Підбиваючи підсумки минулого виробничого року по картинах, можна й треба зробити такі висновки:
Кількісно плянові передбачення в основному виконано. Щодо якосте, то поряд з високохудожніми картинами, що їх дало нам наше виробництво, ми маємо й окремі про
вали. Відсутність певної систематичної роботи в галузі
ущільнення робочого часу як окремих осіб, так і груп, на виробництві призвела до збільшення собівартосте картини, а подруге, це аж ніяк не скорочувало терміну загрузки у виробництво живих обігових коштів. Окремі художні робіт
ники на виробництві себе не виправдали. Рішуча лінія на Бтягнення у виробництво молодих сил в основному була лінією правильною. Для дальшого розгортання виробництва треба закріпити ті кадри, які виявили: себе цілком
придатними, й очистити виробництво від тих кадрів, що себе не виправдали й цим об’єктивно завдали магеріяльної й художньої шкоди кіновиробництву.
Переходячи до роботи механзаводу, якого покликано, через своєчасний випуск своєї продукції, здійснювати плян кінофікації села й міста, треба відзначити, що з пляну ви
пуску 960 апаратів на 1-ше жовтня було здано лише 710, тобто недовиконання пляну складає 25%. Цю затримку зі здачею апаратів, на нашу думку, слід розцінювати, як наслідок відсутносте відповідних організаційних і раціоналі
заторських заходів на самому виробництві. Якщо навіть, хоч і запізнившись на два місяці зі зборкою апаратів, плян в основному всетаки буде виконано, цей розрив уже надто відбився на нормальному розповсюдженні апаратури й цим зірвав плянові завдання щодо розгортання кіномережі. Пересічна вартість апарату—661 крб., згідно з попередніми даними, які доводять, що апарат коштуватиме близько 753 карбованці, дає право зробити висновок і кваліфіку
вати це явище, як злочинне невиконання директив. Таке становище рішуче вимагає відповідних заходів, бож треба гарантувати себе від того, щоб і в наступному році не було подібного зриву роботи на механзаводі. Від цього треба перейти до справи здійснення пляну кінофікації. Треба зазначити, що зріст мережі в першому півріччі відбувався надзвичайно кволо через брак, з вини механзаводу,
апаратів, а також і певних організаційних заходів з боку крайвідділів щодо мобілізації громадської думки та коштів навколо цієї справи.
В другому півріччі справа покращала, але річні показники все ж таки визнати за цілком задовільні не можна, про що свідчить така таблиця:
Передбач. Здійснено Клюбні................... 962 882
Сільські стаціонарки . . 1.471 1.379 Сільські пересувки ... 71 444 Шкільні.............. 95 48
Ті заходи, що їх довелося вживати на протязі минулого року, здійснюючи практичне розгортання фототоргівлі, як одної із складових частин роботи ВУФКУ, цілком себе виправдали. Загалом мережа фотокрамниць збільшилася до
8 одиниць. Щодо ефективносте роботи крамниць, щодо їхньої прибутковосте та взагалі рентабельности, то наслідки роботи минулого року цілком задовільні. Валову
уторжку було запроектовано в розмірі 900.000, а фактично вона становить 1.200 тис. крб.
Щодо комерційної діяльности, яка складається з двох основних галузів, — прокат і експлоатація власних кіно
театрів, то минулий рік дав такі наслідки: надходженші
від прокату, що були запроектовані в сумі 6.272.000 крб, на 1-ше жовтня виносять 6.350.000 крб. Трошки гірше стоїть справа з надходженням по лінії експлоатації. Коли, за промфінпляном, ця стаття мала дати 6.895.000 крб., то маємо 6.422.000 крб., тобто недобрано 473.000 крб. Хоча поступово, рік-у-рік наші кінотеатри стають більш рентабельними підприємствами й ми миємо в цій галузі певне досяг
нення, проте ця справа повинна набрати виключної уваги наступного року. Заходи, які ми тепер вживаємо1,—реорга
нізація крайвідділів, зміна політики в системі прокату,— покладають виключну відпвідальність на робітників цієї галузи й лише за цієї умови буде гарантія, що ці заходи буде спрямовано на посилення ефекту від роботи кінотеатрів. Цілком окреме місце в роботі української кінема
тографії, з міркувань як матеріяльного, так і політичного порядку, посідає справа експорту. Треба сказати, що умови, за яких доводилось переводити цю роботу, абсолютно не сприяли виконанню тих передбачень, що їх було запро
ектовано за промфінпляном. Відсутність відповідної уваги з боку організацій, через які відбувалася реалізація продукції ВУФКУ закордоном, спричинилася до того, що наші мінімальні передбачення в розмірі 150.000 крб. щодо над
ходження грошей, повністю не виконано. Тепер ця справа перебуває в стані організаційної перебудови. Слід споді
ватись, що через всебічне сприяння заходам, що їх ми накреслюємо в цій галузі на наступний рік, можна буде одержати той недобір, який ми мали до цього часу. Правда, будуючи перспективи роботи на наступний рік, не можна забувати тої ситуації, яка утворюєтьстя на закордонному ринкові у зв’язку з витісненням німого фільму й заміною його фільмом тоновим, і тієї ролі, якої тепер повинно набрати тонове кіно у виробництві укр. кінематографії.
У цій галузі ми сьогодні не маємо ще жодних практичних наслідків, а переводимо ляше організаційну роботу.
Проте, коли наші заходи в цій справі цілком правильні, всетаки темп переводу цієї роботи на практичні рейки потребує значного прискорення. Висвітлюючи окремі показ
ники щодо виконання промфінпляну минулого року, за тими попередніми даними, які ми маємо на сьогодні, крім числових показників, тіреба мати ще на увазі, що в цілій низці організаційних заходів на самому виробництві, як от здешевлення собівартосте: продукції, ущільнення робочого часу, формування сталих кадрів, відповідно до потреб ви
робництва, ми покищо не маємо бажаних наслідків; що могли б поліпшити стан виробництва. Всі ці недоліки по окремих ділянках роботи ВУФКУ треба зараз же жорстоко перевірити та, через намічені організаційні форми (перехід усіх підприємств на госпрозрахунок), рішуче й категорично усунути. Це справа можлива, й цього треба допоминатись. Тільки свідома та об’єктивна аналізе здобутків минулого року — запорука, щоб запобігти помилок в майбутньому році. П. Косячний
Кадр з фільму „Навесні , роботи М. Кауфмана.
Кадр з фільму „Навесні , що Його фільмував
М. Кауфман.
Кількісно плянові передбачення в основному виконано. Щодо якосте, то поряд з високохудожніми картинами, що їх дало нам наше виробництво, ми маємо й окремі про
вали. Відсутність певної систематичної роботи в галузі
ущільнення робочого часу як окремих осіб, так і груп, на виробництві призвела до збільшення собівартосте картини, а подруге, це аж ніяк не скорочувало терміну загрузки у виробництво живих обігових коштів. Окремі художні робіт
ники на виробництві себе не виправдали. Рішуча лінія на Бтягнення у виробництво молодих сил в основному була лінією правильною. Для дальшого розгортання виробництва треба закріпити ті кадри, які виявили: себе цілком
придатними, й очистити виробництво від тих кадрів, що себе не виправдали й цим об’єктивно завдали магеріяльної й художньої шкоди кіновиробництву.
Переходячи до роботи механзаводу, якого покликано, через своєчасний випуск своєї продукції, здійснювати плян кінофікації села й міста, треба відзначити, що з пляну ви
пуску 960 апаратів на 1-ше жовтня було здано лише 710, тобто недовиконання пляну складає 25%. Цю затримку зі здачею апаратів, на нашу думку, слід розцінювати, як наслідок відсутносте відповідних організаційних і раціоналі
заторських заходів на самому виробництві. Якщо навіть, хоч і запізнившись на два місяці зі зборкою апаратів, плян в основному всетаки буде виконано, цей розрив уже надто відбився на нормальному розповсюдженні апаратури й цим зірвав плянові завдання щодо розгортання кіномережі. Пересічна вартість апарату—661 крб., згідно з попередніми даними, які доводять, що апарат коштуватиме близько 753 карбованці, дає право зробити висновок і кваліфіку
вати це явище, як злочинне невиконання директив. Таке становище рішуче вимагає відповідних заходів, бож треба гарантувати себе від того, щоб і в наступному році не було подібного зриву роботи на механзаводі. Від цього треба перейти до справи здійснення пляну кінофікації. Треба зазначити, що зріст мережі в першому півріччі відбувався надзвичайно кволо через брак, з вини механзаводу,
апаратів, а також і певних організаційних заходів з боку крайвідділів щодо мобілізації громадської думки та коштів навколо цієї справи.
В другому півріччі справа покращала, але річні показники все ж таки визнати за цілком задовільні не можна, про що свідчить така таблиця:
Передбач. Здійснено Клюбні................... 962 882
Сільські стаціонарки . . 1.471 1.379 Сільські пересувки ... 71 444 Шкільні.............. 95 48
Ті заходи, що їх довелося вживати на протязі минулого року, здійснюючи практичне розгортання фототоргівлі, як одної із складових частин роботи ВУФКУ, цілком себе виправдали. Загалом мережа фотокрамниць збільшилася до
8 одиниць. Щодо ефективносте роботи крамниць, щодо їхньої прибутковосте та взагалі рентабельности, то наслідки роботи минулого року цілком задовільні. Валову
уторжку було запроектовано в розмірі 900.000, а фактично вона становить 1.200 тис. крб.
Щодо комерційної діяльности, яка складається з двох основних галузів, — прокат і експлоатація власних кіно
театрів, то минулий рік дав такі наслідки: надходженші
від прокату, що були запроектовані в сумі 6.272.000 крб, на 1-ше жовтня виносять 6.350.000 крб. Трошки гірше стоїть справа з надходженням по лінії експлоатації. Коли, за промфінпляном, ця стаття мала дати 6.895.000 крб., то маємо 6.422.000 крб., тобто недобрано 473.000 крб. Хоча поступово, рік-у-рік наші кінотеатри стають більш рентабельними підприємствами й ми миємо в цій галузі певне досяг
нення, проте ця справа повинна набрати виключної уваги наступного року. Заходи, які ми тепер вживаємо1,—реорга
нізація крайвідділів, зміна політики в системі прокату,— покладають виключну відпвідальність на робітників цієї галузи й лише за цієї умови буде гарантія, що ці заходи буде спрямовано на посилення ефекту від роботи кінотеатрів. Цілком окреме місце в роботі української кінема
тографії, з міркувань як матеріяльного, так і політичного порядку, посідає справа експорту. Треба сказати, що умови, за яких доводилось переводити цю роботу, абсолютно не сприяли виконанню тих передбачень, що їх було запро
ектовано за промфінпляном. Відсутність відповідної уваги з боку організацій, через які відбувалася реалізація продукції ВУФКУ закордоном, спричинилася до того, що наші мінімальні передбачення в розмірі 150.000 крб. щодо над
ходження грошей, повністю не виконано. Тепер ця справа перебуває в стані організаційної перебудови. Слід споді
ватись, що через всебічне сприяння заходам, що їх ми накреслюємо в цій галузі на наступний рік, можна буде одержати той недобір, який ми мали до цього часу. Правда, будуючи перспективи роботи на наступний рік, не можна забувати тої ситуації, яка утворюєтьстя на закордонному ринкові у зв’язку з витісненням німого фільму й заміною його фільмом тоновим, і тієї ролі, якої тепер повинно набрати тонове кіно у виробництві укр. кінематографії.
У цій галузі ми сьогодні не маємо ще жодних практичних наслідків, а переводимо ляше організаційну роботу.
Проте, коли наші заходи в цій справі цілком правильні, всетаки темп переводу цієї роботи на практичні рейки потребує значного прискорення. Висвітлюючи окремі показ
ники щодо виконання промфінпляну минулого року, за тими попередніми даними, які ми маємо на сьогодні, крім числових показників, тіреба мати ще на увазі, що в цілій низці організаційних заходів на самому виробництві, як от здешевлення собівартосте: продукції, ущільнення робочого часу, формування сталих кадрів, відповідно до потреб ви
робництва, ми покищо не маємо бажаних наслідків; що могли б поліпшити стан виробництва. Всі ці недоліки по окремих ділянках роботи ВУФКУ треба зараз же жорстоко перевірити та, через намічені організаційні форми (перехід усіх підприємств на госпрозрахунок), рішуче й категорично усунути. Це справа можлива, й цього треба допоминатись. Тільки свідома та об’єктивна аналізе здобутків минулого року — запорука, щоб запобігти помилок в майбутньому році. П. Косячний
Кадр з фільму „Навесні , роботи М. Кауфмана.
Кадр з фільму „Навесні , що Його фільмував
М. Кауфман.