ЛЮДИ ЕКРАНУ

Г. В. Гричер

На Одеській кіно-фабриці ВУФКУ режисер Г. З. Гричер-Чериковер закінчив ставити свою останню картину „Сорочинський Ярмарок за повістю М. Гоголя.
Це його третя робота в українській кінематографії. До цього він зробив „Непевний багаж - велику комедію за сценарієм Золіна, та „Мандрівні зорі за сце
нарієм Ів. Бабеля. В „Мандрівних зорях
цей молодий режисер, що лише з 1924 р. почав у кіно працювати, довів своє вмін
ня орудувати з кінематографічним матеріялом, вміння працювати з актором, не аби-який смак та винахідливість.
„Сорочинський ярмарок це остаточно зтвердив. Не зважаючи на багато перешкод, от хоча-б на головнішу: фільм з літ
ньою натурою довелося знимати пізньої осени, на брак потрібного акторського типажу то-що, режисерська винахідливість, смак і дотепність (от хоча-б сцени в пеклі) зробили фільм соковитим і багатобарвним.
Почав працювати Г. 3. Гричер-Чериковер у кіно з 1924 року, бувши співпостановщиком відомого єврейського режи
сера Грановського, коли той ставив фільм „Еврейське щастя .
До цього - мандрівки по всьому світі, два рази подорож навколо земної кулі, довгі місяці прожиті на Суматрі та Кам
чатці. 1923 року, повернувшись до Росії, Г. Гричер почав працювати на Всеро
сійській сільсько-господарській виставці. Робив там відділ села.
Потім - театр, і нарешті - кіно.
Тепер, закінчивши „Сорочинський ярмарок , Г. 3. Гричер гадає почати знимання фільму з побуту дореволюційного
містечкового єврейства. За основу цієї картини буде покладено оповідання сла
ветного єврейського письменника Шолом- Алейхема.

Українська артистка в кіно

Українська кінематографія починає брати до лав своїх творців все більше й більше акторів українських драматичних театрів.
Найбільші й найкращі театри України, як от „Березіль та театр ім. Франка багато своїх робітників оддали кінематогра
фії. Частина з них остаточно відірвалася від театру, цілком оддавшись кіно, решта-ж,
не пориваючи з коном театру, віддають свої сили кінематографії лише почасти,
виконуючи більші або менші ролі в ставленні того чи иншого фільму.
В фільмі „Ордер на арешт , що оце тільки пройшов перші екрани України, глядачі запамятали, певне, трагічну й при
вабливу постать Надії Каргальської. Адже на цій постаті, мов на стрижневі, тримається ввесь клубок заплутаних та складних сітуацій фільму.
Виконувала цю ролю артистка театру ім. Франка В. Ф Варецька. До цього ча
су артистка ніколи для кіно не грала, виступаючи лише на коні драматичного театру.
В більшості ставлень театру ім. Франка вона брала участь, як от в „Мобі , в „Полум’ярах , в „Пухкому пирозі , „Вовках , „Гендлярах славою то що.
З українським-же театром В. Ф. Варецька звязана з 1912 року, коли вона вперше виступила в м. Херсоні в театрі „Просвіти .
Після цього, року 1921, В. Ф. Варецька вступила до театру ім. Л. Українки. З 1924 р. вона працює в театрі ім. Франка.

Від „Нібелунгів до „Метро

поліса

„Нібелунги - пісня шовіністичного німецького юнкера, що зародитися могла
лише на ґрунті пригнобленої Версальською кормигою Німеччини, на ґрунті мрій та сподіванок на „реванш німецького буржуа. „Метрополіє - „соціальна утопія, витвір солоденьких мозків „прекраснодушного інтелігента Німеччини, вихо
ваного на „заповітах любови Кавтського та іже з ним. Теревені про те, що „за посередника між руками (пролетаріат) та мозком (буржуазія) може стати серце .
Творець і того й другого фільму - славетний німецький режисер Фриц Ланг, єдина
надія сучасної патріотичної Німеччини, що так звикла, щоб її „таланти і гуртом і вроздріб запродувалися американським дядькам. Фриц Ланг не виїхав і не виїздитиме до Америки.
Що правда, йому не дуже-то легко з такою громадою тупих і до краю обмежених міщан працювати. Адже не дарма він, шукаючи вільніших і ширших шля
хів для своєї творчости, хотів виїхати до Радянського Союзу, щоб ставити тут фільм за поемою славетного грузинського поета Руставеллі „Барсова шкіра .
Безумовно, Фрицу Лангу до розуміння завдань та мети радянського кіно не дійти ніколи, проте саме бажання його виїхати до Радянського Союзу свідчить за те, оскільки важке становище видатного і талановитого художника в країнах Заходу, де шляхи його творчости закрито важкими шлагбавмами тупого міщанського смаку.

Фейдт і американці

Конрад Фейдт - знаменитий виконавець ролів „героїв-неврастеників разом з ба
гатьома німецькими кінематографістами, покинув „укохану батьківщину й виїхав до Америки.
Тут він нарешті одержав ролю в фільмі „Поет-жебрак“, що його кінчають, ставити в Голівуді. Більшість-же його, земляків розчарувалися в принадах долару й вертаються знову до Німеччини. Так,
режисер Мурнау закінчує ставити свою, першу й останню картину в Америці, після чого знову виїздить до Німеччини.
Режисер Г. Гричер
Арт. Варецька
Режисер Фриц Ланг
Конрад Фейдт.