МУЗИКА В КІНО


Не зважаючи на всі успіхи й досягнення кінематографії, одна її істотна частина лишається поки що без належної уваги, це - музична ілюстрація в кіно.
Не говорячи вже про село та провінціяльні міста, але навіть по великих центрах кіно не має хоч більш-менш пристойного музичного апарату для ілюстрації змісту фільма. Сімфонична оркестра в кіно становить поки що явище виключне, яке стрі
ваємо лише по центрах, де є достатній кадр музичних сил, і де є кошти на утримання такого дорогого ансамблю. Проте музика в кіно - це не зайва розкіш, що слугує за принаду для глядача, але необхідний, дуже важливий для повноти художнього вражіння фактор. Цим і пояснюються ті колосальні витрати на музику, що їх роблять вже по де-яких містах закордоном, напр. влаштування грандіозного органу в Паризькому кіно „Маделен
сінема , який коштував мільйон франків і який перевищує всі сучасні органи своїми розмірами та кількістю регістрів, що дають можливість досясати найрізноманітніших звукових ефектів.
Ще більше значіння мають умови композиції для кіно. Вже по багатьох містах закордону (напр. у Німеччині) музика дія
кіно пишеться спеціяльними композиторами, для певного фільму, зміст якого й слугує темою для музичної ілюстрації. Це, на наш погляд, найбільш вірний підход до цього питання, бо та
кий спосіб дає змогу досягти можливо більшої художньої правдивости й краси в музичних ілюстраціях.
Який-би багатий не був асортимент музичних творів, з яких складаються музичні програми для ілюстрації фільму, все-ж неможливо в достатній мірі правдиво й художньо передати весь зміст фільму й розвиток у ньому часами дуже складної й пси
хологічно тонкої драматичної дії, коли композитор не пройнявся ідеєю й деталями даного сюжету фільма. В кращому випад
кові, музика могла-б створити „настрій , та й то при наявності сприятливих, технічно-музичних умов (хороша оркестра, або,
на крайній випадок, гарний музика). Звичайно-ж і цього не буває: там де під час сеансу виконується на поганенькому роз
битому піяніно, поганим музикою де-кільки вальсів та марш сумнівної музичної вартости, - супровід мало не всіх наявних фільмів, - важко створити відповідний музичний настрій, навіть для найневибагливішого слухача. А такий звичайний антураж наших сеансів по кіно не тільки провінціяльних, але й великих міст.
Найбільш раціональний спосіб розв’язати це актуальне питання про музику в кіно - це створити кадр спеціяльних ком
позиторів та імпровізаторів. Музична імпровізація в даному випадкові особливо придатна й ба
жана, як найбільш еластична форма, що може найближче передати кожний даний сюжет фільму з усіма його деталями.
Музичні сили знайдуться для цього в достатній кількости, коли не одразу, то поступово, особливо коли на це звернуть серйозну увагу наші музичні Виш’і. Що до цього, можна використати молодих музик, і навіть учнів музичних Виш’ів, при
наймні найбільш талановитих з них, що мають хист до імпро
візації. На цей бік музичної освіти треба звернути належну, серйозну увагу, як по Виш’ах, так і по підготовчих музичних школах.
Досвід проведення нових програмів музичного виховання та принципів музичної освіти по вищих та середніх школах дає підстави гадати, що є можли
вість створення нових сил для
музичної творчости, а коли при цьому з’явиться можливість ре
ального пристосовання для такого типу творчости, як імпровізація, то слід сподіватися, об
слуговування кінематографічних сеансів належними музично-художніми ілюстраціями, буде забезпечене і, навіть, в тому широ
кому маштабі, що відкривається перед нами з огляду на неми
нучість поширення кінофікації також і на селі.
Відомо, що по містах сеанси бувають здебільше велелюдні. Коли грає сімфонична оркестра, глядач іде до кіно не тільки дивитися, але й слухати музику, яка на селі набуває ще більшого значіння, ніж у місті. Недалекий той час, коли кіно замінить в значній мірі навіть оперу, а там воно, де нема театру, як це в більшості сел, зробиться єдиним універсальним джерелом художньо-естетичних видовищ; заміняючи собою всі форми театру.
Останнє питання - кінофікація села - величезного значіння
становить в усю широчінь пере,в нами завдання постачати селам гарні музичні ілюстрації.
А. Ярошевський
Арт. А. Бучма в новій картині ВУФКУ „За стіною