В галузі виробництва задовольнити потреби українського глядача на 80% радянським фільмом. Утворити власний фільм не тільки художній, але й науковий, шкільний, що обслуговував би потребу нашого робітника та селянина в науці, в знаннях, та сприяв би розвиткові нашої культури й господарства.
В цифрах це отак виглядає: обидві кіно-фабрики — Одеська й Київська 1933 року продукують 90 художніх картин та 99 повнометражних культурних (по 1200 метрів). Більшість із цих фільмів буде зроблено, як тонові.
За п’ятиріччя виробництво ВУФКУ дасть 316 художніх фільмів та 317 культурних.
Виробництво підсобне накреслено так, що цілком мусить задовольнити потреби кіно-мережи в кіно-апаратурі, дета
лях, моторах тощо. Механічний завод даватиме на жовтень 33 року продукції—3.400 апаратів та 60.000 частин і деталів. Темп продукції 33 року проти 27/28—719%. Кіно-либораторія випускатиме обробленої плівки—29.547 тисяч ме
трів. Фото-лябораторія—45.560 фото-комплектів. Кіно-хроніка—104 числа на рік. Продукція фільмів вимагатиме відповідної кількости художніх та технічних сил. П’ятирічний плян передбачає на жовтень 33 року, що в кіні пра
цюватиме 120 режисерів, операторів, адміністраторів та художників.
В галузі розвитку кіномережі—до 1933 року наше кіно мусить охопити глядача, задовольнити його потреби в усіх галузях кіно-мистецтва і кінофікувати всі робітничі клюби; утворити по всіх округових містах держтеатри, щоб демон
струвати тонове кіно; охопити всі сільради кіно-стаціонарками чи пересувками; кінофікувати всі школи України на 50%.
Число екранів з 2.558 зросте до 18.819, робітничі устави з 799 до 1.838, селянські стаціонарки—з 975 до 4.979, пересувні—з 35 до 1.401, шкільні—з 16 до 2.550.
В наслідок нашої кінофікації селянські кіна зможуть пропустити на рік близько 250 міл. глядачів, або кожного дорослого глядача 15 раз на рік. Тепер же селянство може відвідувати кіно всього 2,8 разів на рік. Через міську кіномережу пройде близько 100 мільйонів глядачів, що дозво
лить кожному глядачеві відвідати кіно 29 разів на рік, або 2,4 рази на місяць.
Армія робітництва, що обслуговує кіно-справу УСРР, зростає з 1.813 душ до 3.504 на 1/Х 33 року. Крім того в сіль
ській, робітничій та комерційній мережі працюватиме близько 8.000 кіно-механиків та іншого обслуговувального персоналу до 2.000. Отже, разом кадри кінематографії української виноситимуть коло 13.500 душ. Для доброго роз
витку кінематографії потрібне нове будівництво. Крім 25 нових кіно-театрів, будуватимуть велику фабрику кіно
плівки та великий механічний завод кіно-апаратів. Обидва ці підприємства треба до жовтня 33 року збудувати.
В. Галевич.
Скільки фільмів буде в про
каті на Україні?
Скільки метрів кінофільмів виробить наше кіновироб
ництво?
Скільки глядачів одвідгло
кіно на Україні?
робітництво й ще менше село. За п’ять років мережа кінів зросла на 402,8%. Робітничі кіна зростають до 799, збіль
шившись майже втрічі (293%), сільських кінів є близько тисячі, збільшившись майже на 8 разів (789%). Отже Жов
тень 1928 року бачить на Україні 2026 великих кіно-театрів. Кіно пішло в широкі робітниче-селянські маси.
В розвитку радянської кінематографії на Україні — (1928/29 р. є першим роком п’ятирічного пляну. Першим роком плянового будування кінематографії, що погоджене
темпами розвитку народнього господарства України та директивами керівних органів.
Які ж ці директиви та настанови?
В темпах розвитку нашої кінематографії багато є подібного до темпів розвитку американської — ота безмежність ринку, ота необхідність завоювати ввесь світ продукцією своїх фабрик, той же швидкий розвиток експорту картин. У нас менше капіталу, зате більше пляновости та організованости.
На жовтень 1933 року кінематографії України поставлені
такі завдання:
В цифрах це отак виглядає: обидві кіно-фабрики — Одеська й Київська 1933 року продукують 90 художніх картин та 99 повнометражних культурних (по 1200 метрів). Більшість із цих фільмів буде зроблено, як тонові.
За п’ятиріччя виробництво ВУФКУ дасть 316 художніх фільмів та 317 культурних.
Виробництво підсобне накреслено так, що цілком мусить задовольнити потреби кіно-мережи в кіно-апаратурі, дета
лях, моторах тощо. Механічний завод даватиме на жовтень 33 року продукції—3.400 апаратів та 60.000 частин і деталів. Темп продукції 33 року проти 27/28—719%. Кіно-либораторія випускатиме обробленої плівки—29.547 тисяч ме
трів. Фото-лябораторія—45.560 фото-комплектів. Кіно-хроніка—104 числа на рік. Продукція фільмів вимагатиме відповідної кількости художніх та технічних сил. П’ятирічний плян передбачає на жовтень 33 року, що в кіні пра
цюватиме 120 режисерів, операторів, адміністраторів та художників.
В галузі розвитку кіномережі—до 1933 року наше кіно мусить охопити глядача, задовольнити його потреби в усіх галузях кіно-мистецтва і кінофікувати всі робітничі клюби; утворити по всіх округових містах держтеатри, щоб демон
струвати тонове кіно; охопити всі сільради кіно-стаціонарками чи пересувками; кінофікувати всі школи України на 50%.
Число екранів з 2.558 зросте до 18.819, робітничі устави з 799 до 1.838, селянські стаціонарки—з 975 до 4.979, пересувні—з 35 до 1.401, шкільні—з 16 до 2.550.
В наслідок нашої кінофікації селянські кіна зможуть пропустити на рік близько 250 міл. глядачів, або кожного дорослого глядача 15 раз на рік. Тепер же селянство може відвідувати кіно всього 2,8 разів на рік. Через міську кіномережу пройде близько 100 мільйонів глядачів, що дозво
лить кожному глядачеві відвідати кіно 29 разів на рік, або 2,4 рази на місяць.
Армія робітництва, що обслуговує кіно-справу УСРР, зростає з 1.813 душ до 3.504 на 1/Х 33 року. Крім того в сіль
ській, робітничій та комерційній мережі працюватиме близько 8.000 кіно-механиків та іншого обслуговувального персоналу до 2.000. Отже, разом кадри кінематографії української виноситимуть коло 13.500 душ. Для доброго роз
витку кінематографії потрібне нове будівництво. Крім 25 нових кіно-театрів, будуватимуть велику фабрику кіно
плівки та великий механічний завод кіно-апаратів. Обидва ці підприємства треба до жовтня 33 року збудувати.
В. Галевич.
Скільки фільмів буде в про
каті на Україні?
Скільки метрів кінофільмів виробить наше кіновироб
ництво?
Скільки глядачів одвідгло
кіно на Україні?
робітництво й ще менше село. За п’ять років мережа кінів зросла на 402,8%. Робітничі кіна зростають до 799, збіль
шившись майже втрічі (293%), сільських кінів є близько тисячі, збільшившись майже на 8 разів (789%). Отже Жов
тень 1928 року бачить на Україні 2026 великих кіно-театрів. Кіно пішло в широкі робітниче-селянські маси.
В розвитку радянської кінематографії на Україні — (1928/29 р. є першим роком п’ятирічного пляну. Першим роком плянового будування кінематографії, що погоджене
темпами розвитку народнього господарства України та директивами керівних органів.
Які ж ці директиви та настанови?
В темпах розвитку нашої кінематографії багато є подібного до темпів розвитку американської — ота безмежність ринку, ота необхідність завоювати ввесь світ продукцією своїх фабрик, той же швидкий розвиток експорту картин. У нас менше капіталу, зате більше пляновости та організованости.
На жовтень 1933 року кінематографії України поставлені
такі завдання: