Робота над фільмом
(Продовження Див. № 8 «Кіно»)
Візір видошукача має три дірочки, щоб дивитися на предмети, які знимається й які віддалені на 2 - 4 метри від апарату.
Підойма (11), що регулює величину відкриття діяфрагми, в більшості має позначення, які показують на яку величину відкрито обтюратор, або у віднос
них цифрах, які показують час експозиції (останнє дуже зручно й вживається в усіх апаратах типу Дебрі).
Підойма (9) пускає в рух автоматичну діяфрагму, що нею користуються для «затемнення», «посвітлення» й «наплинів». Усього цього досягається через автоматичне поступове звуження або розкриття щілини обтюратора.
Контрольна підойма (10) не тільки показує стан обтюратора - відкрито чи закрито, - але й нею можна відкрити або закрити обтюратора, повернувши підойму стрілкою на покажчик стану обтюратора (відкрито - закрито).
Метромір (12) має дві стрілки - одна відраховує кількість заснятої плівки в метрах, друга - частки ме
тру, кадри. Останнє надзвичайно важливо підчас мультиплікаторного й трюкового знимання, бо дає змогу точно орієнтуватися в кожному кадрі, що його заснято.
Візір (13), потрібний для того щоб дивитися на кадр безпосередньо через плівку, має міцну «відворотну» лупу. Це дає змогу бачити кадр значно збіль
шеним і в нормальному стані (не «догори ногами»). Для лупи потрібна точна направка «на око» (того, хто направляє), що досягається через просте повер
нення лупи, так само, як і в призматичних біноклях. Щоб стороннє світло не впало через лупу на плівку й не попсувало її, візіри мають або покришку, що не пропускає світла, або автоматичну засувку, що відкривається, коли висувається візір, і закривається, коли він всувається в апарат. В останій час німецька фірма Асканія робить візіри, лупа яких автоматично відкривається сама в тому разі, коли око щільно притиснуто до козирка візіра.
Це дуже полекшує догляд за кадром під час знимання.
Покажчик скорости (14) має стрілку, що цифрою показує на скорість ходу апарату в даний момент.
Цифри показують кількість кадрів, що проходять в секунду, з особливим позначенням нормальної кількости (16).
Коли підойма (15) висувається унизу безпосереднє під останнім кадром, то плівку пробиває мітчик, да
ючи змогу таким чином відокремити сцени одну від одної. Таку мітку можна робити тільки підчас «стояння» апарату.
Коли висунути підойму (16) вперед, то апарат при одному повороті ручки зробить не 8, а 1 знимок, що потрібно для так званого мультиплікаторного знимання.
Додавши реньон (17) фабрика Дебрі хотіла дати змогу зробити пластичинішими образи предметів, що перебувають поза фокусом, - далі або ближче від
предмета, на який направлено. Це можна використати, звичайно, й при навмисній позафокусності передніх (крупних) планів. В останній час критика де
далі більше говорить про недоцільність такого при
ладдя, хоча сказати щось цілком певне про нього ще не можна, бо на практиці про нього висловлюють найрізноманітніші погляди.
Розглянемо тепер процеси зарядки плівкою, направки на фокус, роботи автоматичної діафрагми й реньона в апаратах Дебрі.
Почнемо із зарядки плівки.
Перед тим, як вмістити в касету плівку слід намотати на особливий валок від касети. При апараті Є особлива ручна моталка, якою плівку намотується на валок.
За допомогою цієї моталки в абсолютній темряві або при червоному неактинічному світлі, плівка з ру
лона перемотується на валок від касети - емульсією на верх. Намотану плівку вправляється в касету, при чому раніш вільний кінець її просовується у вихідну щілину касети.
Малюнок 3. Апарат заряжении плівкою. Вигляд
спереду й збоку: 1 - рямка, 2 - плівка,