Кіно - це найважливіше для нас мистецтво.
В Ленін.
На обкладинці — кадр з фільму Навесні“ фільмаря М. Кауфмана.
12 років всесвітнього розмаху, великих спеціяльних зрушень, нещадного ламання всього ста
рого і будови нового, до цього часу небувалого, але вже реального життя — життя держави трудящих.
Одночасно будується нова культура, яка обіймає все те, що органічно поєднане з живою, корисною дією людини. Жовтнева революція та її культура, це — культура праці, яка виникає з соціяльного змісту революції. Театр, література, кіно, наука і мистецтво — все праці повинно слу
гувати. Те, що не виконує основної функції — не допомагає наблизити остаточну перемогу, — не може бути позитивним фактором розвитку соціа
лістичної культури. В кращому випадку воно
може посідати лише функцію пасивну, а не актив
ну. Лише з такого погляду треба підходити до культурного процесу і лише з погляду, — чи по
сідає робітник культури активну позицію, — розглядати всіх тих, що працюють на культурній ділянці, виконуючи завдання і вимоги сучасности.
Українська кінематографія має вже помітні надбання щодо охоплення всіх вимог моменту, але цього не можна сказати ще цілком про всю про
дукцію української кінематографії. Тому тепер у більшій, ніж будьколи мірі ми повинні акценту
вати свою увагу на цій основній ділянці роботи
і перебудувати свою роботу в такий спосіб, щоб вона своїм змістом і своєю якістю підносила куль
туру та рівень знань мільйонів трудящих. За най
кращий подарунок на 13-ті роковини Жовтня було б те, щоб кінематографія повністю перейшла на культурне обслуговування мас своїм вироб
ництвом. Це є основне завдання, про яке не можна забувати ані на одну мить. Боротьба за масовість форм і змісту — ось основне завдання, що його ми повинні ще раз і ще раз ставити перед активними учасниками кінематографічного процесу.
Під масовістю треба розуміти суцільну ідеологічну витриманість кінематографічної продукції. Ми знаємо, що за нашої доби — доби реконструкції господарства, а звідси — і всього життя, на
ідеологічному фронті виявляються різні тенденції дрібнобуржуазного гатунку, які приховуються всі
лякими лівими формами і лівими настановленнями, з одного боку, а, з другого боку, виявляють лібе
ральне терпиме ставлення до клясового ворога і своєрідні зідхання по «свободі творчости».
Зрозуміло, що з проявами отаких настроїв треба вести нещадну боротьбу, при чому не адміністративними заходами, а заходами створення відпо
відної масової громадської думки і виховання
нових сил. Це ж можливо лише тоді, коли різні ідеологічні ухили не будуть приховуватись, а з ними боротимуться на всьому фронті роботи.
13-й рік пролетарської революції висовує цю директиву, як основну, і щоб здійснити її, треба мобілізувати увагу наших революційних митців.
Завдання правильного ідеологічного спрямовання фільму ні в якому разі не можна розуміти, як завдання схематичне. Неможна принижувати вико
нання його до голого запису непереконливого сюжету, до тогож не оформленого елементами
змісту і глибокого навчального значення. Адже схематизм не поглиблює нашої пролетарської
культури, а навпаки — шкодить їй. Тому до мистецького твору, зокрема до твору кінемато
графічного, треба підходити, як до виключно від
повідального завдання, бож він має виконувати функцію ідеологічного виховування мас. Тимто беззмістовна схема буде лише відкидати маси, а не завойовувати і виховувати їх. Думка жива, активна думка передових шарів робітництва — ось той матеріял, на ґрунті якого треба будувати сюжетні форми нашого виробництва.
За минулий період кінематографія в своїй роботі мало приділяла уваги і не заглиблювалась у преблеми сьогоднішнього дня. Вона часто абстрагу
валась і не розв’язувала конкретних, болючих питань. Але тепер ми повинні відійти від наду
маної абстракції до реального життя, що буяє навколо нас. Брати Жовтень зо всіма радощами
і труднощами, які стоять на шляху його розвитку, і фіксувати їх на кінематографічну стрічку, вдум
ливо підходячи до кожного кадру з погляду того, яку функцію буде виконувати цей кадр. За умов колосального прогресу кінематографічної техніки, за умов, коли кінематографічне виробництво робить великий поступ і вбирає все нові та нові
елементи, треба бути особливо озброєним. 13-й Жовтень кличе до цього ідеологічного озброєння, і кожен робітник повинен прийняти цей заклик та активно працювати, щоб запровадити його в життя.
В Ленін.
№ 19
Жовтень 1929 р.
(67)
На обкладинці — кадр з фільму Навесні“ фільмаря М. Кауфмана.
12 років всесвітнього розмаху, великих спеціяльних зрушень, нещадного ламання всього ста
рого і будови нового, до цього часу небувалого, але вже реального життя — життя держави трудящих.
Одночасно будується нова культура, яка обіймає все те, що органічно поєднане з живою, корисною дією людини. Жовтнева революція та її культура, це — культура праці, яка виникає з соціяльного змісту революції. Театр, література, кіно, наука і мистецтво — все праці повинно слу
гувати. Те, що не виконує основної функції — не допомагає наблизити остаточну перемогу, — не може бути позитивним фактором розвитку соціа
лістичної культури. В кращому випадку воно
може посідати лише функцію пасивну, а не актив
ну. Лише з такого погляду треба підходити до культурного процесу і лише з погляду, — чи по
сідає робітник культури активну позицію, — розглядати всіх тих, що працюють на культурній ділянці, виконуючи завдання і вимоги сучасности.
Українська кінематографія має вже помітні надбання щодо охоплення всіх вимог моменту, але цього не можна сказати ще цілком про всю про
дукцію української кінематографії. Тому тепер у більшій, ніж будьколи мірі ми повинні акценту
вати свою увагу на цій основній ділянці роботи
і перебудувати свою роботу в такий спосіб, щоб вона своїм змістом і своєю якістю підносила куль
туру та рівень знань мільйонів трудящих. За най
кращий подарунок на 13-ті роковини Жовтня було б те, щоб кінематографія повністю перейшла на культурне обслуговування мас своїм вироб
ництвом. Це є основне завдання, про яке не можна забувати ані на одну мить. Боротьба за масовість форм і змісту — ось основне завдання, що його ми повинні ще раз і ще раз ставити перед активними учасниками кінематографічного процесу.
Під масовістю треба розуміти суцільну ідеологічну витриманість кінематографічної продукції. Ми знаємо, що за нашої доби — доби реконструкції господарства, а звідси — і всього життя, на
ідеологічному фронті виявляються різні тенденції дрібнобуржуазного гатунку, які приховуються всі
лякими лівими формами і лівими настановленнями, з одного боку, а, з другого боку, виявляють лібе
ральне терпиме ставлення до клясового ворога і своєрідні зідхання по «свободі творчости».
Зрозуміло, що з проявами отаких настроїв треба вести нещадну боротьбу, при чому не адміністративними заходами, а заходами створення відпо
відної масової громадської думки і виховання
нових сил. Це ж можливо лише тоді, коли різні ідеологічні ухили не будуть приховуватись, а з ними боротимуться на всьому фронті роботи.
13-й рік пролетарської революції висовує цю директиву, як основну, і щоб здійснити її, треба мобілізувати увагу наших революційних митців.
Завдання правильного ідеологічного спрямовання фільму ні в якому разі не можна розуміти, як завдання схематичне. Неможна принижувати вико
нання його до голого запису непереконливого сюжету, до тогож не оформленого елементами
змісту і глибокого навчального значення. Адже схематизм не поглиблює нашої пролетарської
культури, а навпаки — шкодить їй. Тому до мистецького твору, зокрема до твору кінемато
графічного, треба підходити, як до виключно від
повідального завдання, бож він має виконувати функцію ідеологічного виховування мас. Тимто беззмістовна схема буде лише відкидати маси, а не завойовувати і виховувати їх. Думка жива, активна думка передових шарів робітництва — ось той матеріял, на ґрунті якого треба будувати сюжетні форми нашого виробництва.
За минулий період кінематографія в своїй роботі мало приділяла уваги і не заглиблювалась у преблеми сьогоднішнього дня. Вона часто абстрагу
валась і не розв’язувала конкретних, болючих питань. Але тепер ми повинні відійти від наду
маної абстракції до реального життя, що буяє навколо нас. Брати Жовтень зо всіма радощами
і труднощами, які стоять на шляху його розвитку, і фіксувати їх на кінематографічну стрічку, вдум
ливо підходячи до кожного кадру з погляду того, яку функцію буде виконувати цей кадр. За умов колосального прогресу кінематографічної техніки, за умов, коли кінематографічне виробництво робить великий поступ і вбирає все нові та нові
елементи, треба бути особливо озброєним. 13-й Жовтень кличе до цього ідеологічного озброєння, і кожен робітник повинен прийняти цей заклик та активно працювати, щоб запровадити його в життя.