них відповідає своїй роботі. Тих-же режисерів, що тепер перебувають під сумнівом і що про них мова може мовитись лише тоді, коли вони викінчать перший фільм, в разі вони себе не виправдаю гь, треба буде замінити такими робітниками, що гарантували-б своєю кваліфікацією виготовлення доброї продукції. Отже, коли ці режи
сери кінчать свої фільми, треба буде, зважаючи на їхню про
дукцію, переглянути склад режисерських груп, переглянути не тільки режисерів, а асистентів та стажорів, застабілізувати осіб, що цілком себе виправдали, від людей-же, які прийшли
самотьоком у період організації роботи й що роботи їхньої ніхто не знав, а вони мали лише формальне право зватись ре
ПІВРОКУ РОБОТИ (Що зробила й що робитиме Київська кіно-фабрика).
жисерами, асистентами, стажорами, - відмовитись. Отак треба ставити справу, адже Київська кіно-фабрика - організація мо
лода, а тому помилки в доборі людей могли трапитись, та, певне, й трапились.
Завантажившись виключно культур-фільмами й лише готуючись до роботи над художніми поставами, фабрика надто мало зробила що до пляну художніх фільмів, бо випустила лише дві картини, але це цілком нормально, коли віднести основну роботу над художніми фільмами до другого півріччя.
За перше півріччя фабрика проводила величезну роботу, комплектуючи художні кадри. На сьогодні фактично працює дві художні групи: одна дитяча - „Шкідник , і друга - „Весна . Але в червні починають працювати ще шість груп, а саме: Довженко - „Земля , Шпиковський - „Хліб , Кордюм - „Останній лоцман , Каплер - „Студентка , Гричер - „Квартали передмістя , Френкель - „Радянський Робінзон ,
Крім того готуються до постави ще три групи - режисера Косухіна, режисера Долини й режисера Терешенка.
Коли підбити підсумки, які картини вже випущено, які ставлять і які ставитимуть, то можна сказати, що, почавши здій
снювати програм художніх фільмів лише з червня, фабрика безперечно виконає цього року ввесь плян - виготує 11 художніх картин.
Але на цьому заспокоюватись неможна. Треба зараз-же гаряче дбати про відповідну сировину (сценарії), щоб готуватися до виробництва наступного року.
Збільшувати зформовані цього року 11 груп для художніх постав на наступний рік не треба, бо, нормально завантаживши їх, можна буде цілком виконати зазначений програм. Звичайно, це не виключає можливости запросити поодиноких видатних режисерів, як що такі зголосяться протягом цього року.
Визначену цього року пересічну вартість художніх картин у 55.000 карб., зважаючи на ті сценарії, що є, і на витрати, що потрібні для їхнього оформлення, безперечно можна буде здій
снити до кінця року. Що-ж до тематики сценаріїв, то вона безперечно відповідає вимогам сьогоднішнього дня.
Закінчивши формування груп, як по культур-фільмах, так і по лінії художніх фільмів, треба зараз піднести справу про закріплення керівного апарату. Вже на сьогодні виявилось, що художнє керівництво в особі редакторів Худвідділу фабрики треба ще трохи збільшити.
Що до сценарної майстерні, то кількосно її на сьогодні можна не поширювати, проте сказати, що її вже вкомплектовано й що вона вже знайшла форми роботи - аніяк неможна.
Крім того, треба зараз-же заходитися, щоб пов’язати широке радянське суспільство з роботою фабрики для ху
дожньо-ідеологічного впливу на виробництво. Переведено
вже організаційну роботу, щоб утворити спеціальну художню раду на фабриці в складі 51 представника мистецьких, художніх, партійних, професійних організацій та виробничих під
приємств. Положення про роботу цієї Худради вже затверджено. Худраді треба найближчого часу почати практичну роботу, тоб-то ознайомитись з тими сценаріями, які мають ставити, поступово все більше й більше втягуватися в ті процеси виробництва, що найближчого часу будуть переводитись на фабриці.
Зменшити собівартість, піднести видатність праці, піднести дисципліну на виробництві, ущільнити робочий час, зменшити накладні, загально - адміністративні та цехові видатки - все це повинно займати першорядне місце в роботі фабрики.
Окремі прогули на виробництві складають 0,4 % і є, ніби-то, нормальні, але, беручи на увагу потребу підсилити трудову дисципліну, їх треба довести до абсолютного мінімуму. Невдосконалений облік того, як ущільнюється робочий час, а звідси - й відсутність певного ефекту що до збільшення видатности праці, коли й був нормальним підчас організаційного періоду, в якому перебувала фабрика протягом першого півріччя, то його ні в якому разі не можна дозволити протягом другого півріччя. Отим усяким виправдуванням, що мовляв, „організаційний період , треба оголосити рішучу боротьбу.
Другого півріччя треба усунути всі ті дефекти, що трапилися протягом першого півріччя через різні об’єктивні обставини, залежні від організаційного періоду.
Отак схарактеризувавши сучасний стан й перспективи Київської кіно-фабрики, можна сподіватись і, навіть, вимагати, щоб наприкінці року фабрика виконала покладені на неї за пляном завдання, суворо дотримуючись призначених на це асигнувань.
Петро Косячний.