„Кіно це найважливіше для
нас мистецтво“
ЛЕНІН
ЗМІСТ № 10 „КІНО . М. Кульчич „Рік кінохроніки , Наші нотатки, В. Галевич „Кіно України через п’ять років , О. Цейс „Переворот на Сиром ятці , Л. Френкель „Руки вгору , Тіні на целулоїді, М. Ушаков „На Одеській кінофабри
ці“, Б. Чацький „По кіноБерліну , О. Борисов „Фільм у роботі , По кінофабриках світу, Радянське кіновинахідництво, Постанова наради при агітпропі ЦК, Письменники й українське кіно, І. Воробйов „Перспективи розвитку укр. кіно .
Художні роботи К. Болотова й Ю. Кривдіна.
Перед 1927 роком регулярного виробництва кінохроніки
на Україні не було.
За ввесь час існування української кінематографії 5 років, ВУФКУ випустило 20 30 №№ хроніки, зі змістом випадкового характеру. Через індиферентне ставлення прокату до хроніки, її по кінотеатрах майже не демонструвалося. Зняту взимку хроніку демонстровано по екранах УСРР влітку, й навпаки зняту влітку зимою.
Лише 1927 р. починається регулярний випуск 4х №№ «КІНОТИЖНЯ» ЩОЧІСЯЦЯ.
Розгортати роботу з організацією української кінохро ніки доводилося за дуже тяжких умов, завдяки низці суб’єк
тивних та об’єктивних причин, що є, на жаль, невід ємний до кінороботи додаток.
Відсутність досвіду в постановці кінохроніки на Україні, відсутність кореспондентської сітки, знімальної апаратури, потрібної на постачання невеличкого кадру кореспондентів, що працюють з допотопними кіноапаратами, недбайливість деяких кіно робітник ів на місцях, що гальму
вали просування кін охроніки на екіраїн, відсутність окремої лабораторії тощо, всі ці моменти не могли не вплинути на тематику та техніку перших №№ «КіноТижня».
Перші №№ «КіноТижня» були багаті на різні засідання, демонстрації, й це викликало цілком справедливі нарікання з боку глядача.
Узявши орієнтацію в роботі на кіномолодняк і зміцнивши організаційно свої позиції хроніка ВУФКУ скеровує овій напрямок на громадськість і на з вязок з кіноглядачем, ор
ганізовуючи по робітничих клубах громадські перегляди та критичні обговорення нових №№ газети. Це, безперечно, сприяло поліпшенню тематики «КіноТижня».
«КіноТиждень» особливо уважно відгукався на всі важливі політичні події, та кампанії. До 10ої річниці Жовтня було випущено змонтований з архівного матеріялу, істо
ричнохронікальний фільм на три частини «Як це буяо». До «Міжнароднього дня робітниці», до річниці Леніінової смерти, на Толстовське свято, до хлібозаготовчої кампанії тощо присвячується спеціальні, окремі №№ кінохро иіки.
Найбільш важливі події наукового й культурного характеру так само мають детальне відбиття в «КіноТижні» ВУФКУ: агітація за пожертви иа пам’ятник Коцюбин
ському, відкриття єврейської катедри при ВУАН і т. п., всі ці моменти свого часу показувано глядачеві на екранах УСРР.
Вміщення закордонного матеріялу, одержуваного від кіно кореспондентів, що працюють за завданнями ВУФКУ в Бер
ліні, Парижу, НьюЙорці, сприяє значному поновленню та пожвавленню «КіноТижня». Показана останніми часами хроніка політичних подій закордоном: виступ червоіних фронтовиків, вибори до ірайхстаїгу, компартія Німеччини, передвиборча кампанія у Фіранці! тощо, зробила на ро
бітничого глядача (що має уявлення про події на Заході тількино з друкованих видань), велике враження.
Останніми часами українська кінохроніка удалася до зовсім нових у кінороботі спроб до виготовлення кіно
фейлетонів, що в принципі можуть прислужитися за пре
красний засіб боротьби з негативними явищами нашого життя. Бюрократизм, алкоголізм, протекціонізм, розхлябаність, можна й потрібно висміяти засобами кінофейлетону.
Хроніка ВУФКУ стає на цей шлях і вже випустила кілька фейлетонів: «Після різдвяної ночи» (Після святонька в районі міліції), «Тепла кумпанія на Дніпрельстані», «Наші до
роги» (відповідь на статтю в газеті «Пролетар», що авто на Україні замінить воза) тощо.
Перша спроба, більшменш удала, до глядача дійшла. Зараз перед хронікою завдання всіляко розвивати свою роботу в галузі фейлетону.
Свій операційний рік з хроніки. ВУФКУ закінчило випуском 52 №№ КіноТижня, та 19 хронікльних короткометражних фільмів, із загальним метражем в робочому позитиві близько 28 тисяч метрів.
В прокат випускається по двадцяти копій з кожного примірника.
Розмови про нерентабельність хроніки дурні розмови. Оскільки хроніка притягла увагу кіноглядача й зробилася складовою частиною програму, цікаво наївести деякі чи слові даиі, звязаіні з витратами на хроніку.
На хроніку, наприклад, у червні було витрачено 2523 крб., у липні 2690 крб.
За відомостями самого тільки Дтпропетровського Відділу ВУФКУ прибуток з прокату кінохроніки становить у червні 2595 крб., а в липні 2677 крб. А таких відділів ВУФКУ має шість. Коментувати зайве!
Багато є ще хиб у роботі хроніки. Багато ще доведеться в роботі шукати, помилятися й знову шукати, щоб вивезти справу хроніки на правильні рейки, щоб зробити кінохро ніку цікавою, корисною газетою.
Але вже одна обставина для кінохронки на Україні надзвичайно важлива:
До кінця своєї першої річниці кінохронік а ВУФКУ, перемітиш на своему шляху цілу низку труднощів, набула на Україні повного права громадянства.
Перспективи в роботі хроніки величезні. Переведення в життя низки заходів дальшого якісного поліпшення хро
ніки _ ВУФКУ гальмується тим, що немає мваяіфіковаиих
кадрів кінокорів, кіножурналістів, окремої лабораторії, що далаб змогу демонструвати хроніку на екрані другого дня після знімання, та низкою інших моментіїв, що їх і треба гадати, буде поволі усунуто.
Участь у роботі кінохроніки кіноглядача та преси муситиме забезпечити правильне керівництво та наіпряімок української кінохроніки. Завданняж української кінема тографіії забезпечити кінохроніці почесне місце їв кіно виробництві
нас мистецтво“
ЛЕНІН
ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ
3й рікЖовтень, 1928 року.№ 10 (46)
ЗМІСТ № 10 „КІНО . М. Кульчич „Рік кінохроніки , Наші нотатки, В. Галевич „Кіно України через п’ять років , О. Цейс „Переворот на Сиром ятці , Л. Френкель „Руки вгору , Тіні на целулоїді, М. Ушаков „На Одеській кінофабри
ці“, Б. Чацький „По кіноБерліну , О. Борисов „Фільм у роботі , По кінофабриках світу, Радянське кіновинахідництво, Постанова наради при агітпропі ЦК, Письменники й українське кіно, І. Воробйов „Перспективи розвитку укр. кіно .
Художні роботи К. Болотова й Ю. Кривдіна.
РІК КІНОХРОНІКИ
Перед 1927 роком регулярного виробництва кінохроніки
на Україні не було.
За ввесь час існування української кінематографії 5 років, ВУФКУ випустило 20 30 №№ хроніки, зі змістом випадкового характеру. Через індиферентне ставлення прокату до хроніки, її по кінотеатрах майже не демонструвалося. Зняту взимку хроніку демонстровано по екранах УСРР влітку, й навпаки зняту влітку зимою.
Лише 1927 р. починається регулярний випуск 4х №№ «КІНОТИЖНЯ» ЩОЧІСЯЦЯ.
Розгортати роботу з організацією української кінохро ніки доводилося за дуже тяжких умов, завдяки низці суб’єк
тивних та об’єктивних причин, що є, на жаль, невід ємний до кінороботи додаток.
Відсутність досвіду в постановці кінохроніки на Україні, відсутність кореспондентської сітки, знімальної апаратури, потрібної на постачання невеличкого кадру кореспондентів, що працюють з допотопними кіноапаратами, недбайливість деяких кіно робітник ів на місцях, що гальму
вали просування кін охроніки на екіраїн, відсутність окремої лабораторії тощо, всі ці моменти не могли не вплинути на тематику та техніку перших №№ «КіноТижня».
Перші №№ «КіноТижня» були багаті на різні засідання, демонстрації, й це викликало цілком справедливі нарікання з боку глядача.
Узявши орієнтацію в роботі на кіномолодняк і зміцнивши організаційно свої позиції хроніка ВУФКУ скеровує овій напрямок на громадськість і на з вязок з кіноглядачем, ор
ганізовуючи по робітничих клубах громадські перегляди та критичні обговорення нових №№ газети. Це, безперечно, сприяло поліпшенню тематики «КіноТижня».
«КіноТиждень» особливо уважно відгукався на всі важливі політичні події, та кампанії. До 10ої річниці Жовтня було випущено змонтований з архівного матеріялу, істо
ричнохронікальний фільм на три частини «Як це буяо». До «Міжнароднього дня робітниці», до річниці Леніінової смерти, на Толстовське свято, до хлібозаготовчої кампанії тощо присвячується спеціальні, окремі №№ кінохро иіки.
Найбільш важливі події наукового й культурного характеру так само мають детальне відбиття в «КіноТижні» ВУФКУ: агітація за пожертви иа пам’ятник Коцюбин
ському, відкриття єврейської катедри при ВУАН і т. п., всі ці моменти свого часу показувано глядачеві на екранах УСРР.
Вміщення закордонного матеріялу, одержуваного від кіно кореспондентів, що працюють за завданнями ВУФКУ в Бер
ліні, Парижу, НьюЙорці, сприяє значному поновленню та пожвавленню «КіноТижня». Показана останніми часами хроніка політичних подій закордоном: виступ червоіних фронтовиків, вибори до ірайхстаїгу, компартія Німеччини, передвиборча кампанія у Фіранці! тощо, зробила на ро
бітничого глядача (що має уявлення про події на Заході тількино з друкованих видань), велике враження.
Останніми часами українська кінохроніка удалася до зовсім нових у кінороботі спроб до виготовлення кіно
фейлетонів, що в принципі можуть прислужитися за пре
красний засіб боротьби з негативними явищами нашого життя. Бюрократизм, алкоголізм, протекціонізм, розхлябаність, можна й потрібно висміяти засобами кінофейлетону.
Хроніка ВУФКУ стає на цей шлях і вже випустила кілька фейлетонів: «Після різдвяної ночи» (Після святонька в районі міліції), «Тепла кумпанія на Дніпрельстані», «Наші до
роги» (відповідь на статтю в газеті «Пролетар», що авто на Україні замінить воза) тощо.
Перша спроба, більшменш удала, до глядача дійшла. Зараз перед хронікою завдання всіляко розвивати свою роботу в галузі фейлетону.
Свій операційний рік з хроніки. ВУФКУ закінчило випуском 52 №№ КіноТижня, та 19 хронікльних короткометражних фільмів, із загальним метражем в робочому позитиві близько 28 тисяч метрів.
В прокат випускається по двадцяти копій з кожного примірника.
Розмови про нерентабельність хроніки дурні розмови. Оскільки хроніка притягла увагу кіноглядача й зробилася складовою частиною програму, цікаво наївести деякі чи слові даиі, звязаіні з витратами на хроніку.
На хроніку, наприклад, у червні було витрачено 2523 крб., у липні 2690 крб.
За відомостями самого тільки Дтпропетровського Відділу ВУФКУ прибуток з прокату кінохроніки становить у червні 2595 крб., а в липні 2677 крб. А таких відділів ВУФКУ має шість. Коментувати зайве!
Багато є ще хиб у роботі хроніки. Багато ще доведеться в роботі шукати, помилятися й знову шукати, щоб вивезти справу хроніки на правильні рейки, щоб зробити кінохро ніку цікавою, корисною газетою.
Але вже одна обставина для кінохронки на Україні надзвичайно важлива:
До кінця своєї першої річниці кінохронік а ВУФКУ, перемітиш на своему шляху цілу низку труднощів, набула на Україні повного права громадянства.
Перспективи в роботі хроніки величезні. Переведення в життя низки заходів дальшого якісного поліпшення хро
ніки _ ВУФКУ гальмується тим, що немає мваяіфіковаиих
кадрів кінокорів, кіножурналістів, окремої лабораторії, що далаб змогу демонструвати хроніку на екрані другого дня після знімання, та низкою інших моментіїв, що їх і треба гадати, буде поволі усунуто.
Участь у роботі кінохроніки кіноглядача та преси муситиме забезпечити правильне керівництво та наіпряімок української кінохроніки. Завданняж української кінема тографіії забезпечити кінохроніці почесне місце їв кіно виробництві