ЦИФРИ СВІТОВОГО КІНА

Подавши цього року на сторінках нашого журналу низку статтів про стан кінематографії по різних країнах світу, - ми хочемо оце дати нашим читачам уяву про ті велетенські розміри, яких набрала тепер кінематографія на всій земній кулі.
Найкрасномовніше про це розкажуть голі статистичні дані. У фільмовій індустрії цілого світу вміщено капіталів на
3.015.000. 000 долярів. На долю Америки з цього числа припадає 2.000. 000.000 долярів (дві третини), Европи - 1 мільйярд дол., Австралію - 10 мільйонів дол., Азію - 3.000.000 дол. та Африку - .2.000.000 дол.
Коли поділити цих 3 мільйярди долярів на кількість населення всієї земної кулі, що, за останніми обчисленнями, виносить 1.793.000.000 душ, то вийде, що на кожну людину на світі припадає пересічно 1,5 доляра, вміщених в кіно-промисловість. У Сполучених Штатах на одну душу населення припадає 14 дол., а в Европі - 2,20 дол. капітальних вміщень в кіно. Кіно-вирг.бництво є тепер однією з найвизначніших галузів індустрії. У Сполуч. Штатах, де, як ми вже зазначали, скуп
чено дві третини всіх кіно-капіталів, кінематографія посідає четверте місце в індустрії й пересунеться, певне, навіть на третє місце.
Маючи за собою лише 33 роки існування, кіно випередило набагато всі інші форми розваги. На цілому світі немає закутка, де не знали-б і не любили-б кіна.
Кіно-статистики враховують, що в цілому світі є біля 60.000 кіно-театрів з загальною місткістю 24.000.000 місць (пересічно по 400 місць на 1 театр). Звичайно, до цього числа входять так велетенські кіно-театри американського типу на 5 - 6 ти
сяч місць, як і маленькі заклади на 100 і менше місць. Але пересічно виходить, що кожне місце в світовій кіно-сітці при
падає на 76 пожильців земної кулі. Рахуючи нормально по три сеанси на день, можна сказати, що світова кіно-сітка в її сучасному стані може обслужити що-дня 4% людськосте, тоб-то кожна людина на світі має змогу одвідати кіно 10 - 12 разів на рік.
Вираховано, що кіно-театри цілого світу одвідують на тиждень
250.000. 000 осіб. З цього числа 120.000.000 припадає на долю Сполучених Штатів.
Із наведеного числа кіно-театрів на цілому світі - 60.000, на долю Америки та Европи припадає 80%. Решту 20% поділяють між собою інші континенти: Африка, Азія та Австралія.
У найвигіднішому стані що-до своєї кіно-сітки перебуває Америка, бо її 24.000 кіно-театрів припадають на 207.000.000 населення в той час, коли 28.000 кіно-театрів Европи мають обслуговувати 451.000,000 осіб. Таким чином, європейська кіносітка удвічі слабше розвинена за американську.
Загалом Сполучені Штати тепер є база світової буржуазної кінематографії. Ми вже зазначили про велетенську участь цієї країни в капіталізації кіно-промисловости та в розподілі світової кіно-сітки.
Коли тепер ми звернемося до кіно-виробництва, то й тут ми побачимо таку-ж саму картину.
Візьмемо, як найхарактерніший показник, продукцію довгометражних ігрових фільмів. Пересічна річна світова продукція цих фільмів становить на рік 1340 фільмів.
З цієї кількосте Америка продукує 750 фільмів, тоб-то 57,8% всієї світової продукції (700 фільмів дають Сполучені Штати, а 50 фільмів - Канада та Латинська Америка).
Европа дає на рік пересічно 520 фільмів (37,8% світової продукції).
Азія дає на рік 50 фільмів (3%), Австралія - 20 фільмів (1,4%), Африка - власної продукції не має.
В Азії, а саме в Японії, як ми зазначали, відбувається тепер величезний процес розвитку кінематографії, але вона поки-що експортного значення не має.
Таким чином, на світовому кіно-ринкові опиняються один проти одного два могутні конкуренти: Сполучені Штати та Европа.
І, насправді, сучасна закордонна кіно - політика проходить під знаком запеклої боротьби за кіно-ринок між цих двох одиниць.
В цій боротьбі Европа (за винятком, зрозуміло, Радсоюзу. що споживає закордонні фільми в дуже незначній кількості), опинилася в невигідному стані: їй годі намагатися звойювати американський ринок, і єдине, за що вона бореться, - це за перемогу на власному ринкові та на ринках колоніяльних.
Підчас світової війни Сполучені Штати широко розвинули свою кіно-промисловість і майже цілком опанували ринок збід
нілої Европи. І до цього часу, продукуючи лише 54% довгометражних фільмів, Сполучені Штати задовольняють сучасніш світовий попит на цей крам на 90%.
Останні роки Европа вжила низки найрішучіших заходів, щоб захистити свою кіно-продукцію й зменшити довіз американських фільмів. Майже по всіх європейських країнах запроваджено систему контингенту, - сталого співвідношення девізних фільмів до власної продукції.
За останній рік становище Сполучених Штатів на закордонному кіно-ринкові значно похитнулося, так в наслідок згаданих заходів, як і через великий розвиток тонової кінематогра
фії в Америці. Оскільки в цій останній є елемент слова, вона
має обмеженіші експортні можливості, ніж всевладний „Великий Німий , що може мовчки промовляти до людей на всьому земному просторі, від бігунів до екватора. Гегемонія Америки на світовому коні похитнулася. Велику ролю тут відограв і радянський фільм, що вийшов тепер на міжнародник арену. Американський фільм дивляться в Европі, але й ненавидять, як надто нахабного й зухвалого гегемона. Мільйонні-ж трудящі маси наш фільм, фільм радянської країни, люблять і всіма силами підтримують. В цьому запорука його перемоги.
О. Хомик
Артисти Чистяков та Аліфанова в фільмі „Темне царство . Постава реж. Ґавронського. Виробництво Одеської кіно
фабрики ВУФКУ.