Режисер Г. Стабавий
- Я вважаю тонове кіно за надзвичайної ваги винахід, що значно підсилить кіно-мистецтво, набагато разів збільшить його можливості.
Проте, я не за «кіно, що говорить», чи інакше - кіно «розм,овне», - й не за нату
ралізм у передачі звуку, але за монтаж його (звуку), як засобу виливу наї глядача.
В такому плані, як що буде технічна можливість - я й проводитиму свою, з то- НОВИМ міню, роботу.
Редактор культурфільмів О. Борзаківський
- Дискусія, що розгорнулася навколо «тонового кіно», свідчить, що навіть ро
бітники такої передової галузі індустрії,
як кіно-індустрія, не позбавлені певного консерватизму. Служителі Великого Ні
мого злякалися, що він заговорить. Безшеречно-, тоїнідаїе кіно, коли воно буде техшічно вдосконалене, коли техніка дійде цілковитого збігу мови та жесту - від
криє нову добу в історії кінематографії, й кіно ще набагато збільшить свій вплив на глядача.
Директор Одеської фабрики ВУФКУ С. Орелович
- Можна говорити не тільки про тонове, але й звукове кіно, бо між ними є велика РІЗНИЦЯ . Тонове чи розмовне кіно не має ніяких перспектив, бо фільм впливає Іне грою актора й постановкою!, але монта
жем. В тоновому-ж кіно монтаж втра чає силу, тим, що .не -можна-ж, наприклад, пе
рервати людину на півслові. Отже тонове кіно перспективі перед себе не має. Це сен
сація, що її відповідним способам використають та й уже використовують західні комерсанти .
Що-ж до звукового кіно - це справа цікава. Адже зараз ніхто не заперечує музичної ілюстрації в кіно, а її можна буде підсилити звуковим мііно, віддаючи, ніапр., шуїм моря, грози то-що.
Розмовне-ж кіно не викликає до себе віри, й його ідея ворожа ідеї самого кіномистецтва.
Член правління ВУФКУ П. Нечес
- Справа з тоновим кіно закордоном набирає все більшої уваги. Утворюються цілі організації з відповідним асигнуванням коштів. Та й не даремно, бо ця справа займає велике місце в кінематографії, головним чином в інеігрових
фільмах. Особливо величезну ро-лю воно відограє у нас, де воно зможе стати величезним і спраівжніим чинником вихову
вання мас, особливо коли взяти «а увагу, що ми тепер уже ставимо перед собою завдання лекторського й музикального супроводу наших фільмів по клуб-ах та сільських установках. Але тонове кіно по
требує ще доівгої праці, над ним. Майже вся техніка зниманінія, яка існує на сьо
годні в кіно, не придатна для тон-фільму. Очевидячки, будуть потрібні окремі приміщення, окрема освітлювальна та знималына апаратура, особливо удосконалена. Це вимагає зміни всієї кіно-техніки, що її ми маємо на сьогодні.
Взагалі тонове кіно, хоч як-би до нього скептично не ставились, - життьове й набирає все більшої ваги, а надто у нас.
Науковий робітник ВУФКУ С. Драгоманів
В Америції та в 3ах. Европі, в звязку з новими удосконаленнями справи переда
чи звукіїві в кіно, счинили великий шум. Безумовно, для нас є корисна сторона в цих досягненнях, оскільки дається мож
ливість впливати на глядача не тільки слуховими образами, але й звуковими явищами. Шум навколо тонового- кін-о закордоном викликають комерційні та ре
кламні моменти й, найбільше, можливість забезпечити відповідне заповнення пере
устаткованих заль. Спробу перетворити екран кіно на т. мовити площинний театр, ні в якому випадку не можна вважа
ти з-а мистецтво, хоч-би слова артистів, передані через відповідні апарати, були-б синхронічні. Інша справа звуковий супровід до фільму. Тут розкривається широке поле можливостей для митців-творців фільмів.
В недалекому майбутньому, гадаю, стане фактом те, що ми могтимемо бачити на екрані й чути в одному місці те, що робиться й звучить в іншому місці.
Режисер А. Курдюм
Я стаївлюся позитивно до всякого нового породження людської думки. Отже ві
таю й тонове кіно. Проте, гадаю, .воно не може в сучасний момент мати великого розповсюдження, бо розповсюдити його на ВСІЄ кіно-мистецтво, це все рівно, що позбавити кінематографію її інтернаціо
нальности. В майбутньому-ж тоновому кіно належать багатющі перспективи.
Режисер Рошаль
Я ставлюся позитивно не тільки до звукового., але й до тонового фільму, цеб-то до фільїму, що говорить, - звісно, коли це не буде дешева фотографія те
атральних п’єс. Я гадаю, що тонове кіно, поєднане з усіма можливими- формами звукової симфонії, зовсім по новому пред
ставлятиме людську мову та людську думку. Основну перешкоду - різномовність різних народів - усуне згодом інтернаціональний язик, що потроху, але неминуче вироблюється В процесі культурного розвитку людськости.
Досягнення, можливі в роботі з тоновим кіно, ще н-аівіть важко урахувати. Вони зрушать з місця не тільки -кіно, але й музику й інші види мистецтва, вони зв’я
жуть словом мистецтво з життям. Отже то-нове кіно треба привітати й побажати йому як-інайшівидщбго розвитку.
- Я вважаю тонове кіно за надзвичайної ваги винахід, що значно підсилить кіно-мистецтво, набагато разів збільшить його можливості.
Проте, я не за «кіно, що говорить», чи інакше - кіно «розм,овне», - й не за нату
ралізм у передачі звуку, але за монтаж його (звуку), як засобу виливу наї глядача.
В такому плані, як що буде технічна можливість - я й проводитиму свою, з то- НОВИМ міню, роботу.
Редактор культурфільмів О. Борзаківський
- Дискусія, що розгорнулася навколо «тонового кіно», свідчить, що навіть ро
бітники такої передової галузі індустрії,
як кіно-індустрія, не позбавлені певного консерватизму. Служителі Великого Ні
мого злякалися, що він заговорить. Безшеречно-, тоїнідаїе кіно, коли воно буде техшічно вдосконалене, коли техніка дійде цілковитого збігу мови та жесту - від
криє нову добу в історії кінематографії, й кіно ще набагато збільшить свій вплив на глядача.
Директор Одеської фабрики ВУФКУ С. Орелович
- Можна говорити не тільки про тонове, але й звукове кіно, бо між ними є велика РІЗНИЦЯ . Тонове чи розмовне кіно не має ніяких перспектив, бо фільм впливає Іне грою актора й постановкою!, але монта
жем. В тоновому-ж кіно монтаж втра чає силу, тим, що .не -можна-ж, наприклад, пе
рервати людину на півслові. Отже тонове кіно перспективі перед себе не має. Це сен
сація, що її відповідним способам використають та й уже використовують західні комерсанти .
Що-ж до звукового кіно - це справа цікава. Адже зараз ніхто не заперечує музичної ілюстрації в кіно, а її можна буде підсилити звуковим мііно, віддаючи, ніапр., шуїм моря, грози то-що.
Розмовне-ж кіно не викликає до себе віри, й його ідея ворожа ідеї самого кіномистецтва.
Член правління ВУФКУ П. Нечес
- Справа з тоновим кіно закордоном набирає все більшої уваги. Утворюються цілі організації з відповідним асигнуванням коштів. Та й не даремно, бо ця справа займає велике місце в кінематографії, головним чином в інеігрових
фільмах. Особливо величезну ро-лю воно відограє у нас, де воно зможе стати величезним і спраівжніим чинником вихову
вання мас, особливо коли взяти «а увагу, що ми тепер уже ставимо перед собою завдання лекторського й музикального супроводу наших фільмів по клуб-ах та сільських установках. Але тонове кіно по
требує ще доівгої праці, над ним. Майже вся техніка зниманінія, яка існує на сьо
годні в кіно, не придатна для тон-фільму. Очевидячки, будуть потрібні окремі приміщення, окрема освітлювальна та знималына апаратура, особливо удосконалена. Це вимагає зміни всієї кіно-техніки, що її ми маємо на сьогодні.
Взагалі тонове кіно, хоч як-би до нього скептично не ставились, - життьове й набирає все більшої ваги, а надто у нас.
Науковий робітник ВУФКУ С. Драгоманів
В Америції та в 3ах. Европі, в звязку з новими удосконаленнями справи переда
чи звукіїві в кіно, счинили великий шум. Безумовно, для нас є корисна сторона в цих досягненнях, оскільки дається мож
ливість впливати на глядача не тільки слуховими образами, але й звуковими явищами. Шум навколо тонового- кін-о закордоном викликають комерційні та ре
кламні моменти й, найбільше, можливість забезпечити відповідне заповнення пере
устаткованих заль. Спробу перетворити екран кіно на т. мовити площинний театр, ні в якому випадку не можна вважа
ти з-а мистецтво, хоч-би слова артистів, передані через відповідні апарати, були-б синхронічні. Інша справа звуковий супровід до фільму. Тут розкривається широке поле можливостей для митців-творців фільмів.
В недалекому майбутньому, гадаю, стане фактом те, що ми могтимемо бачити на екрані й чути в одному місці те, що робиться й звучить в іншому місці.
Режисер А. Курдюм
Я стаївлюся позитивно до всякого нового породження людської думки. Отже ві
таю й тонове кіно. Проте, гадаю, .воно не може в сучасний момент мати великого розповсюдження, бо розповсюдити його на ВСІЄ кіно-мистецтво, це все рівно, що позбавити кінематографію її інтернаціо
нальности. В майбутньому-ж тоновому кіно належать багатющі перспективи.
Режисер Рошаль
Я ставлюся позитивно не тільки до звукового., але й до тонового фільму, цеб-то до фільїму, що говорить, - звісно, коли це не буде дешева фотографія те
атральних п’єс. Я гадаю, що тонове кіно, поєднане з усіма можливими- формами звукової симфонії, зовсім по новому пред
ставлятиме людську мову та людську думку. Основну перешкоду - різномовність різних народів - усуне згодом інтернаціональний язик, що потроху, але неминуче вироблюється В процесі культурного розвитку людськости.
Досягнення, можливі в роботі з тоновим кіно, ще н-аівіть важко урахувати. Вони зрушать з місця не тільки -кіно, але й музику й інші види мистецтва, вони зв’я
жуть словом мистецтво з життям. Отже то-нове кіно треба привітати й побажати йому як-інайшівидщбго розвитку.