У спадщину від старих хозяїв ВУФКУ залишилося 110 кінотеатрів, з яких найбільшу частину по суті важко назвати театрами.
Усе це здебільшого — приміщення крамниць або ісклепів (іноді стайні, кузні), що в свій час були пристосовані під кінотеатри.
І це не дивно, бо навіть закордоном удовійськові часи найбільша частина кінотеатрів містилася в пристосованих приміщеннях, бо сама кіносправа була новою справою й підприємці побоювались вкладати великі кошти в це нове ще тоді діло.
Лише в післявійськовий час закордоном почато широке будівництво нових кінотеатрів у звязку з надзвичайним попитом на кіно.
Таксамо недостатня кількість місць, непристосованісіь кінотелтральних приміщень шодо нових вимог до кіна, відсутність кінотеатрів в окремих
робітничих районах по великих містах та відсутність кінотеатрів по багатьох малих містах України, поставили на порядок денний перед Правлінням ВУФКУ про будівництво нових кін.
За розробленим п’ятирічним планом ВУФКУ має збудувати на Україні 25 нових кинозаль. Але це будівництво, за постановою вищих органів, повинно переводитися лише при умові надання ВУФКУ місцевими організаціями певних довготермінових кредитів.
Отже довелося ВУФКУ витратити досить багато часу й праці на розворушення місцевих організацій, що повинні взяти участь в цьому будіьнтштві. Одночасно з цим потрібно було проробити питання про орієнтовну вартість будівництва та взагалі вирішити — який же повинен бути новий кінотеатр. За даними вар
тости закордонною будівництва було встановлено, шо вартість одного місця, себ-то вартість будівлі з устаткуванням, поділивши її на кількість глядачів, становить в американських нових кінотеатрах 1400 доларів, а в німецьких—1000 марок.
Не припускаючи кри-ливоі оздоби та розкошів непотрібних для нашого побуту, було нираховано та вирішено, виходячи з цілої нижи факторів, про частину яких мова буде нижче, вста
новити орієнтовну вартість одного мхця в 400 крб. Що ж до саміх театрів, то вирішено було будувати театри, що мають культурно обслуговувати маси не ті іьки підчас демонстрування картин, — а й підчас чекання публіки в фойє.
Для цієї мети при нових театрах повинні бути крім основного фойє ще й бібліотека - читальня, кімната для шахів, демонстрування хроніки та культурфільму в фойє, окрема кімната
для курців, буфетна, вбиральні та по деяких театрах військові тири. Крім того в них має бути низка приміщень для персоналу.
Такі додаткові приміщення різко відрізняють радянський кінотеатр від закордонного, який не має й натяку на такі при
міщення (крім хіба спецільних туалетних жіночих кімнат з м’ягким умеблюванням).
Дуже важливо було вияснити питання, чи потрібні при театрах гардероби, щоб глядачі могли роздяга
тися. Після всебічного та детального вивчення цього питання було вирішено, що не зва
жаючи на гігієнічну потребу в цьому, все ж таки треба відмовитися від влаштування гардеробу тому: 1) що це значно збільшило б ку
батуру, а тому й вартість будівлі, 2) що це затримуватиме евакуацію публіки, бо хоч би як були добре розташовані гардероби, та на
товпу й черг не оминути, а це викличе незадоволення відвідувачів, 3) що більша частина публіки попадає до кінотеатру випадково, а тому не хоче роздягатися й це досвідом Московських та Ленінградських кінотеатрів доведено, 4) шо через деякий час, коли побу
тові умови й техніка в нас покращають, то глядачі може не тільки не хотітимуть роздягатися, а й до театру не ходитимуть, бо кожний вдома матиме можливість дивитися кінокартину.
Для розроблення проекту такого кінотеатру
вирішено було відмовитися від індивідуаль
На фотах — ліворуч проект кінотеатру, що одержав ІІ-гу премію Праворуч — загальний вигляд тогож театру згори.
Проект кінотеатру, що одержав 1-шу премію.
Усе це здебільшого — приміщення крамниць або ісклепів (іноді стайні, кузні), що в свій час були пристосовані під кінотеатри.
І це не дивно, бо навіть закордоном удовійськові часи найбільша частина кінотеатрів містилася в пристосованих приміщеннях, бо сама кіносправа була новою справою й підприємці побоювались вкладати великі кошти в це нове ще тоді діло.
Лише в післявійськовий час закордоном почато широке будівництво нових кінотеатрів у звязку з надзвичайним попитом на кіно.
Таксамо недостатня кількість місць, непристосованісіь кінотелтральних приміщень шодо нових вимог до кіна, відсутність кінотеатрів в окремих
робітничих районах по великих містах та відсутність кінотеатрів по багатьох малих містах України, поставили на порядок денний перед Правлінням ВУФКУ про будівництво нових кін.
За розробленим п’ятирічним планом ВУФКУ має збудувати на Україні 25 нових кинозаль. Але це будівництво, за постановою вищих органів, повинно переводитися лише при умові надання ВУФКУ місцевими організаціями певних довготермінових кредитів.
Отже довелося ВУФКУ витратити досить багато часу й праці на розворушення місцевих організацій, що повинні взяти участь в цьому будіьнтштві. Одночасно з цим потрібно було проробити питання про орієнтовну вартість будівництва та взагалі вирішити — який же повинен бути новий кінотеатр. За даними вар
тости закордонною будівництва було встановлено, шо вартість одного місця, себ-то вартість будівлі з устаткуванням, поділивши її на кількість глядачів, становить в американських нових кінотеатрах 1400 доларів, а в німецьких—1000 марок.
Не припускаючи кри-ливоі оздоби та розкошів непотрібних для нашого побуту, було нираховано та вирішено, виходячи з цілої нижи факторів, про частину яких мова буде нижче, вста
новити орієнтовну вартість одного мхця в 400 крб. Що ж до саміх театрів, то вирішено було будувати театри, що мають культурно обслуговувати маси не ті іьки підчас демонстрування картин, — а й підчас чекання публіки в фойє.
Для цієї мети при нових театрах повинні бути крім основного фойє ще й бібліотека - читальня, кімната для шахів, демонстрування хроніки та культурфільму в фойє, окрема кімната
для курців, буфетна, вбиральні та по деяких театрах військові тири. Крім того в них має бути низка приміщень для персоналу.
Такі додаткові приміщення різко відрізняють радянський кінотеатр від закордонного, який не має й натяку на такі при
міщення (крім хіба спецільних туалетних жіночих кімнат з м’ягким умеблюванням).
Дуже важливо було вияснити питання, чи потрібні при театрах гардероби, щоб глядачі могли роздяга
тися. Після всебічного та детального вивчення цього питання було вирішено, що не зва
жаючи на гігієнічну потребу в цьому, все ж таки треба відмовитися від влаштування гардеробу тому: 1) що це значно збільшило б ку
батуру, а тому й вартість будівлі, 2) що це затримуватиме евакуацію публіки, бо хоч би як були добре розташовані гардероби, та на
товпу й черг не оминути, а це викличе незадоволення відвідувачів, 3) що більша частина публіки попадає до кінотеатру випадково, а тому не хоче роздягатися й це досвідом Московських та Ленінградських кінотеатрів доведено, 4) шо через деякий час, коли побу
тові умови й техніка в нас покращають, то глядачі може не тільки не хотітимуть роздягатися, а й до театру не ходитимуть, бо кожний вдома матиме можливість дивитися кінокартину.
Для розроблення проекту такого кінотеатру
вирішено було відмовитися від індивідуаль
На фотах — ліворуч проект кінотеатру, що одержав ІІ-гу премію Праворуч — загальний вигляд тогож театру згори.
Проект кінотеатру, що одержав 1-шу премію.