„Кіно - це найважливіше для нас мистецтво .
(ЛЕНІН ).
Зміст: Фільм - зброя Рад - передова: Наші нотатки; Протигаз проти „диму отечества - 1. Воробйов; Наш фільм і війна - М. Буш; Войовничий целюлоїд - С. Михайлович; Невідомий салдат - Л. Первомайський; Агітація імперіалізму В. Раковський: Марійка вимагає слова - Л. Скрипниченко; Війна війні - А. Альф; Як гендлюють культурою - В. Файер; По кіно-фабриках світу;
Наш конкурс.
Оборона країни ставить низку завдань перед Країною Рад, перед суспільством, перед усім механізмом державного ладу. Будуючи нові елементи промисловосте, зокрема важкої індустрії, перебудовуючи сільське господарство на нових підва
линах - на підвалинах масової колективізації й машинового господарювання, розгортаючи культурне будівництво на всіх ділянках науки, культури й техніки, Країна Рад не забуває про можливість нападу на нас з боку капіталізму. Зрозуміло, що чим успішніше буде розгортатися будівництво нового соціялістичного господарства, чим більше буде зростати нова куль
тура, тим більше буде зміцнюватися обороноспроможність нашої країни. Але, крім цих загальних засад, потрібні також спеціальні заходи, які-б у більшій мірі гарантували обороноспро
можність країни. Для цього е армія, для цього провадиться підготовка молодого покоління на випадок війни, але, крім цього, потрібні ще спеціяльні заходи й по лінії культурного будівництва, які-б сприяли виховуванню й загартованню бойців з ідеологічного боку.
Нам здається, що добре складена музика, або пісня, яка бадьорить дух бойців, виконує дуже велику й важливу функцію, хоч на перший погляд це, може, й непомітно. Добре зроблений
плакат чи картина, що викликає певну суму емоцій, також робить своє велике діло у загальній системі заходів що-до обо
рони країни. Досвід громадянської війни довів, яке колосальне,
а часом навіть вирішальне значіння мала ідеологічно-культурна підготовка бойців. Недарма, в протилежність буржуазним ар
міям, у нашій Червоній Армії переводиться надзвичайно велику культ-освітню роботу; недарма книга, театр, кіно й образо
творче мистецтво є складові елементи виховування червоноармійця й їх як - найповніше використовує Червона Армія. Цілком зрозуміло, що найсильнішою й найбільш здатною до оборони є та армія, яка цілком розуміє й свідомо ставиться до принципів і завдань своєї боротьби. Тому-то виключно від
повідальне завдання покладається на культ-освітні заклади нашої країни що-до виховування свідомости мас, а звідціль - і зміцнення наших сил для захисту інтересів соціалістичного бу
дівництва, для захисту Країни Рад. Це завдання покладається і на кінематографію, що багато важить у цій справі, навчаючи широкі маси елементарних засобів оборони, виховуючи ідеологію, виховуючи клясове почуття.
Але коли проаналізувати все те, що кінематографія проробила до цього часу по лінії військової підготовки, то треба визнати, що вона майже нічого ще не зробила. Є у нас громадська організація ТСО-Авіохем, що об’єднує мільйони членів і переводить колосальну роботу на захист Країни Рад. Але кінематографія до цього часу ще нічим цій організації не до
помогла. Ми поки-що не маємо жодного культур-фільму, який висвітлював-би значення хемічної оборони й хемії взагалі,
жодного фільму, який висвітлював-би роботу, що її переводить оця організація. Не маємо ми також і фільмів, що готували-б широкі маси до оволодіння елементами оборони. Це питання треба зараз рішуче й категорично поставити.
Радянська кінематографія, яку покликано розв’язувати низку проблем і пропагувати соціалізм, не може вважати, що вона виконає ці завдання, коли не буде освітлювати також і справ оборони країни Рад. Це завдання треба поставити перед кіне
матографією всерйоз і надовго - аж до перемоги соціалізму й по інших країнах, і ця робота ні в якому разі не повинна но
сити епізодичного характеру. Не лише в звязку з подіями на китайському або іншому кордоні, а повсякденно, повсякчасно треба переводити цю роботу, маючи на увазі, що рано або пізно доведеться країні Рад стати на захист своїх завойовань. І чим ліпше підготуємося по всіх лініях, в тому числі й по лінії культ-освітній через кінематографію, тим більша буде за
порука нашої перемоги. У своїх тематичних і виробничих плянах кінематографія повинна передбачати спеціяльні заходи по цій лінії.
Цілком зрозуміло, що кінематографія повинна розв язувати це завдання, не лише ставлючи спеціяльні військові фільми, а вона повинна й може розв’язувати питання оборони також і через фільми на інші теми з нашого соціялістичного будів
ництва й життя, що були-б добре оформлені художньо й міцно збудовані ідеологічно. Тому кінематографія аж ніяк не може обминути питання про ідеологічну насиченість і повноцінність своїх фільмів. Для нас повинно бути зрозуміло, що той ху
дожній твір, який не мобілізує уваги й не кличе до боротьби за нові елементи, є твір, який розхолоджує творчу бадьорість мас і послаблює їх чуйність, є твір, який об’єктивно не допомагає нашому будівництву, а тим самим і не підносить обороноздатносте нашої країни. Коли - б, припустімо, тепер ми про
пагували такі твори, як „Вишневий сад*, або „Суєта тэ-що, то, не зважаючи на те, що ці твори мають певну художню цінність, це було-б найгіршим проявом шкідливої аполітичносте. Коли театр, часом, „скуки ради , й продемонструє „Вишневий сад , „Суєту то-що, то кінематографія ні в якому разі не може воскрешати „Живих трупів , „Кривих панів , і інш.
Коли-б кінематографія надумалась відживити ці твори, це було-б не тільки політично безграмотно, а й політично шкідливо, що по-суті межувало-б зі шкідництвом. Адже-ж кінематографія повинна зважати на конкретні обставини, й тому основне зав
дання кінематографії на фронті обороноспроможносте країни - це, насамперед, ідеологічно повноцінна продукція. Вся кінема
тографічна продукція повинна бути просякнута ідеологією соціалізму, й над здійсненням цього завдання повинні працювати фільмарі.
(ЛЕНІН ).
ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ
4-й рік
Серпень, 1929 року№ 15 (61)
Зміст: Фільм - зброя Рад - передова: Наші нотатки; Протигаз проти „диму отечества - 1. Воробйов; Наш фільм і війна - М. Буш; Войовничий целюлоїд - С. Михайлович; Невідомий салдат - Л. Первомайський; Агітація імперіалізму В. Раковський: Марійка вимагає слова - Л. Скрипниченко; Війна війні - А. Альф; Як гендлюють культурою - В. Файер; По кіно-фабриках світу;
Наш конкурс.
ФІЛЬМ - ЗБРОЯ РАД!
Оборона країни ставить низку завдань перед Країною Рад, перед суспільством, перед усім механізмом державного ладу. Будуючи нові елементи промисловосте, зокрема важкої індустрії, перебудовуючи сільське господарство на нових підва
линах - на підвалинах масової колективізації й машинового господарювання, розгортаючи культурне будівництво на всіх ділянках науки, культури й техніки, Країна Рад не забуває про можливість нападу на нас з боку капіталізму. Зрозуміло, що чим успішніше буде розгортатися будівництво нового соціялістичного господарства, чим більше буде зростати нова куль
тура, тим більше буде зміцнюватися обороноспроможність нашої країни. Але, крім цих загальних засад, потрібні також спеціальні заходи, які-б у більшій мірі гарантували обороноспро
можність країни. Для цього е армія, для цього провадиться підготовка молодого покоління на випадок війни, але, крім цього, потрібні ще спеціяльні заходи й по лінії культурного будівництва, які-б сприяли виховуванню й загартованню бойців з ідеологічного боку.
Нам здається, що добре складена музика, або пісня, яка бадьорить дух бойців, виконує дуже велику й важливу функцію, хоч на перший погляд це, може, й непомітно. Добре зроблений
плакат чи картина, що викликає певну суму емоцій, також робить своє велике діло у загальній системі заходів що-до обо
рони країни. Досвід громадянської війни довів, яке колосальне,
а часом навіть вирішальне значіння мала ідеологічно-культурна підготовка бойців. Недарма, в протилежність буржуазним ар
міям, у нашій Червоній Армії переводиться надзвичайно велику культ-освітню роботу; недарма книга, театр, кіно й образо
творче мистецтво є складові елементи виховування червоноармійця й їх як - найповніше використовує Червона Армія. Цілком зрозуміло, що найсильнішою й найбільш здатною до оборони є та армія, яка цілком розуміє й свідомо ставиться до принципів і завдань своєї боротьби. Тому-то виключно від
повідальне завдання покладається на культ-освітні заклади нашої країни що-до виховування свідомости мас, а звідціль - і зміцнення наших сил для захисту інтересів соціалістичного бу
дівництва, для захисту Країни Рад. Це завдання покладається і на кінематографію, що багато важить у цій справі, навчаючи широкі маси елементарних засобів оборони, виховуючи ідеологію, виховуючи клясове почуття.
Але коли проаналізувати все те, що кінематографія проробила до цього часу по лінії військової підготовки, то треба визнати, що вона майже нічого ще не зробила. Є у нас громадська організація ТСО-Авіохем, що об’єднує мільйони членів і переводить колосальну роботу на захист Країни Рад. Але кінематографія до цього часу ще нічим цій організації не до
помогла. Ми поки-що не маємо жодного культур-фільму, який висвітлював-би значення хемічної оборони й хемії взагалі,
жодного фільму, який висвітлював-би роботу, що її переводить оця організація. Не маємо ми також і фільмів, що готували-б широкі маси до оволодіння елементами оборони. Це питання треба зараз рішуче й категорично поставити.
Радянська кінематографія, яку покликано розв’язувати низку проблем і пропагувати соціалізм, не може вважати, що вона виконає ці завдання, коли не буде освітлювати також і справ оборони країни Рад. Це завдання треба поставити перед кіне
матографією всерйоз і надовго - аж до перемоги соціалізму й по інших країнах, і ця робота ні в якому разі не повинна но
сити епізодичного характеру. Не лише в звязку з подіями на китайському або іншому кордоні, а повсякденно, повсякчасно треба переводити цю роботу, маючи на увазі, що рано або пізно доведеться країні Рад стати на захист своїх завойовань. І чим ліпше підготуємося по всіх лініях, в тому числі й по лінії культ-освітній через кінематографію, тим більша буде за
порука нашої перемоги. У своїх тематичних і виробничих плянах кінематографія повинна передбачати спеціяльні заходи по цій лінії.
Цілком зрозуміло, що кінематографія повинна розв язувати це завдання, не лише ставлючи спеціяльні військові фільми, а вона повинна й може розв’язувати питання оборони також і через фільми на інші теми з нашого соціялістичного будів
ництва й життя, що були-б добре оформлені художньо й міцно збудовані ідеологічно. Тому кінематографія аж ніяк не може обминути питання про ідеологічну насиченість і повноцінність своїх фільмів. Для нас повинно бути зрозуміло, що той ху
дожній твір, який не мобілізує уваги й не кличе до боротьби за нові елементи, є твір, який розхолоджує творчу бадьорість мас і послаблює їх чуйність, є твір, який об’єктивно не допомагає нашому будівництву, а тим самим і не підносить обороноздатносте нашої країни. Коли - б, припустімо, тепер ми про
пагували такі твори, як „Вишневий сад*, або „Суєта тэ-що, то, не зважаючи на те, що ці твори мають певну художню цінність, це було-б найгіршим проявом шкідливої аполітичносте. Коли театр, часом, „скуки ради , й продемонструє „Вишневий сад , „Суєту то-що, то кінематографія ні в якому разі не може воскрешати „Живих трупів , „Кривих панів , і інш.
Коли-б кінематографія надумалась відживити ці твори, це було-б не тільки політично безграмотно, а й політично шкідливо, що по-суті межувало-б зі шкідництвом. Адже-ж кінематографія повинна зважати на конкретні обставини, й тому основне зав
дання кінематографії на фронті обороноспроможносте країни - це, насамперед, ідеологічно повноцінна продукція. Вся кінема
тографічна продукція повинна бути просякнута ідеологією соціалізму, й над здійсненням цього завдання повинні працювати фільмарі.