Несвідомість цього гальмуватиме роботу. Літературні організації повинні нам допомогти в цій окладній, на сьогодні конче потрібній, справі.
Нас можуть обвинувачувати, ніби ми не дооцінюемо молодняка, що скінчив спеціяльні ВИШ’і й не беремо на
становлення на нього. Але це невірно. Тепер на фабриці працює виключно молодняк, й надалі ми його використову
ватиме, але за деяких умов. Не можна лише за формальною ознакою, без потрібної внутрішньої культури, без відповід
них художніх смаків і здібностей, без відповідних даних бути режисером, допоминатися цього, а над собою не пра
цювати й не вчитися. Це не значить, що серед молоди, що вже працює, немає здібних, а то й талановитих людей, але є й інші...
Тому нам здається, що слід перевірити наш кінотехні кумський та інший молодняк, який прийшов самотьоком на фабрику, відібрати здорові сили, аміцнити їхнє становище й дати їм усе, щоб вони могли «вчитися, вчитися і вчитися».
І, нарешті, треба договоритись з молодняком, який працює тепер переважно на культурфільм ах і не зважає на вагу всю цієї ділянки кінематографії, що розглядати куль
турфільм, лише як засіб перейти на художню поставу не вірно й зле.
Культурфільми, що в річному виробничому плані посідають величезне місце, яке надалі ще збільшуватиметься, потребують до себе й великої уваги й відповідних культур
них кадрів. Розуміння культурфільму, як «примусового асортименту» розуміння не культурного порядку. Про це слід рішуче й одварто заявити.
Не меншу увагу теперже треба надати і художникам. На фабриці їх майже немає. Треба шукати. Організацію май
стерні з 10 студентів Художнього інституту безпосереднє на виробництві треба вітати й всіляко сприяти її розвиткові.
Висвітливши перспективи що до художніх кадрів, які забезпечилиб нормальне щорічне розгортання роботи на
Київській фабриці, злочином булоб заразже рішуче не поставити питання про сценарну оправу.
Коли на сьогодні для виконання плану жодних загроз немає, то всеж заздалегідь треба готувати сценарії до майбутнього року.
В цьому провідну ролю повинна відопрати сценарна майстерня, що її тепер поширено до 5 осіб і що до неї, може, треба іще втягати найкращі письменницькі кола. Треба ро
боту майстерні налагодити, перетворити її в інституцію, що не тільки пише сценарії, але й експериментує, своєю порадою вчить інших писати, .вдосконалює форми тощо.
Разом із цим, звязки, які має фабрика з окремими письменниками, замовивши їм сценарії, треба й надалі поширювати та зміцняти, притягти письменницькі кола до практичної участи в житті та розвиткові Київської фабрики.
Крім того, останнього часу, за постановою Правління, дирекції фабрики передано все будівництво цього року, що
складається з таких елементів: будівництво художнього корпусу, житлового будинку на 44 помешкання для робіт
ників фабрики, гаражу, склепу для фільмів і паркану. Все це будівництво становить загальну суму до 800.000 крб. Ця робота потребує максимуму зусиль та уваги, щоб як най
раціонадьніше перевести її, маючи на увазі останні дирек
тиви що до якости і зниження вартости будівництва. Поруч з цим треба також, щоб відповідні регулюючі організації поставились до цього будівництва на терені Київа, як до основного, і всіляко сприяли йому, особливо що до мате ріялів тощо.
Все це, за сталого й доброго художнього керівництва фабрикою, за пильної уваги до неї з боку широкої радянської громадськости, повинно гарантувати, що нове куль
турне немовлятко Київська фабрика, з самого початку піде вірним шляхом розвитку й подолає всі труднощі, які стоять тепер перед нею підчас натрудженої організаційної роботи. Петро Косячний.
На верхній фотографії загальний вигляд Київської кінофабрики. На нижній: середина головного знимального павільйону.
Нас можуть обвинувачувати, ніби ми не дооцінюемо молодняка, що скінчив спеціяльні ВИШ’і й не беремо на
становлення на нього. Але це невірно. Тепер на фабриці працює виключно молодняк, й надалі ми його використову
ватиме, але за деяких умов. Не можна лише за формальною ознакою, без потрібної внутрішньої культури, без відповід
них художніх смаків і здібностей, без відповідних даних бути режисером, допоминатися цього, а над собою не пра
цювати й не вчитися. Це не значить, що серед молоди, що вже працює, немає здібних, а то й талановитих людей, але є й інші...
Тому нам здається, що слід перевірити наш кінотехні кумський та інший молодняк, який прийшов самотьоком на фабрику, відібрати здорові сили, аміцнити їхнє становище й дати їм усе, щоб вони могли «вчитися, вчитися і вчитися».
І, нарешті, треба договоритись з молодняком, який працює тепер переважно на культурфільм ах і не зважає на вагу всю цієї ділянки кінематографії, що розглядати куль
турфільм, лише як засіб перейти на художню поставу не вірно й зле.
Культурфільми, що в річному виробничому плані посідають величезне місце, яке надалі ще збільшуватиметься, потребують до себе й великої уваги й відповідних культур
них кадрів. Розуміння культурфільму, як «примусового асортименту» розуміння не культурного порядку. Про це слід рішуче й одварто заявити.
Не меншу увагу теперже треба надати і художникам. На фабриці їх майже немає. Треба шукати. Організацію май
стерні з 10 студентів Художнього інституту безпосереднє на виробництві треба вітати й всіляко сприяти її розвиткові.
Висвітливши перспективи що до художніх кадрів, які забезпечилиб нормальне щорічне розгортання роботи на
Київській фабриці, злочином булоб заразже рішуче не поставити питання про сценарну оправу.
Коли на сьогодні для виконання плану жодних загроз немає, то всеж заздалегідь треба готувати сценарії до майбутнього року.
В цьому провідну ролю повинна відопрати сценарна майстерня, що її тепер поширено до 5 осіб і що до неї, може, треба іще втягати найкращі письменницькі кола. Треба ро
боту майстерні налагодити, перетворити її в інституцію, що не тільки пише сценарії, але й експериментує, своєю порадою вчить інших писати, .вдосконалює форми тощо.
Разом із цим, звязки, які має фабрика з окремими письменниками, замовивши їм сценарії, треба й надалі поширювати та зміцняти, притягти письменницькі кола до практичної участи в житті та розвиткові Київської фабрики.
Крім того, останнього часу, за постановою Правління, дирекції фабрики передано все будівництво цього року, що
складається з таких елементів: будівництво художнього корпусу, житлового будинку на 44 помешкання для робіт
ників фабрики, гаражу, склепу для фільмів і паркану. Все це будівництво становить загальну суму до 800.000 крб. Ця робота потребує максимуму зусиль та уваги, щоб як най
раціонадьніше перевести її, маючи на увазі останні дирек
тиви що до якости і зниження вартости будівництва. Поруч з цим треба також, щоб відповідні регулюючі організації поставились до цього будівництва на терені Київа, як до основного, і всіляко сприяли йому, особливо що до мате ріялів тощо.
Все це, за сталого й доброго художнього керівництва фабрикою, за пильної уваги до неї з боку широкої радянської громадськости, повинно гарантувати, що нове куль
турне немовлятко Київська фабрика, з самого початку піде вірним шляхом розвитку й подолає всі труднощі, які стоять тепер перед нею підчас натрудженої організаційної роботи. Петро Косячний.
На верхній фотографії загальний вигляд Київської кінофабрики. На нижній: середина головного знимального павільйону.