ЛЕОНІД СКРИПНИК

ВМЕР 23 ЛЮТОГО 1929 РОКУ.

Вмер Леонід Скрипник. Ім я його мало відоме для широких кол людности України. Не так давно, якихось два-три роки тому, почав він свою роботу на полі українського друкованого слова. Інженір з освіти, висококультурна й освічена людина, він усю силу свою і ввесь розум овій, розум плодючий і багатогранний, віддає оправі будування української радянської культури. Йому не довелося багато зробити, він не встиг у ВСЮ широчіні і в усю глиб виявити свій хист, свої знання, свої думки. Розтрачене здоровля, розхитаний, сухотами згризений організм, але міцний і ціл
ком не розтрачений мозок забрав із собою в труну Леонід Скрипник.
Вже традицією стало заповняти рядки некрологів жалібними зітханнями і сумовитими скаргами на смерть. Завжди добре розуміють ціну втрати лише тоді, коли втрата ця сталася. На прикладі життя Леоніда Скрипника така істина ще раз стверджується. Адже злидні й безробіття були частими супутниками в житті Леоніда Скрипника.
Ми ще так мало вміємо берегти людей, так мало вміємо брати від іних того, що вони можуть дати. Ми так легковажимо людьми!
Українська кінематографія, як жодна інша галузь культури, особливо важко мусить цю втрату відчувати.
Його книжку «Нариси з теорії юіїно» ще мало знають. Проте її не тільки знати, але й простудіювати мусить бути обов’язком кожного кінематографіста, коли він хоче мислити про кіно, коли він дбає про культуру кіно, про куль
туру своєї роботи, про свої знання. Можна не перебільшуючи. стверджувати, що перша українська кіно-книжка була і є й тепер чи не найліпшою книжкою з теорії кіномистецтва, що з’явилася в Союзі.
Його прекрасно викладений, популярний і повний курс фотографії теж пройшов якось непомітно на українському книжковому ринкові. Майже самітний на цій ділянці
української культури, не довго попрацювавши, Леонід Скрипник спромігся дати тут такі твори, що зробили-б честь і багатший за українську культурі.
Журнал «Кіно» може з гордістю пишатися тим, що саме на його сторінках вперше з явилося ім’я Леоніда Скрипника, поставлене під цілою низкою глибоких змістом, вкла
деними в них ідеями, істинами й формулами статтей, що розвинулися потім у цілу книжку.
Журнал «Кіно» позбувся одного з найцінніших своїх співробітників, борця за революційну кінематографію, за передові, культурні й ‘вдосконалені форми її.
Щоб увічнити пам’ять цього першого теоретика кінематографії революційної України, журнал «Кіно» призначає що-річну премію ім. Леоніда Скрипника за найліпшу, українською мовою писану статтю чи книжку з теорії революційного кіяо-мвстецтва, що вийде протягом року.
Українська радянська кінематографія втратила одного з вірних і відданих своїх борців та робітників. Ім’я Леоніда Скрипника буде для неї незабутнім.