Серце України, серце індустріяльної України—Донбас. Тут в цьому серці, в цьому безперервному гуркоті машин, залізної й вугляної пилюги, серед вічного невгасимого полум’я, — тут наша група, тут ми робимо перший нігровий тонфільм.
У Вертова складне відповідальне завдання. В „Симфонії Донбасу” він повинен показати велетенське зростання Донбасу, його надзвичайний темп індустріалізації, бойову дільницю на фронті соціалістичного будівництва.
Донбас щодня зростає, щодня будується, щодня вдосконалюється.
І тим важче наздоганяти нам його з кіно-апаратом.
Те, що сьогодні — нове й незвичайне, що яскраво ви
мальовується на тлі минулого, за деякий час зтушойується в порівнянні з новим, більш яскравим.
Темп незвичайний.
Важко скласти плян роботи, ще важче працюва
ти, додержуючись цього плану.
Проте кадры ростуть. Година покищо сприяє нам і ми фільмуємо і натуру, і кадри, що вимагають підсвітлювання.
Важке й відповідальне завдання стоїть перед групою. Партійні й громад
ські організації, що обіцяли
нам всебічно допомагати в роботі, ше не зовсім зру
шили з місця. Ми вже другий місяць в Донбасі, а допомоги, хочби в галузі пересування з місця на місце, ще нема. А в умовах Донбасу, де тільки швидкий і зручний транс
порт—авто, вчасне пересування це — все. Від цього залежить успіх праці. Від цього залежить вчасне закінчення фільму. Тому ми надзвичайно гостро відчуваємо потребу в добре налагодженому транспорті.
Та навіть і за таких умов — праця групи не вгаває. Ми ще не втратили надії, що всі ті організації, що нам обіцяли допомогу, таки врешті допоможуть нам створити .Симфонію Донбасу .
Оператор Цейтлін
На наших фото — кадри з фільму „Симфонія Донбасу, що його фільмують реж. Дзига Вертов
та оператор Б. Цейтлін