Анрі Барбюс про „Бенефіс кловна Жоржа
Анрі Барбюс, видатний французький письменник, що перебуває тепер в Ра
дянському Союзі й збирає матеріали для своїх книжок, дуже й дуже заці
кавився радянською кінематографією. На його погляд лише наша кінематографія здібна піднестися до справж
нього мистецтва в повному розумінні цього слова.
Переглянувши чимало картин радянського виробництва, Анрі Барбюс був просто захоплений і, між іншим, ска
зав, що він собі уявляв більш менш радянську продукцію, але ні в якому
разі не думав, що вона дійшла такої майстерности та сили емоційного впливу.
Особливо він був захоплений фільмом виробу ВУФКУ «Бенефіс кловна Жоржа», що його було показано Барбюсовіі під час його перебування в Оде
сі. В листі на ім’я дирекції фабрики та
в розмовах він висловив свою думку про цей фільм і відзначив роботу режисера цього фільму - тов. Соловйова.
Подаємо фотографію листа тов. Анрі Барбюса та точний переклад з французької мови.
«Одеса, 6-го січня, 1929 року.
Я плескав фільмові «Бенефіс кловна Жоржа», що його тов. Орелоівич і його співробітники по Одеській кіно-фабриці гречно показали мені перед першим демонструванням того фільму на ек
рані: я плескав цьому фільмові від щирого серця, тому, що він одночасно веселий і зворушли
вий, захоплюючий патетичний. Цілком натурально, за допомогою зви
чайної інтриги, ви переходите від сміху до жаху, від блюзнирського до героїчного. Як жонглер Паризь
кої мати божої, який пропонує свої штуки божеству, тому що вони все, що він має, так і кловн Жорж, зробившися салдатом, з величезною відвагою пропонує справі революції свою спритність акробата і мімічного актора. Кловн Жорж заслуговує на популярність».
Анрі Барбюс
Кіно-хроніку на закордонний екран
Надзвичайне зацікавлення закордону нашим будівництвом у всіх галузях на
шого повсякденного життя призвело до того, що закордонний кіно-глядач з великим захопленням дивиться ту не
велику кількість метрів кіно-хроніки, що позначається на екранах чотирма літерами U.S.S.R.
Через те й спостерігається за останній час великий попит на нашу радян
ську кіно-хроніку з боку закордонних кіно-організацій.
Та, на жаль, треба констатувати той прикрий факт, що справі експорту кінохроніки у нас в Союзі надано надто ма
лого значення. До того-ж треба додати,, що наша хроніка й технічно незадовільна.
Між тнім, вага, а особливо політична, демонстрування нашої хроніки на екранах закордону величезна, бо кожен де
монстрований метр плівки все більше й більше руйнує той мур пльоток, брехень та інсинуацій, що ним довколо намагається обгородити нас буржуазія.
Тому тепер своєчасно ставити питання про кіно-хроніку та прорив її закор
дон, і не шкодило-б розробити цілий проект що до цього.
Адже у нас є багато чого показати, - варт тільки пошукати. Так й вишуку
вати особливо нетреба, бо такі питання, як індустріялізація країни, наша національна політика, національне будів
ництво, культуризація Союзу то-що вже самі по собі цікаві. А коли їх ще й формально та технічно добре подати
на плівці на екран закордону, то вони справлять далеко більше враження, ніж та сила часто перекручених повідом
лень і заміток в закордонній пресі про життя нашого Союзу.
Отже ще раз повторюю, що тепер ще не пізно подбати про просунений радянської кіно-хроніки закордон.
Л. Могилевський
Кінофікація села - одне з найважливіших завдань української кінематографії. Але швидку доцільну й широку кіно
фікацію села можливо здійснити лише через кооперацію
та при допомозі кооперації. Проте досі справу кінофікації села мало звязаіно з кооперацією. Лише де-не-де коопера
тивні товариства та їх спілки організували; кіню-устаїви. їх всього кілька десятків, та й працюють вони розпорошено. Через поганий звязок з кооперацією, через те, що й досі не усвідомлено важливість кооперації в справі кінофікації, сама мережа кіно на селі, рівняючи до кількости населе
них пунктів на Україні, дуже мала та квола. Біля 1.000 кінюустаїв на 11.500 сільрад і 45.000 населених пунктів.
Ӏ кооперація мало звертала увагу на кінофікацію села, та й ВУФКУ не досить оцінювало значення та ваги кооперації В цій оправі.
Тепер стався злам. ВУФКУ ставить собі за завдання особливої ваги - кінофікацію села й звязок та повний контакт в роботі з кооперативними організаціями. З свого боку й кооперативні центри звернули відповідну увагу на кіно, на важливу ролю та велику користь його. Наслідки з цього будуть величезні.
Для кіно-справи важать іне тільки кооперативні організації з різних галузів кооперації, що можуть дати ту чи іншу допомогу, а й сама кооперацій, як метод провадження господарчих функцій кіно-справи;. Ми вважаємо, що кіносправа тоді почне буйно розвиватися, коли стане на кооперативні підстави, на шлях організації кооперативних това
риств. Так само, як споживчі товариста постачають споживача крамом, електричні - електрикою, житлові; - помешкан
ням, - кіно-кооперативи постачатимуть споживача доброю розвагою, наукою, культурними фільмами, знанням, взагалі всім тим цінним і високоришиїм, що може дати1 кіно. Кінотовариства, як господарські організації, що об’єднують самодіяльне, активне населення, як найкраще зможуть випра
вити хиби сучасного сільського кіно. Вони мають змогу притягти кошти так від населення, як і від місцевого бюджету, сам ообкладаніня, інших кооперативів, що приді
ляють на культосвітню справу кошти зі своїх прибутків.
Кіно-товіаіриство, що матиме своє правління, свій апарат,, повинно провадити справу по-господарчому, значно краще,, ніж це роблять органи не господарчі, що на справі цій не знаються.
Кіно-товариства сперше входитимуть до системи споживчої кооперації, а згодом, можливо, організують свої кіно-опілки, що об’єднуватимуть поодинокі кіно-товариства. Кошти кіно-товариств складатимуться так, як і в інших кооперативах, з пайових внесків та; вступних внесків, дота
ції та довготермінових позик від округових виконавчих, комітетів, громадських організацій та кооперативних спідок.
Видаватиме певну допомогу кіно-товариствам і ВУФКУ. Крім основної справи - кінематографії, кіно-товариства мог
тимуть провадити організацію читалень, продаж книжок, читання лекцій, взагалі культурно-освітні справи.
Отже, нехай всі живі сили нашої громадськости допоможуть кооператизації кіно-справи, а кооперативи та їхні центри, разом з ВУФКУ, нехай веду ті перед у цій важливій справі.
В. Галевич
Анрі Барбюс, видатний французький письменник, що перебуває тепер в Ра
дянському Союзі й збирає матеріали для своїх книжок, дуже й дуже заці
кавився радянською кінематографією. На його погляд лише наша кінематографія здібна піднестися до справж
нього мистецтва в повному розумінні цього слова.
Переглянувши чимало картин радянського виробництва, Анрі Барбюс був просто захоплений і, між іншим, ска
зав, що він собі уявляв більш менш радянську продукцію, але ні в якому
разі не думав, що вона дійшла такої майстерности та сили емоційного впливу.
Особливо він був захоплений фільмом виробу ВУФКУ «Бенефіс кловна Жоржа», що його було показано Барбюсовіі під час його перебування в Оде
сі. В листі на ім’я дирекції фабрики та
в розмовах він висловив свою думку про цей фільм і відзначив роботу режисера цього фільму - тов. Соловйова.
Подаємо фотографію листа тов. Анрі Барбюса та точний переклад з французької мови.
«Одеса, 6-го січня, 1929 року.
Я плескав фільмові «Бенефіс кловна Жоржа», що його тов. Орелоівич і його співробітники по Одеській кіно-фабриці гречно показали мені перед першим демонструванням того фільму на ек
рані: я плескав цьому фільмові від щирого серця, тому, що він одночасно веселий і зворушли
вий, захоплюючий патетичний. Цілком натурально, за допомогою зви
чайної інтриги, ви переходите від сміху до жаху, від блюзнирського до героїчного. Як жонглер Паризь
кої мати божої, який пропонує свої штуки божеству, тому що вони все, що він має, так і кловн Жорж, зробившися салдатом, з величезною відвагою пропонує справі революції свою спритність акробата і мімічного актора. Кловн Жорж заслуговує на популярність».
Анрі Барбюс
Кіно-хроніку на закордонний екран
Надзвичайне зацікавлення закордону нашим будівництвом у всіх галузях на
шого повсякденного життя призвело до того, що закордонний кіно-глядач з великим захопленням дивиться ту не
велику кількість метрів кіно-хроніки, що позначається на екранах чотирма літерами U.S.S.R.
Через те й спостерігається за останній час великий попит на нашу радян
ську кіно-хроніку з боку закордонних кіно-організацій.
Та, на жаль, треба констатувати той прикрий факт, що справі експорту кінохроніки у нас в Союзі надано надто ма
лого значення. До того-ж треба додати,, що наша хроніка й технічно незадовільна.
Між тнім, вага, а особливо політична, демонстрування нашої хроніки на екранах закордону величезна, бо кожен де
монстрований метр плівки все більше й більше руйнує той мур пльоток, брехень та інсинуацій, що ним довколо намагається обгородити нас буржуазія.
Тому тепер своєчасно ставити питання про кіно-хроніку та прорив її закор
дон, і не шкодило-б розробити цілий проект що до цього.
Адже у нас є багато чого показати, - варт тільки пошукати. Так й вишуку
вати особливо нетреба, бо такі питання, як індустріялізація країни, наша національна політика, національне будів
ництво, культуризація Союзу то-що вже самі по собі цікаві. А коли їх ще й формально та технічно добре подати
на плівці на екран закордону, то вони справлять далеко більше враження, ніж та сила часто перекручених повідом
лень і заміток в закордонній пресі про життя нашого Союзу.
Отже ще раз повторюю, що тепер ще не пізно подбати про просунений радянської кіно-хроніки закордон.
Л. Могилевський
КІНОФІКАЦІЯ СЕЛА ТА КООПЕРАЦІЯ
Кінофікація села - одне з найважливіших завдань української кінематографії. Але швидку доцільну й широку кіно
фікацію села можливо здійснити лише через кооперацію
та при допомозі кооперації. Проте досі справу кінофікації села мало звязаіно з кооперацією. Лише де-не-де коопера
тивні товариства та їх спілки організували; кіню-устаїви. їх всього кілька десятків, та й працюють вони розпорошено. Через поганий звязок з кооперацією, через те, що й досі не усвідомлено важливість кооперації в справі кінофікації, сама мережа кіно на селі, рівняючи до кількости населе
них пунктів на Україні, дуже мала та квола. Біля 1.000 кінюустаїв на 11.500 сільрад і 45.000 населених пунктів.
Ӏ кооперація мало звертала увагу на кінофікацію села, та й ВУФКУ не досить оцінювало значення та ваги кооперації В цій оправі.
Тепер стався злам. ВУФКУ ставить собі за завдання особливої ваги - кінофікацію села й звязок та повний контакт в роботі з кооперативними організаціями. З свого боку й кооперативні центри звернули відповідну увагу на кіно, на важливу ролю та велику користь його. Наслідки з цього будуть величезні.
Для кіно-справи важать іне тільки кооперативні організації з різних галузів кооперації, що можуть дати ту чи іншу допомогу, а й сама кооперацій, як метод провадження господарчих функцій кіно-справи;. Ми вважаємо, що кіносправа тоді почне буйно розвиватися, коли стане на кооперативні підстави, на шлях організації кооперативних това
риств. Так само, як споживчі товариста постачають споживача крамом, електричні - електрикою, житлові; - помешкан
ням, - кіно-кооперативи постачатимуть споживача доброю розвагою, наукою, культурними фільмами, знанням, взагалі всім тим цінним і високоришиїм, що може дати1 кіно. Кінотовариства, як господарські організації, що об’єднують самодіяльне, активне населення, як найкраще зможуть випра
вити хиби сучасного сільського кіно. Вони мають змогу притягти кошти так від населення, як і від місцевого бюджету, сам ообкладаніня, інших кооперативів, що приді
ляють на культосвітню справу кошти зі своїх прибутків.
Кіно-товіаіриство, що матиме своє правління, свій апарат,, повинно провадити справу по-господарчому, значно краще,, ніж це роблять органи не господарчі, що на справі цій не знаються.
Кіно-товариства сперше входитимуть до системи споживчої кооперації, а згодом, можливо, організують свої кіно-опілки, що об’єднуватимуть поодинокі кіно-товариства. Кошти кіно-товариств складатимуться так, як і в інших кооперативах, з пайових внесків та; вступних внесків, дота
ції та довготермінових позик від округових виконавчих, комітетів, громадських організацій та кооперативних спідок.
Видаватиме певну допомогу кіно-товариствам і ВУФКУ. Крім основної справи - кінематографії, кіно-товариства мог
тимуть провадити організацію читалень, продаж книжок, читання лекцій, взагалі культурно-освітні справи.
Отже, нехай всі живі сили нашої громадськости допоможуть кооператизації кіно-справи, а кооперативи та їхні центри, разом з ВУФКУ, нехай веду ті перед у цій важливій справі.
В. Галевич