Японський кіно-плакат

Зразок японськ. кіно-пляката на шовк, тканині.
Японське кіно не минуло долі, загальної для всієї художньої культури
сучасної Японії. Як і все японське мистецтво, кіно так само нібито поділене на два світи, що поки що че
кають свого синтезу. Плакат япон
ського кіна цілковито відбиває цю роздвоєність.
Наймолодше з мистецтв, кіно, не змогло захистити себе від тиску ста
рого японського театру. В цьому за
хисті йому не допомогли ані електрика, ані хемія, ані механіка, що входять до виробничого процесу кінематографії, - ні американське тренування
акторів та операторів. Виявилося, що фото-хемія та механіка придатна не тільки для відтворення сучасности на екрані, а й японської февдальної давнини. З явився дивний художній фе
номен - кінофіковані „Кабукі . Тіні стародавнього театрального жанру продерлися й до кіно-ательє, на плівку, на екран. Не задовольняючися своєю надзвичайною живучістю в сучасному японському театрі, жанр „Кабукі в деяких своїх елементах пристосувався й до вимог кіно-глядача
А в той же час Америка, - цей другий (поруч з февдальним пасеїзмом) гегемон сучасної японської культури, - обдаровувала японське кіно своїми дарунками. Культурі традиційних акторських образів, запозичених з на
ціональної драми,протиставлявся культ американських „зірок ; складні інтриги „самурайських фільмів знаходили свою паралель в авантурному бойовику. Обов язковий оптимізм амери
канського кіно-сценарія і кіно-моралі урівноважувався також обов’язковою для японських фільмів апологією февдальних гідностей.
У плакаті весь цей обшарпаний одяг японського кіна може бути по
казаний з більшою щирістю, аніж на самій плівці. До того ж, з боку своєї барвистої природи, японський кіноплакат має на собі ще інші, не менш могутні впливи: в деякій своїй частині плакат - безпосередній спадкоємець старої кабукі йської, або, більше того, - старої японської гравюри, що так охоче й широко трактує театральні теми і образи. І от сучасний плакат японського кіна сполучає в собі всі ці елементи. Він намагається одразу, одними і тими ж засобами передати „національний стиль , тобто стиль старої гравюри, - і бути подібним, ра
зом з тим, на американську рекламу, справляти враження традиційними акторськими образами - масками, і одночасно не випадати з комплексу сучасної міської вулиці.
Кажучи про цю останню, про галасливу токійську Гінзу, з її електричними вогнями, миготливими реклямними установами, автомобілями та універсальними крамницями, кіно-плакат намагається бути цілковито американ
ським. Герой історичного фільму, який небудь побірник самурайської чести, набуває на плакаті, не дивля
чись на свої списи, лаковано-чорний вузол волосся, кімоно і гета, - щось спільне з мужнім Фербенксом, блис
кучим Наваро і навіть... рожевеньким Гарольд Ллойдом...
Але кіно розташоване не тільки на магистралях великих столичних вулиць, серед метушні автобусів та голосних таксі. Улюблені квартали кіна - ті ж
славетні театральні вулиці, на зразок осакської Дотомборі або токійської Асакуса, де старанно зберігається „суто-японський стиль . Тут незчисленні кіно-театрики стоять у безпосередньому сусідстві з „осе“ - стародавнім кабаре, театрами жанру „Ка
букі , ляльковими театрами. Плакат не може не урахувати цього оточення, що цілком відповідає до того ж і сти
леві „історичних фільмів . І от перед нами плакати, що привертають увагу глядача до фігур і масок стародавньої театральної афіші та гравюри.
Стиль японської гравюри взагалі має в собі великі можливості для ми
стецтва плакату. Досить згадати за ту ролю, що відограли японські майстрі в розвиткові найновішого європейського плакату. Площинна компо
зиція японської гравюри, фронталь
ність її фігур, енергійна чіткість її лінійних та кольорових елементів, - зробили непереможний вплив на но
вих західних плакатистів - від Дотрока до Мора.
Проте, використання цих ресурсів старого національного мистецтва і, особливо, японського кіно-плакату далеко не завжди дає високий художній ефект. Дуже часто справа обме
жується досить грубим сполученням туристського „японського стилю з незграбними прийомами американської реклями. Зате тим більшого інтересу набувають ті зразки японського плакату, що в них знаходить
своє щасливе розвязання проблема всього сучасногояпонського мистецтва: сполучення, що було б не голою стилізацією, а новим самостійним стилем. З цього боку справжній шедевр виставки - це невеличкий плакат з портретом Чапліна. Обличчя американ
ського коміка і текст анонсу виконано тут у стилі японських тушових малюнків, і цілий плакат мусить нагадувати „какемоно - сувій з малюнком і з віршованим текстом, що висить у кожній японській кімнаті.
Велику ролю в японському плакаті, як і у всій японській образотворчій культурі відограє гіерогліфічний шрифг. Тут не місце багато говорити про особливості японського сприймання гіерогліфічного тексту, - сприй
мання, шо в ньому поруч з процесом читання фігурує також зовсім чужий нашій звуковій абетці процес образо
творчого розуміння тексту. Гіерогліф - не тільки умовний знак, але й певний художній образ. Текст в япон
ському плакаті являє собою, всупереч європейському плакатові, не службо
вий, а основний елемент композиції. Це тим яскравіше позначається на
кіно-плакаті, бо низка гіерогліфів - це ланцюг кінематографічних кадрів де з окремих літер-образів складається, динаміка своєрідного текстового фільму.
Глядач, що не вміє читати по-японському, сприймає гіерогліфічний взі
рець з суто декоративного боку, - але і в такому звуженому сприйманні цей елемент японського плакату зберігає свою велику художню силу.
Отже мистецтво японського кіноплакату, невважаючи на деякі його специфічні, не гаразд зрозумілі європей
ському глядачеві, риси, являє собою великий інтерес.
Д. Аркін.