(778.5(05)1
„Кіно - це найважливіше для нас мистецтво“
ЛЕНІН
Лютий, 1929 року№ 3 (50
Тематичний план, що його було складено ВУФКУ й оголошено в пресі, викликав дуже жваве обговорення з боку громадськосте і всіх організацій, що цікавляться справами української кінематографії. Ті пропозиції, що їх висунула громадськість, прийнято до уваги і до тематичного плану внесено відповідні зміни. В основному тематичний план, безперечно, було побудовано правильно й він .відповідає на вимоги української кінематографії. Тепер, після того, коли тематичний план широко й докладно обговорено різними організаціями, треба приступити до його реалізації.
Але цілком зрозуміло для кожного, що накреслювати плани значно легше, ніж практично їх здійснювати - те-ж саме й з тематичним планом української кінематографії. Для переведення в життя цього плану потрібні сценарії, потрібні люди, потрібні технічні й інші ресурси. І от, коли щільно підійти до справи практичного здійснення тематич
ного плану української кінематографії, виникає одне основне питання, що підпорядковує собі всі інші - це сценарна справа.
За останні часи відбувалось чимало різних дискусій з приводу сценарної справи, чимало статей було вміщено на сторінках преси, чимало було ухвалено резолюцій з приводу цього різними організаціями, але поки-що всі ці ди
скусії, обговорення і резолюції реальних наслідків для української кінематографії не дали.
Тепер, коли українське кіно-виробництво вросло корінням в новий господарчий рік, коли воно почало здійснювати виробничу програму нового року, значною й склад
ною перепоною стає на його шляху сценарна справа, що її за всяку ціну треба розвязати. Адже-ж зрозуміло, що сценарна справа в кімо-виробництві займає не останнє місце. Де-хто навіть вважає, що сценарній справі належить
основне місце в роботі кіно-організаїції. Ми не будемо тут сперечатись, яке місце - першорядне чи другорядне - треба відвести сценарію в кіно-виробництві, але погоджуємось, що від сценарія, як від драматургічного твору, що дає основ
ний матеріял для роботи режисера й актора, залежить дуже й дуже багато. Буває, що хороший сценарій, в про
цесі перевтілювання його на кіно-плівці, псується, буває й навпаки, що сценарій в процесі цієї роботи виправля
ється й стає кращим, але незмінним залишається основне правило, що хороший сценарій, потрапивши в роботу до кваліфікованого майстра, дасть набагато кращі наслідки, ніж -слабий сценарій, що попаде до рук такого-ж майстра.
Отже, для нас абсолютно ясно, що віід успішного розвя
зання сценарної справи залежить успішне здійснення нашого виробничого програму. Тому, треба зараз-же, не гаючи часу, заходитися коло практичного переведення в життя тих постанов і резолюцій, що їх ухвалено в цій справі, бо інакше українська кінематографія може збитися на халтуру, на виробництво лише звичайнісеньких фільмів, що не сприяють поступу кінематографії.
Сценарна справа є справа не лише кінематографії, а й всього суспільства, що будує нову українську радянську культуру, а тому поряд з тими організаційними заходами, що їх вже почала переводити сама кінематографія (органі
зація сценарних майстерень, складання індивідуальних угод з окремими авторами), конче потрібно організувати таке громадське оточення, іцо покликало-б до життя творчі мож
ливості, що є у нас еа Україні і що можуть принести багато користе в сценарній справі.
Треба, очевидячки, перш за все заходитись коло переведення низки заходів, звязаних з матеріальною стороною цієї справи. Треба за всяку ціну добитися яко найскор
шого видання закону про авторське право на сценарій, бо це питання набирає тепер не лише практичного, а й великого політичного значення.
Крім того, треба навколо сценаристів організувати таке оточення, що сприяло-б їх творчій роботі. Тут треба запровадити суму різних заходів, що почасти вже намічені самою кінематографією в цілій низці постанов. Так, наприклад, до цього часу сценарною справою займався лише центр української кінематографії, а тепер всі підприємства і організації, які мають безпосереднє відношення до сценарного питання, повинні заходитись навколо ліквідації сценарної кризи. Але тут потрібна не ударна кампанія, а систематична серйозна робота, щоб ані на один день не змен
шувався темп уваги до сценарної справні Ударна кампанія ні в якому разі не може викликати допливу потрібних сценаріїв, вона може лише спричинитесь до напливу макулатури - отже, тут потрібна не ударна кампанія, а систематична уперта робота, що її доведеться провадити довгий час.
Сценарне питання набрало тепер виключної гостроти не лише в радянській, а й закордонній кінематографії, і оскільки від розвивання сценарної справи залежить практичне здійснення виробничої програми, підвищення куль
турної якости продукції й дальший розвиток української кінематографії - сценарна справа за умов сьогоднішнього дня вимагає особливої до себе уваги й про небезпеку в цій справі слід сигналізувати вже сьогодні.
„Кіно - це найважливіше для нас мистецтво“
ЛЕНІН
ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ КІНЕМАТОГРАФІЇ
4 й рік
Лютий, 1929 року№ 3 (50
СИГНАЛІЗУЄМО НЕБЕЗПЕКУ
Тематичний план, що його було складено ВУФКУ й оголошено в пресі, викликав дуже жваве обговорення з боку громадськосте і всіх організацій, що цікавляться справами української кінематографії. Ті пропозиції, що їх висунула громадськість, прийнято до уваги і до тематичного плану внесено відповідні зміни. В основному тематичний план, безперечно, було побудовано правильно й він .відповідає на вимоги української кінематографії. Тепер, після того, коли тематичний план широко й докладно обговорено різними організаціями, треба приступити до його реалізації.
Але цілком зрозуміло для кожного, що накреслювати плани значно легше, ніж практично їх здійснювати - те-ж саме й з тематичним планом української кінематографії. Для переведення в життя цього плану потрібні сценарії, потрібні люди, потрібні технічні й інші ресурси. І от, коли щільно підійти до справи практичного здійснення тематич
ного плану української кінематографії, виникає одне основне питання, що підпорядковує собі всі інші - це сценарна справа.
За останні часи відбувалось чимало різних дискусій з приводу сценарної справи, чимало статей було вміщено на сторінках преси, чимало було ухвалено резолюцій з приводу цього різними організаціями, але поки-що всі ці ди
скусії, обговорення і резолюції реальних наслідків для української кінематографії не дали.
Тепер, коли українське кіно-виробництво вросло корінням в новий господарчий рік, коли воно почало здійснювати виробничу програму нового року, значною й склад
ною перепоною стає на його шляху сценарна справа, що її за всяку ціну треба розвязати. Адже-ж зрозуміло, що сценарна справа в кімо-виробництві займає не останнє місце. Де-хто навіть вважає, що сценарній справі належить
основне місце в роботі кіно-організаїції. Ми не будемо тут сперечатись, яке місце - першорядне чи другорядне - треба відвести сценарію в кіно-виробництві, але погоджуємось, що від сценарія, як від драматургічного твору, що дає основ
ний матеріял для роботи режисера й актора, залежить дуже й дуже багато. Буває, що хороший сценарій, в про
цесі перевтілювання його на кіно-плівці, псується, буває й навпаки, що сценарій в процесі цієї роботи виправля
ється й стає кращим, але незмінним залишається основне правило, що хороший сценарій, потрапивши в роботу до кваліфікованого майстра, дасть набагато кращі наслідки, ніж -слабий сценарій, що попаде до рук такого-ж майстра.
Отже, для нас абсолютно ясно, що віід успішного розвя
зання сценарної справи залежить успішне здійснення нашого виробничого програму. Тому, треба зараз-же, не гаючи часу, заходитися коло практичного переведення в життя тих постанов і резолюцій, що їх ухвалено в цій справі, бо інакше українська кінематографія може збитися на халтуру, на виробництво лише звичайнісеньких фільмів, що не сприяють поступу кінематографії.
Сценарна справа є справа не лише кінематографії, а й всього суспільства, що будує нову українську радянську культуру, а тому поряд з тими організаційними заходами, що їх вже почала переводити сама кінематографія (органі
зація сценарних майстерень, складання індивідуальних угод з окремими авторами), конче потрібно організувати таке громадське оточення, іцо покликало-б до життя творчі мож
ливості, що є у нас еа Україні і що можуть принести багато користе в сценарній справі.
Треба, очевидячки, перш за все заходитись коло переведення низки заходів, звязаних з матеріальною стороною цієї справи. Треба за всяку ціну добитися яко найскор
шого видання закону про авторське право на сценарій, бо це питання набирає тепер не лише практичного, а й великого політичного значення.
Крім того, треба навколо сценаристів організувати таке оточення, що сприяло-б їх творчій роботі. Тут треба запровадити суму різних заходів, що почасти вже намічені самою кінематографією в цілій низці постанов. Так, наприклад, до цього часу сценарною справою займався лише центр української кінематографії, а тепер всі підприємства і організації, які мають безпосереднє відношення до сценарного питання, повинні заходитись навколо ліквідації сценарної кризи. Але тут потрібна не ударна кампанія, а систематична серйозна робота, щоб ані на один день не змен
шувався темп уваги до сценарної справні Ударна кампанія ні в якому разі не може викликати допливу потрібних сценаріїв, вона може лише спричинитесь до напливу макулатури - отже, тут потрібна не ударна кампанія, а систематична уперта робота, що її доведеться провадити довгий час.
Сценарне питання набрало тепер виключної гостроти не лише в радянській, а й закордонній кінематографії, і оскільки від розвивання сценарної справи залежить практичне здійснення виробничої програми, підвищення куль
турної якости продукції й дальший розвиток української кінематографії - сценарна справа за умов сьогоднішнього дня вимагає особливої до себе уваги й про небезпеку в цій справі слід сигналізувати вже сьогодні.